« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 827—835

УДК 392.1(161.2:292.451/.453):582.091

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.827

ДЕРЕВО В РОДИЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ КАРПАТ

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
  • кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Актуальність статті визначається тим, що вірування та уявлення, пов’язані із деревами, та алоформи обрядового дерева присутні у традиційній родильній обрядовості українських горян. Насамперед привертає увагу такий цікавий релікт дохристиянського світогляду, як символічне зіставлення дитини та дерева, певна його «антропоморфізація», та намагання передати дитині деякі його якості. На жаль, цей аспект, так само, як побутування алоформ обрядового дерева, які теж присутні в родильній обрядовості українських горян, до сих пір не привертав увагу дослідників, між тим як є цікавою сторінкою давніх вірувань наших предків та містить значний дослідницький потенціал. Саме це і зумовлює актуальність нашого дослідження.

Метою статті є систематизація наявної інформації про ці явища, дослідження особливостей їх функціонування, стану збереженості, та спроба з‘ясування їхньої семантики. Об‘єкт дослідженнятрадиційна родильна обрядовість українських горян, предмет функціонування алоформ обрядового дерева та різноманітних вірувань, пов‘язаних із деревами, що так чи інакше знайшли своє відображення у традиційній родильній обрядовості українців Карпат.

Методологічну основу пропонованої розвідки складає комплексне залучення низки загальнонаукових методів, основними з яких стали метод типологічного аналізу, та компаративний.

Ключові слова: родильна обрядовість, обрядове дерево, Українські Карпати, сімейна обрядовість, бойки, лемки, гуцули.

Надійшла 8.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Сеньків І. Гуцульська спадщина. Праці з життя та творчості гуцулів. Київ: Українознавство, 1995. 509 с.: з іл.
  • 2. Гвоздевич С. Родильні звичаї та обряди. Лемківщина. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2002. Т. 2. Духовна культура. С. 6474.
  • 3. Ганус Д.М. Дитина в системі народних вірувань та обрядів населення українсько-польського пограниччя. Дисертація на здобуття ступеня кандидата історичних наук. Рукопис (зберігається у науковій бібліотеці ІМФЕ ім. М. Рильського, м. Київ). Київ, 2015. 236 с.
  • 4. Дарміць Р. Народні гігієнічні знання і повір’я, пов’я­зані з народженням та вихованням дитини (за матеріалами сільського побуту Карпат). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2012. Вип. 47. С. 123141.
  • 5. Тарнович Ю. Лемківщина. Матеріяльна культура. Краків: Українське видавництво, 1941. 160 c.
  • 6. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrzycy Nadwornianskiej, Bystrzycy Solotwinkiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 164 s.
  • 7. Архів ЛНУ ім. І. Франка. Ф. 119. Оп. 17. Од. збер. 244-Е (Польові етнографічні матеріали до теми «РОДИЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ», зафіксовані студенткою третього курсу Бойко Надією Михайлівною 11—24 липня 2008 р. у Богородчанському районі Івано-Франківської області). 67 арк.
  • 8. Онищук А. Народний калєндар. Звичаї й вірування прив’язані до поодиноких днїв в роцї, записав 19071910 р. в Зеленици, Надвірнянського повіту Антін Онищук народний учитель. Матеріяли до української етнольогії. Львів, 1912. Т. ХV. С. 161.
  • 9. Куілічі Ф. У пігмеїв. Гвоздецький М.А. та ін. Хрестоматія з фізичної географії. Африка. Австралія. Океанія. Антакктида. Америка. Київ, 1973. С. 105107.
  • 10. Чорі Ю. Рослинно-тваринний дивосвіт (Легенди, перекази та оповіді про фауну та флору). Мукачево, 2003. 200 с.
  • 11. Тиводар М.П. Життя та наукові пошуки Федора Потушняка. Ужгород: Гражда, 2005. 282 с.
  • 12. Український дитячий фольклор. Упорядник В.Г. Бойко. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії, 1962. 247 с.
  • 13. Зеленин Д.К. Тотемы-деревья в сказаниях и обрядах европейских народов. Москва; Ленинград: изд-во АН СССР, 1937. 77 с.
  • 14. Брак у народов Западной и Южной Европы. Москва: Наука, 1989. 242 с.
  • 15. Світлик П.М. Небесна студня: Закарпатські народні перекази, легенди, вірування, звичаї, традиції, побут. Ужгорож: Гражда, 2008. 139 с.
  • 16. Вархол Й. Календарна та сімейна обрядовість українців Словаччини. Київ: ІМФЕ, 2019. 268 с.
  • 17. Вархол Н. Народна уява про дерево. Науковий збірник музею української культури у Свиднику. Братіслава; Свидник, 1992. Вип. 18. С. 228244.
  • 18. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних етнографічно-фольклорних матеріалів. Т. 3. Родильна обрядовість. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського, 2016. 472 с.: іл.
  • 19. Мушинка М. Семейно-бытовая обрядность села Куров Бардеевского округа (Родильные, крестильные и свадебные обычаи и обряды). Від отчого порога. Зібрані твори. Пряшів, 2008. Т. 1. Автобіографія. Праці про с. Курів та його околицю. С. 499586.
  • 20. Гаврилюк Н. Картографирование явлений культуры (по материалам родильной обрядности украинцев). Киев: Наукова думка, 1981. 279 с.
  • 21. Горошко-Погорецька Л. «Аби зійтися з дитини» (родильний цикл пологової обрядовості жителів Покуття). Народознавчі Зошити. № 2. Львів, 2019. С. 346353. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2019.02.346.
  • 22. Войтович Н. Народна демонологія Бойківщини: монографія. Львів: СПОЛОМ, 2015. 228 с.
  • 23. Цифровий архів ДІКЗ «Тустань». Од. збер. 136 (Світлини Івана Шведа). Фото 101.
  • 24. Серебрякова О. Ритуальне застосування води у різ­двяно-водохресній обрядовості жителів Покуття. Народознавчі Зошити. Львів, 2018. № 3 (141). С. 577585. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.03.577.
  • 25. Гойсак В. Мовна картина світу, відображена у народних колядках з Лемківщини. Горлиці, 2010. 288 с.
  • 26. Вінценз С. На високій полонині. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2011. 640 с.
  • 27. Казки зелених гір. Зап., упор., ред. П.В. Лінтура, І.М. Чендея. Ужгород, 1965. 232 с.
  • 28. Дідо-всевідо. Закарпатські народні казки. Упор. та зап. П. Лінтура. Ужгород: Карпати, 1969. 240 с.
  • 29. Рахно К. Гончарство у фольклорній спадщині Івана Франка. Народознавчі Зошити. 2019. № 3. С. 563579.
  • 30. Олдхаус-Грин М. Кельтские мифы. От короля Артура и Дейрдре до фейри и друидов. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2020. 240 с.: ил.
  • 31. Бардавелидзе В.В. Древнейшие религиозные верования и обрядовое графическое искусство грузинских племен. Тбилиси: Caucasian House, 2006. 269 с.: ил.
  • 32. Reinfuss R. Karpaski świat bojkòw i łemkòw. Fotografie. Lesko, 2015. 248 s.
  • 33. Пісні з родин і хрестин (збірник-реконструкція із теоретичною розвідкою, коментарями, моделями ритмоструктури, покажчиками). Упоряд. А.І. Іваницький; відп. ред. Г.А. Скрипник. Вінниця: Нова Кни­га, 2013. 452 с.
  • 34. Бриняк О. Рудименти міфологічних вірувань у родильній обрядовості та хрестинній поезії українців. Народознавчі зошити. Львів, 2011. № 3 (99). С. 426435.
  • 35. Довженюк Г. Діти і пісенний фольклор. Народна культура українців:життєвий цикл людини: істо­рико-етнографічне дослідження: у 5 т. Київ, 2008. Т. 1. Діти. Дитинство. Дитяча субкультура. С. 117136.
  • 36. Дерлиця М. Селянські дїти. Етнографічний нарис, написав М. Дерлиця. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Вип. 5. С. 121140.
  • 37. Сокіл В., Сокіл Г. Фольклорні матеріали з отчого краю. Львів, 1998. 613 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »