« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 944—948

УДК [7.05:655.3.066.24:659.133](477)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.944

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЛАКАТУ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ

СОСНИЦЬКИЙ Юрій

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2463-6903
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну,
  • вул. Маршала Бажанова, 17, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: soyual@ukr.net

Анотація. У статті на основі робіт українських та зарубіжних авторів побудовані основні теоретичні відомості про дизайн соціального плакату. Порушується питання про віднесення дизайну плакату до образотворчого мистецтва. Зроблено короткий історичний екскурс в історію розвитку соціального плакату в Україні, підкреслено його значення та актуальність, позначивши сучасну тенденцію розвитку плакатів як засобу соціальної реклами. Описано основні функції соціального плакату. Розглянуто творчий метод з урахуванням деталей: пошук ідей, формування плакатного образу, вибір засобів виразності, робота дизайнера з усними компонентами, характеристика композиції соціальних плакатів, систематичний підбір візуальних засобів.

Предметом дослідження є функції соціального плакату в громадському житті суспільства.

Об`єктом дослідження є соціальний плакат в Україні другої пол. XX — поч. XXI ст.

Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах системності, об’єктивності та історизму.

Ключові слова: соціальна реклама, соціальні плакати, значення соціальних плакатів, функція соціальних плакатів, спосіб виготовлення соціальних плакатів.

Надійшла 10.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Донець О.М. Український друкований плакат другої половини 1980 — початку 1990 років як хроніка соціокультурних зрушень періоду. Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2012. Вип. 15. С. 92—105.
  • 2. Абизов В.А., Грищенко В.В. Основні чинники, що ви­значають розвиток сучасного плакату. Вісник Хар­ківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2011. № 1. С. 71—75.
  • 3. Бойчук А.В. Пространство дизайна. Харьков: Новое слово, 2013. 367 с.
  • 4. Будник А.В. Формування національної специфіки українського видовищного плакату кінця ХІХ — першої третини ХХ століть. Мистецтвознавчі записки. 2015. № 28. С. 152—160.
  • 5. Голубець О. Українське мистецтво: актуальні проблеми сьогодення і перспективи ХХ століття. Мистецтво­знавство’2000: Наук. зб. Львів: НАН України; Ін-т народознавства, 2001. С. 17—34.
  • 6. Гладун О.Д. Соціальний екологічний плакат як феномен графічного дизайну. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2008. № 4. С. 21—27.
  • 7. Грищенко В.В. Портретний жанр в дизайні плаката. Наукові записки Тернопільського національного пе­даго­гічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. Тернопіль, 2011. № 1. С. 171—175.
  • 8. Квітка О.Л. Графический знак в аспекте инфор­мационных технологий. Культура народов Причерно­морья. Сімферополь, 2012. № 220. С. 162—165.
  • 9. Саппа М.М. Мистецтво плаката як соціальна технологія. Соціологія: теорія, методи, маркетинг: зб. наук. пр. Київ, 2021. № 1. С. 14—18.
  • 10. Калашнікова О.А. Зображальний аспект візуальної мови графічного дизайну (на матеріалі плаката). Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.07 «Дизайн». Харків: ХДАДМ, 2011. 20 с.
  • 11. Косів В.М. Оп арт в українському радянському плакаті: абстракція і національна ідентичність. Вісник Харківської державної академії: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2017. № 6. С. 46—53.
  • 12. Михайлов С.М. Пять признаков постиндустриального дизайна. Современный взгляд на будущее науки: сборник статей Международной научно-практи­ческой конференции. Уфа: РИО МЦИИ ОМЕГА САЙНС, 2014. С. 128—130.
  • 13. Порфімович О.Л. Технології візуального впливу (плакатистика) в контексті інформаційної війни. Діалог: медіа-студії: зб. наук. пр. Одеса: Одеський національний університет ім. Мечникова, 2014. Вип. 18—19. С. 255—265.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »