« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 944—948

УДК [7.05:655.3.066.24:659.133](477)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.944

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО СОЦІАЛЬНОГО ПЛАКАТУ ТА ЙОГО ФУНКЦІЇ

СОСНИЦЬКИЙ Юрій

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2463-6903
  • кандидат мистецтвознавства, доцент,
  • Харківський національний університет
  • міського господарства імені О.М. Бекетова,
  • кафедра образотворчого мистецтва та дизайну,
  • вул. Маршала Бажанова, 17, 61002, м. Харків, Україна,
  • Контакти: e-mail: soyual@ukr.net

Анотація. У статті на основі робіт українських та зарубіжних авторів побудовані основні теоретичні відомості про дизайн соціального плакату. Порушується питання про віднесення дизайну плакату до образотворчого мистецтва. Зроблено короткий історичний екскурс в історію розвитку соціального плакату в Україні, підкреслено його значення та актуальність, позначивши сучасну тенденцію розвитку плакатів як засобу соціальної реклами. Описано основні функції соціального плакату. Розглянуто творчий метод з урахуванням деталей: пошук ідей, формування плакатного образу, вибір засобів виразності, робота дизайнера з усними компонентами, характеристика композиції соціальних плакатів, систематичний підбір візуальних засобів.

Предметом дослідження є функції соціального плакату в громадському житті суспільства.

Об`єктом дослідження є соціальний плакат в Україні другої пол. XX — поч. XXI ст.

Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах системності, об’єктивності та історизму.

Ключові слова: соціальна реклама, соціальні плакати, значення соціальних плакатів, функція соціальних плакатів, спосіб виготовлення соціальних плакатів.

Надійшла 10.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Донець О.М. Український друкований плакат другої половини 1980 — початку 1990 років як хроніка соціокультурних зрушень періоду. Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2012. Вип. 15. С. 92—105.
  • 2. Абизов В.А., Грищенко В.В. Основні чинники, що ви­значають розвиток сучасного плакату. Вісник Хар­ківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2011. № 1. С. 71—75.
  • 3. Бойчук А.В. Пространство дизайна. Харьков: Новое слово, 2013. 367 с.
  • 4. Будник А.В. Формування національної специфіки українського видовищного плакату кінця ХІХ — першої третини ХХ століть. Мистецтвознавчі записки. 2015. № 28. С. 152—160.
  • 5. Голубець О. Українське мистецтво: актуальні проблеми сьогодення і перспективи ХХ століття. Мистецтво­знавство’2000: Наук. зб. Львів: НАН України; Ін-т народознавства, 2001. С. 17—34.
  • 6. Гладун О.Д. Соціальний екологічний плакат як феномен графічного дизайну. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2008. № 4. С. 21—27.
  • 7. Грищенко В.В. Портретний жанр в дизайні плаката. Наукові записки Тернопільського національного пе­даго­гічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. Тернопіль, 2011. № 1. С. 171—175.
  • 8. Квітка О.Л. Графический знак в аспекте инфор­мационных технологий. Культура народов Причерно­морья. Сімферополь, 2012. № 220. С. 162—165.
  • 9. Саппа М.М. Мистецтво плаката як соціальна технологія. Соціологія: теорія, методи, маркетинг: зб. наук. пр. Київ, 2021. № 1. С. 14—18.
  • 10. Калашнікова О.А. Зображальний аспект візуальної мови графічного дизайну (на матеріалі плаката). Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства: спец. 17.00.07 «Дизайн». Харків: ХДАДМ, 2011. 20 с.
  • 11. Косів В.М. Оп арт в українському радянському плакаті: абстракція і національна ідентичність. Вісник Харківської державної академії: зб. наук. пр. Харків: ХДАДМ, 2017. № 6. С. 46—53.
  • 12. Михайлов С.М. Пять признаков постиндустриального дизайна. Современный взгляд на будущее науки: сборник статей Международной научно-практи­ческой конференции. Уфа: РИО МЦИИ ОМЕГА САЙНС, 2014. С. 128—130.
  • 13. Порфімович О.Л. Технології візуального впливу (плакатистика) в контексті інформаційної війни. Діалог: медіа-студії: зб. наук. пр. Одеса: Одеський національний університет ім. Мечникова, 2014. Вип. 18—19. С. 255—265.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »