« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 971—986

УДК 75/79.072.2(477)”19/20″Г.Дем’ян

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.971

МИСТЕЦТВОЗНАВЧА ПАЛІТРА ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА

СОКІЛ Василь

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу, член-кореспондент НАН України,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylsokil@gmail.com

КОВАЛЬ Галина

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-2998-2357
  • доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: galyna.kov@gmail.com

Анотація. Однією з важливих ділянок наукової праці Г. Дем’яна стала мистецтвознавча діяльність, якою він займався тривалий час. Йому одному з перших в Україні довелося вести в школі факультативний курс мистецтвознавства, а також професійно займатися вивченням творчої спадщини багатьох художників, композиторів, співаків та акторів.

Мета статті — цілісно представити мистецтвознавчу сферу Г. Дем’яна, вказати на його доробок про майстрів пензля та сцени, підкреслити його особисті контакти з багатьма творчими людьми, популяризацію цих постатей серед учнівської молоді, інших шанувальників української культури.

Об’єктом вивчення стала велика когорта художників, композиторів, співаків. До статті залучено широку інформацію про життєвий і мистецтвознавчий доробок зазначених постатей, які відіграли особливу роль у збагаченні національної ідентичності українського народу. В дослідженні застосовано різні методи — біографічний, статистичний, культурологічний, естетичний.

Ключові слова: мистецтвознавча палітра, художники, композитори, співаки, актори.

Надійшла 30.06.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дем’ян Г. Підгір’я моє зелене. Жовтень. 1968. № 7. С. 102—103.
  • 2. Дем’ян Г. К. Устиянович і Т. Шевченко. Радянська Верховина. Сколе, 1989. 14 вересня.
  • 3. Дем’ян Г. Слідами Корнила Устияновича. Зоря (м. Яворів Львівської обл.). 1989. 4 листопада.
  • 4. Дем’ян Г. Буковиною зі славою Тараса. Радянська Буковина. Чернівці, 1990. 6 березня.
  • 5. Дем’ян Г. Золотий гомін. Хвилі Стрия. Стрий: Щедрик, 1995. С. 283.
  • 6. Дем’ян Г. Де ж помер і похоронений К.М. Устиянович. Львівська національна наукова бібліотека. Відділ рукописів. Ф. 207. Од. зб. 94. 4 арк.
  • 7. Дем’ян Г.Творець краси. Радянська Верховина. Сколе, 1972. 25 квітня.
  • 8. Дем’ян Г. Славська колекція графіки. Радянська Верховина. Сколе, 1972. 28 листопада.
  • 9. Дем’ян Г. Натхненний співець Карпат. Сколівщина у творчості Г. Смольського. Радянська Верховина. Сколе, 1983. 15 жовтня.
  • 10. Дем’ян Г. Сільська виставка екслібрисів. Прапор перемоги. Заставна, 1978. 6 травня.
  • 11. Дем’ян Г. В експозиції — екслібриси. Прапор перемоги. Заставна, 1985. 9 липня.
  • 12. Дем’ян Г. Графіка українського художника з Польщі Тирса Венгриновича. Народна творчість та етнографія. 1990. № 5. С. 16—21.
  • 13. Дем’ян Г. Тирс Венгринович. Таланти Бойківщини. Львів, 1990. С. 53—54.
  • 14. Дем’ян Г. Митці Львівщини: Календар ювілейних та пам’ятних дат на 1994 рік. Львів, 1993. С. 53—54.
  • 15. Дем’ян Г. Український графік з Польщі. Бойки. 1995. № 1—3. С. 45—46.
  • 16. Дем’ян Г. Щедрий талант. Будівник комунізму. Стрий, 1965. 22 вересня.
  • 17. Німенко А. Акварелі смерекового гаю. Літературна Україна. 1965. 2 листопада.
  • 18. Дем’ян Г. Щедра палітра. Будівник комунізму. Стрий, 1965. 11 грудня.
  • 19. Лист П. Обаля до Г. Дем’яна від 15 грудня 1965 року. Папка «Обаль Петро». Домашній архів. 1 арк.
  • 20. Дем’ян Г. Виставка стрийського художника. Будівник комунізму. Стрий, 1966. 25 березня.
  • 21. Лист П. Обаля до Г. Дем’яна. 1968. Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника. Відділ рукописів. Ф. 207. Од. зб. 202. 2 арк.
  • 22. Дем’ян Г. Мистецька виставка. Прапор перемоги. Заставна, 1985. 18 травня.
  • 23. Лист П. Обаля до Г. Дем’яна від 23 травня 1985 року. Папка «Обаль Петро». Домашній архів. 1 арк.
  • 24. Дем’ян Г. «Колись я ще людиною стану …»: До 25-річчя передчасної смерті Марії Пекар-Новицької. Гомін волі. Стрий, 1990. 15 вересня.
  • 25. Дем’ян Г. Сівач краси і добра (До 110-річчя з дня народження М.І. Івасюка). Прапоп перемоги. Заставна, 1975. 15 квітня.
  • 26. Дем’ян Г. Зберегти Івасюкові пенати. Прапор перемоги. Заставна, 1977. 26 липня.
  • 27. Івасюк Олена Миколаївна. Видатний художник і турботливий батько. Авторизований запис Г.В. Дем’яна. Львівська національна наукова бібліотека імені В. Стефаника. Відділ рукописів. Ф. 207. Од. зб. 71. 17 арк.
  • 28. Дем’ян Г.Досліджуючи життя художника. Прапор перемоги. Заставна, 1986. 1 квітня.
  • 29. Дем’ян Г. Скульптур із Задубрівки. Прапор перемоги. Заставна, 1974. 28 листопада.
  • 30. Дем’ян Г. Скульптур Микола Ісопенко. Прапор перемоги. Заставна, 1986. 27 листопада.
  • 31. Дем’ян Г. Окраса нового музею. Прапор перемоги. Заставна, 1988. 6 серпня.
  • 32. Дем’ян Г. «Естампи Миколи Стратілата». Прапор перемоги. Заставна, 1989. 5 січня.
  • 33. Дем’ян Г. Балан Іван Дмитрович. Молодий буковинець. 1989. 12 березня.
  • 34. Дем’ян Г.В. Балан Іван Дмитрович. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2003. Т. 2. С. 133.
  • 35. Дем’ян Г. З шевченківською символікою. Прапор перемоги. Заставна, 1988. 5 травня.
  • 36. Дем’ян Г. Остап Нижанківський і Сколівщина. До 125-річчя з дня народження композитора. Радянська Верховина. 1988. 23 січня.
  • 37. Дем’ян Г. Композитор і громадський діяч. До 100-річчя з дня народження Д.В. Січинського. Будівник комунізму. Стрий, 1965. 3 грудня.
  • 38. Дем’ян Г. Микола Лисенко і Сколівщина. Радянська Верховина. Сколе, 1967. 23 березня.
  • 39. Дем’ян Г. Лисенко і Сколівщина. Радянська Верховина. Сколе, 1972. 3 червня.
  • 40. Дем’ян Г. Соломія Крушельницька на Сколівщині. Радянська Верховина. Сколе, 1973. 15 вересня.
  • 41. Дем’ян Г.Зустріч з улюбленим композитором. Ра­дянська Верховина. Сколе, 1973. 23 вересня.
  • 42. Дем’ян Г. Олександр Носалевич. Бойки. 1992. № 1.
  • 43. Дем’ян Г. Феномен між басами. Музика. 1993. № 3. С. 28—29.
  • 44. Дем’ян Г.Іван Слав’як. Таланти Бойківщини. С. 179—183.
  • 45. Дем’ян Г. Творець першого театру в Галичині. Ленінський шлях. Турка, 1972. 5 вересня.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »