« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 987—994

УДК 811.161.2’373.232.1:355.425.4(477.8)”19″УПА

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.987

СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПОВСТАНСЬКИХ ПСЕВДОНІМІВ

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія

  • ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4156-5978
  • доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,
  • вул. Університетська, 1, 79001, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nsokil@ukr.net

Анотація. У статті розглянуто основні засоби та способи творення псевдонімів УПА. Актуальність дослідження спричинена важливістю такого виду власних назв як для формування лінгвістичного сприйняття, так і для осягнення конкретного історичного періоду крізь призму онімної номінації. Об’єкт студії — псевдоніми повстанців, предмет — структурні засоби й способи формування псевдонімів. Мета статті — з’ясувати типи повстанських псевдонімів із погляду їхньої будови. Хронологічні межі дослідження — 40—60-ті рр. ХХ ст.; географічні — територія заходу України.

За структурою псевдоніми відображають одно- та багатокомпонентні утворення, зі значною перевагою першої групи. Проаналізовані псевдоніми сформувалися в традиційному руслі неофіційного іменування та є важливим компонентом не тільки в українській антропонімії, а й у загальнонаціональній мовній картині світу. Псевдонімія містить у собі важливі аспекти не тільки онімотвірного характеру, а й національно-культурного. Саме тому повстанські псевда були та є в центрі наукового поля зору багатьох дослідників. Однак іще чимало питань залишено для з’ясування.

Новизна статті полягає в маловідомому онімному матеріалі, аналіз якого допомагає глибше сприйняти та зрозуміти специфіку номінації осіб в історично важливий час. Методологія дослідження — використано елементи дескриптивного, формантного та структурного методів.

Ключові слова: псевдонім, засіб, спосіб, структура, номінація.

Надійшла 13.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Панько Т., Кочан І., Мацюк Г. Українське термінознавство. Львів, 1994.
  • 2. Тараненко О.О. Номінація. Українська мова: Енциклопедія. Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. Київ, 2007. С. 417—419.
  • 3. Лучик В. Про особливості номінації в топонімії України. Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. Івано-Франківськ, 2011. Вип. ХХІХ—ХХХІ. С. 21—24.
  • 4. Шутак Л. Вторинна номінація як проблема сучасного теоретичного мовознавства. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): збірник наукових праць. Вінниця, 2014. Вип. 20. С. 68—74. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/144956958.pdf.
  • 5. Вакарюк Л., Панцьо С. Український словотвір у термінах. Словник-довідник. Тернопіль, 2007.
  • 6. Загнітко А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця, 2020.
  • 7. Потапенко О. Вода. Енциклопедичний словник символів культури України. за Заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, В.В. Куйбіди. Вид. п’яте, допов. і виправ. Корсунь-Шевченківський, 2015. С. 143—145. URL: https://cutt.ly/DT2nCTw.
  • 8. Нелюба А. Осново- і словоскладання в контексті словотвірної номінації. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2006. № 2. С. 169—184.
  • 9. Наливайко М. Типологія системи словотвору прізвиськ жителів Львівщини. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2017. Вип. 64. Ч. І. С. 74—81.
  • 10. Німчук В.В. Українська ономастична термінологія (Проект). Повідомлення української ономастичної комісії. Вип. І. Київ, 1966. С. 24—43.
  • 11. Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття: дис. … на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: 10.661 «Мови народів СРСР (українська мова)». Ужгород, 1969.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »