« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 987—994

УДК 811.161.2’373.232.1:355.425.4(477.8)”19″УПА

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.987

СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПОВСТАНСЬКИХ ПСЕВДОНІМІВ

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія

  • ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4156-5978
  • доцентка,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,
  • вул. Університетська, 1, 79001, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nsokil@ukr.net

Анотація. У статті розглянуто основні засоби та способи творення псевдонімів УПА. Актуальність дослідження спричинена важливістю такого виду власних назв як для формування лінгвістичного сприйняття, так і для осягнення конкретного історичного періоду крізь призму онімної номінації. Об’єкт студії — псевдоніми повстанців, предмет — структурні засоби й способи формування псевдонімів. Мета статті — з’ясувати типи повстанських псевдонімів із погляду їхньої будови. Хронологічні межі дослідження — 40—60-ті рр. ХХ ст.; географічні — територія заходу України.

За структурою псевдоніми відображають одно- та багатокомпонентні утворення, зі значною перевагою першої групи. Проаналізовані псевдоніми сформувалися в традиційному руслі неофіційного іменування та є важливим компонентом не тільки в українській антропонімії, а й у загальнонаціональній мовній картині світу. Псевдонімія містить у собі важливі аспекти не тільки онімотвірного характеру, а й національно-культурного. Саме тому повстанські псевда були та є в центрі наукового поля зору багатьох дослідників. Однак іще чимало питань залишено для з’ясування.

Новизна статті полягає в маловідомому онімному матеріалі, аналіз якого допомагає глибше сприйняти та зрозуміти специфіку номінації осіб в історично важливий час. Методологія дослідження — використано елементи дескриптивного, формантного та структурного методів.

Ключові слова: псевдонім, засіб, спосіб, структура, номінація.

Надійшла 13.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Панько Т., Кочан І., Мацюк Г. Українське термінознавство. Львів, 1994.
  • 2. Тараненко О.О. Номінація. Українська мова: Енциклопедія. Редкол.: Русанівський В.М., Тараненко О.О. Київ, 2007. С. 417—419.
  • 3. Лучик В. Про особливості номінації в топонімії України. Вісник Прикарпатського національного університету. Філологія. Івано-Франківськ, 2011. Вип. ХХІХ—ХХХІ. С. 21—24.
  • 4. Шутак Л. Вторинна номінація як проблема сучасного теоретичного мовознавства. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): збірник наукових праць. Вінниця, 2014. Вип. 20. С. 68—74. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/144956958.pdf.
  • 5. Вакарюк Л., Панцьо С. Український словотвір у термінах. Словник-довідник. Тернопіль, 2007.
  • 6. Загнітко А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця, 2020.
  • 7. Потапенко О. Вода. Енциклопедичний словник символів культури України. за Заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, В.В. Куйбіди. Вид. п’яте, допов. і виправ. Корсунь-Шевченківський, 2015. С. 143—145. URL: https://cutt.ly/DT2nCTw.
  • 8. Нелюба А. Осново- і словоскладання в контексті словотвірної номінації. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2006. № 2. С. 169—184.
  • 9. Наливайко М. Типологія системи словотвору прізвиськ жителів Львівщини. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 2017. Вип. 64. Ч. І. С. 74—81.
  • 10. Німчук В.В. Українська ономастична термінологія (Проект). Повідомлення української ономастичної комісії. Вип. І. Київ, 1966. С. 24—43.
  • 11. Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття: дис. … на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: 10.661 «Мови народів СРСР (українська мова)». Ужгород, 1969.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »