« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1674—1683

УДК 75.046.3:27-526.62]:623.431](477)”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1674

МИСТЕЦТВО МІЖ ТИЛОМ І ФРОНТОМ. СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ІКОНИ НА ДОШКАХ ІЗ ЯЩИКІВ З-ПІД НАБОЇВ

ЛЕСІВ Андрій

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-3408-7496

кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ мистецтвознавства,

пр. Свободи 15, 79000, Львів, Україна

Контакти: e-mail: lesiv@nas.gov.ua

Анотація. Стаття присвячена дослідженню унікального явища сучасного українського сакрального мистецтва — ікон, створених на дошках з-під озброєнь, привезених із зони бойових дій на Сході України. У проекті «Ікони на ящиках з-під набоїв» проявився особливий зв’язок між сучасним українським сакральним мистецтвом та соціально-політичною ситуацією в Україні останніх років. Ікони на ящиках з-під озброєнь на мають аналогів в світі, потребують особливого вивчення і аналізу — в цьому проявляється в актуальність даної статті. Тут вперше здійснено спробу комплексного дослідження проекту «Ікони на ящиках з-під набоїв» з погляду мистецтвознавчого і соціо-культурного. Метою дослідження є висвітлити художню специфіку мистецького проекту «Ікони на ящиках з-під набоїв», дослідити передумови його появи та його соціальні і волонтерські функції, здійснити мистецтвознавчий аналіз окремих ікон та іконописних циклів такого мистецького проекту.

Особлива увага в статті присвячена аналізу передумов виникнення проекту «Ікони на ящиках з-під набоїв», здійсненого на основі інтерв’ю із його творцями та ідейними натхненниками Олександром Клименком та Софією Атлантовою..

Науково-практичні рекомендації, які випливають зі змісту статті: засвідчується важлива функція мистецтва як соціального інструмента в час війни, піднімається питання соціально-психологічного впливу мистецтва на людей і його трансформації з царини естетики в практичну дієву площину.

Ключові слова: іконопис, ікона, ящики від озброєнь, мистецтво, війна, волонтерство.

Надійшла 5.11.2019

Список використаних джерел

  1. Jean Baudrillard. The Gulf War Did Not Take Place. Sydney: Power Publications, 2012. 87 p.
  2. Максименко Олена. Ікони, написані на ящиках від набоїв, рятують життя. Цензор, 2016. URL: https://censor.net.ua/ua/resonance/419655/ikony_napysani_na_yasyaschy_vid_naboyiv_ryatuyut_jyttya (дата звернення: 23.09.2019).
  3. Ми боремося для того, щоб зі зброї робити ікони, а не ікони перетворювати на зброю. Від серця до серця, 2019. URL: https://coradcor.us/news/my-boremosya-dlya-togo-shhob-zi-zbroyi-robyty-ikony-a-ne-ikony-peretvoryuvaty-na-zbroyu-v-filadelfiyi-vidkrylasya-unikalna-vystavka-ikon/ (дата звернення: 25.09.2019).
  4. Риндич Ірина. Ікони на ящиках від набоїв: нетрадиційний підхід до іконопису в сучасному українському мистецтві. Релігійно-інформаційна служба України, 2015. URL: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/kaleido­scope/59583/ (дата звернення: 23.09.2019).
  5. Ікони на… ящиках з-під набоїв. Голос України. № 2502.
  6. Чегусова З. «Іловайський деісис» Соні Атлантової та Олександра Клименка. Каталог виставки. Київ: Ка­литаАртКлуб, 2015. 32 с.
  7. Померанцев Игорь. Иконы Софии Атлантовой и Александра Клименко на ящиках из-под боеприпасов. Радіо Свобода, 2019. URL: https://www.svoboda.org/a/29965296.html (дата звернення: 27.09.2019).
  8. Weigel George. Icons on Ammo Boxes. Ethics & Public Policy Center, 2019. URL: https://eppc.org/publications/ icons-on-ammo-boxes/ (дата звернення: 23.09.2019).
  9. Олаф Клеменсен. Літо-АТО. Київ: Люта справа, 2015. 320 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »