Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1572—1582

УДК 77.04:72.012.8(477.74)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1572

ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОТОПРАКТИК У ІНТЕР’ЄРНИХ КОНТЕКСТАХ ОДЕЩИНИ: КОМПАРАТИВНІ ПЕРСПЕКТИВИ СЕЛО/МІСТО

ДМИТРЮК Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3104-6787

випускниця аспірантури кафедри археології та етнології

ОНУ ім. І.І. Мечникова

зберігач фондів ІІ квал. категорії ОФ ННДРЦУ

Вознесенський пров., 7, 65007, м. Одеса, Україна

Контакти: e-mail: vik.vik.od.2018@gmail.com

Анотація. Мета статті — дослідити функції фотографічних зображень у організації житлового інтер’єру як предметно-просторового середовища. Об’єктом дослідження є практики використання фотографічних зображень у міських та сільських оселях Одещини. Предметом — фотографії в інтер’єрі в оселях Одещини. Отож проаналізовано трансформацію традицій використання та функціонування світлин у житлах населення Одещини впродовж 150 років як виразного компонента народного побуту з позицій історико-антропологічного підходу. Зміни в типології житлових інтер’єрів призвели до активного проникнення світлин до житлового простіру міських та сільських жителів. Актуальність теми: у сучасному цифровому світі спостерігаємо розширення діапазону, зміну функцій, форми, а також демонстрування традиційного фотообразу. Джерельна база формувалася під час власних дослідницьких поїздок, а також у складі комплексних історико-етнографічних експедицій ОНУ імені І.І. Мечникова протягом 2012—2019 рр., під час яких було здійснено фіксацію за допомогою фотографування та усного опитування респондентів. Тому основою роботи є польові матеріали автора.

Спостереження надані у компаративній перспективі: дослідження проводилось серед різних населених пунктів, окремих етнокультурних, конфесійних і територіальних груп регіону. Для вивчення регіональної специфіки народного візуального мислення та культури поліетнічного регіону Одещини у науковий обіг варто ввести світлини, що відображають або були використані для внутрішнього оздоблення житла.

Ключові слова: фотографія в інтер’єрі, функціонування фотообразів у культурі, демонстрація візуальних образів, фотографічні значення і знаки, семантизація житлового простору.

Надійшла 25.11.2019

Список використаних джерел

  1. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Москва: Языки славянской куль­туры, 2005. 224 с.
  2. Пирс Ч.С. Начала прагматизма. Перевод с английского, предисловие В.В. Кирющенко, М.В. Коло­потина, Санкт-Петербург: Лаборатория метафизических исследований философского факультета СПбГУ; Алетейя, 2000. 352 с.
  3. Байбурин А.К. Семиотический статус вещей и мифология. Материальная культура и мифология. Ленинград: Наука, 1981. Т. 37. С. 215 —226.
  4. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. Москва, 1970. 384 с.
  5. Разумова И.А. Потаенное знание современной русской семьи. Быт. Фольклор. История. Москва: Индрик, 2001. 376 с.
  6. Бойцова О. Любительские фото: визуальная культура повседневности. СПб.: Изд-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2013. 266 с.
  7. Петрова А.А. Фотографические практики северного села: изобразительный канон и коммуникативный потенциал. URL: http://cmb.rsuh.ru/article.html? id=254914 (дата звернення: 14.09.2019).
  8. Пригарин О.А. Фотографии как источник для изучения старообрядчества Измаильской епархии. Старообрядчество: история, культура, современность. Материалы X Международной конференции, проходившей в Москве-Боровске 15—17 ноября 2011 г. Москва: Боровск, 2011. Т. 2. С. 396—409.
  9. Коляструк О.А. Використання візуальних джерел у відтворенні повсякденності. URL: /http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2008_21/028.htm (дата звернення: 14.09.2019).
  10. Берджер Д. Фотография и ее предназначение, 2014. URL: http://e-libra.ru/read/366253-fotografiya-i-ee-prednaznacheniya.html (дата звернення: 14.09.2019).
  11. Казакевич Г. Візуалізуючи Україну: аматорська фотографія в Києві на рубежі ХІХ—ХХ ст. Акту­альні проблеми суспільних наук та історії медицини. Київ, 2017. № 4 (16). С. 68—72.
  12. Мороз А.Б. Красный угол без иконы. Мифологические модели и ритуальное поведение в советском и постсоветском пространстве: сб. статей. Москва: РГГУ, 2013. С. 117—125.
  13. Аксенов В. Убить икону: визуальное мышление крестьян и функции царского портрета в период кризиса карнавальной культуры 1914—1917 гг. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць. Вип. 26. Київ, 2008. С. 386—409.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »