Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1572—1582

УДК 77.04:72.012.8(477.74)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1572

ФУНКЦІОНУВАННЯ ФОТОПРАКТИК У ІНТЕР’ЄРНИХ КОНТЕКСТАХ ОДЕЩИНИ: КОМПАРАТИВНІ ПЕРСПЕКТИВИ СЕЛО/МІСТО

ДМИТРЮК Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3104-6787

випускниця аспірантури кафедри археології та етнології

ОНУ ім. І.І. Мечникова

зберігач фондів ІІ квал. категорії ОФ ННДРЦУ

Вознесенський пров., 7, 65007, м. Одеса, Україна

Контакти: e-mail: vik.vik.od.2018@gmail.com

Анотація. Мета статті — дослідити функції фотографічних зображень у організації житлового інтер’єру як предметно-просторового середовища. Об’єктом дослідження є практики використання фотографічних зображень у міських та сільських оселях Одещини. Предметом — фотографії в інтер’єрі в оселях Одещини. Отож проаналізовано трансформацію традицій використання та функціонування світлин у житлах населення Одещини впродовж 150 років як виразного компонента народного побуту з позицій історико-антропологічного підходу. Зміни в типології житлових інтер’єрів призвели до активного проникнення світлин до житлового простіру міських та сільських жителів. Актуальність теми: у сучасному цифровому світі спостерігаємо розширення діапазону, зміну функцій, форми, а також демонстрування традиційного фотообразу. Джерельна база формувалася під час власних дослідницьких поїздок, а також у складі комплексних історико-етнографічних експедицій ОНУ імені І.І. Мечникова протягом 2012—2019 рр., під час яких було здійснено фіксацію за допомогою фотографування та усного опитування респондентів. Тому основою роботи є польові матеріали автора.

Спостереження надані у компаративній перспективі: дослідження проводилось серед різних населених пунктів, окремих етнокультурних, конфесійних і територіальних груп регіону. Для вивчення регіональної специфіки народного візуального мислення та культури поліетнічного регіону Одещини у науковий обіг варто ввести світлини, що відображають або були використані для внутрішнього оздоблення житла.

Ключові слова: фотографія в інтер’єрі, функціонування фотообразів у культурі, демонстрація візуальних образів, фотографічні значення і знаки, семантизація житлового простору.

Надійшла 25.11.2019

Список використаних джерел

  1. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. Москва: Языки славянской куль­туры, 2005. 224 с.
  2. Пирс Ч.С. Начала прагматизма. Перевод с английского, предисловие В.В. Кирющенко, М.В. Коло­потина, Санкт-Петербург: Лаборатория метафизических исследований философского факультета СПбГУ; Алетейя, 2000. 352 с.
  3. Байбурин А.К. Семиотический статус вещей и мифология. Материальная культура и мифология. Ленинград: Наука, 1981. Т. 37. С. 215 —226.
  4. Лотман Ю.М. Структура художественного текста. Москва, 1970. 384 с.
  5. Разумова И.А. Потаенное знание современной русской семьи. Быт. Фольклор. История. Москва: Индрик, 2001. 376 с.
  6. Бойцова О. Любительские фото: визуальная культура повседневности. СПб.: Изд-во Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2013. 266 с.
  7. Петрова А.А. Фотографические практики северного села: изобразительный канон и коммуникативный потенциал. URL: http://cmb.rsuh.ru/article.html? id=254914 (дата звернення: 14.09.2019).
  8. Пригарин О.А. Фотографии как источник для изучения старообрядчества Измаильской епархии. Старообрядчество: история, культура, современность. Материалы X Международной конференции, проходившей в Москве-Боровске 15—17 ноября 2011 г. Москва: Боровск, 2011. Т. 2. С. 396—409.
  9. Коляструк О.А. Використання візуальних джерел у відтворенні повсякденності. URL: /http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2008_21/028.htm (дата звернення: 14.09.2019).
  10. Берджер Д. Фотография и ее предназначение, 2014. URL: http://e-libra.ru/read/366253-fotografiya-i-ee-prednaznacheniya.html (дата звернення: 14.09.2019).
  11. Казакевич Г. Візуалізуючи Україну: аматорська фотографія в Києві на рубежі ХІХ—ХХ ст. Акту­альні проблеми суспільних наук та історії медицини. Київ, 2017. № 4 (16). С. 68—72.
  12. Мороз А.Б. Красный угол без иконы. Мифологические модели и ритуальное поведение в советском и постсоветском пространстве: сб. статей. Москва: РГГУ, 2013. С. 117—125.
  13. Аксенов В. Убить икону: визуальное мышление крестьян и функции царского портрета в период кризиса карнавальной культуры 1914—1917 гг. Етнічна історія народів Європи: Зб. наук. праць. Вип. 26. Київ, 2008. С. 386—409.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »