Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1557—1562

УДК 392.51:78.03(477.82)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1557

САКРАЛЬНЕ ТА ПРОФАННЕ У ТРАДИЦІЙНІЙ ВЕСІЛЬНІЙ ОБРЯДОВОСТІ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ: ФОРМИ ТА ФУНКЦІЇ

ШВОРАК Інна 

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3803-1289

здобувач Національної академії керівних

кадрів культури і мистецтв

вул. Лаврська, 9, 02000, Київ, Україна

Контакти: e-mail: Inna.folk@gmail.com

Анотація. Розглянуто функціонування опозиційної структури «са­кральне — профанне» у весільному обряді одного із західноволинських субрегіонів — Потур’я. Cакральна та профанна сфери в традиційній культурі українців мають міцне коріння. Проблема функціонування цих сфер ще не була висвітлена у контексті традиційного весільного обряду, а тим більше у контексті Потур’я, що визначає актуальність досліження. Метою статті є вивчення сакрально-профанної сфери у весільному обряді Потур’я — одного із субареалів історико-етнографічної Західної Волині.

Основними в процесі вивчення проблеми стали міждисциплінарний та інтегративний підходи, системно-структурний метод дослідження. Опозиційна структура «сакральне — профанне» вперше представлена як складова міфологічного простору весільного обряду західноволинського регіону, що формує наукову новизну публікації.

Як висновок зазначено, що сакральний вимір простору і часу весільного ритуалу майже не залишає місця для прояву профанного світу, який, однак, інколи стає частиною весільного дійства. Профанне загалом пов’язане із моментами спростування, переривання сакральної реальності та, головним чином, із святково-розважальними формами карнавалізації дійсності.

Ключові слова: опозиція «сакральне — профанне», весільний обряд, Потур’я, сакральний простір, сакральний час, сакралізація, профанація.

Надійшла 5.11.2019

Список використаних джерел

  1. Афоніна О.С. Культурний код і «подвійне кодування»: дис. …докт. мистецтвознавства: 26.00.01. НАКККіМ. Київ, 2018. 445 с.
  2. Борщ О. Опозиція «сакральне — профанне» як фактор динаміки культурного простору. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2012. №4. С.59—63.
  3. Воеводина Л. Сакральное и профанное в традиционной культуре. Вестник МНУКИ. Философия куль­туры. 2016. № 6 (74). С. 39—44.
  4. Гаврилюк Т.В. Сакральний простір і час як посередник природного та надприродного світу. Матеріали міжнародної наукової конференції «Міфологічний простір і час у сучасній культурі». Київ: Новий Ак­ро­поль, 2003. С.31—33.
  5. Герчанівська П. Культура в парадигмах XX—XXIст.: монографія. Київ: НАКККіМ, 2017. 378с.
  6. Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного житя: тотемна система в Австралії (пер. з франц. Борисюк З., Філіпчук Г.; наук. ред. Т. Метельова). Київ: Юніверс, 2002. 424 с.
  7. Элиаде М. Священное и мирское. Москва: Издательство МГУ, 1994. 144 с.
  8. Каюа Роже. Людина та сакральне. Київ: Ваклер, 2003. 256 с.
  9. Куракин Д. Ускользающее сакральное: проблема амбивалентности сакрального и её значение для «сильной программы» культурсоциологии. Социологическое обо­зрение. 2011. Т.10. №3. С. 41—70.
  10. Лещенко А. Сакральний простір християнського мистецтва. Гілея: науковий вісник. 2016. Вип. 106. С. 261—264.
  11. Михайло Ю. Сакральне як феномен культури. Релігія та соціум. 2015. №3(19). С. 149—156.
  12. Несен І. Весільний ритуал Центального Полісся: традиційна структура та реліктові форми (середина XIX—XX ст.). Київ, 2005. 258c.
  13. Отто Р. Священное: об иррациональном в идее божественного и его соотношении с рациональным. Санкт-Петербург: Издательство СПбГУ, 2008. 272с.
  14. Павлова О. Культурологічна реконструкція ґенези повсякденності: від первісного синкретизму міфу до свята. Культура і сучасність. 2010. №2. С.5—9.
  15. Сумченко І. Особливості сприйняття простору і часу в традиційній культурі. Докса: збірник наукових праць з філософії та філології. Універсальні виміри культури. Одеса, 2010. Вип.15. С.303—312.
  16. Федоровских А. Трансформация сакрального и профанного в обществе: миф — религия — иделогия: автореф. дисс. …канд. филос. наук: 09.00.11. Уральський государственный университет им. А.М. Горького. Екатеринбург, 2000. 20 с.
  17. Чекан О. Художній простір музичного твору: генеза та функціонування: дис. …канд. мистецтвознавства: 17.00.01. Ніжинський держ. пед. унів-т. ім. М. Гоголя. Ніжин, 1999. 187 с.
  18. Шелюто В. Проблема сакрального як світоглядна про­блема. Наука. Релігія. Суспільство. 2010. №4. С. 94—101.
  19. Leeuw G. Phдnomenologie der religion. Tьbingen: Paul Siebeck, 1933. 634 p.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »