« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1563—1571

УДК 77.04.071.1(477.83-22)І.Швед(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1563

ІВАН ТЕОДОРОВИЧ ШВЕД — ФОТОГРАФ ЗІ СЕЛА УРИЧ НА СКОЛІВЩИНІ (ЗНАЙОМСТВО З ХУДОЖНИКОМ ТА ЙОГО СВІТЛИНАМИ)

ГОЩІЦЬКИЙ Артем

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8680-2124

аматор,

Контакти: e-mail: artem.hoshchitskyy@ukr.net;

https://independent.academia.edu/ArtemGoshchitskuj

Анотація. В останні десятиліття спостерігаємо пожвавлення дослідницького інтересу до історії розвитку фотографії у Галичині. Однією із таких, вартих уваги постатей, є фотохудожник Іван Швед зі села Урич на Сколівщині. У статті вперше проаналізовано його творчу спадщину, висвітлено основні віхи його життєвого шляху та виділено основні тематичні групи творів. Отож обрана нами тема є актуальною. Джерельною основою статті є фотографії з родинного архіву Івана Шведа та інтерв’ю із донькою фотографа Анною Іванівною Швед (Фешовець), 1935 р. н. Звідси предмет дослідження — основні тематичні групи творів фотохудожника: фото з родинного життя, деякі події громадського життя селян Урича, різні моменти щоденного побуту, праці, елементи архітектури села та традиційного одягу, пейзажні фото. Вони, безумовно, є цінним джерелом локальної історії, несуть інформацію етнографічного характеру.

Окрасою колекції, справжніми шедеврами фотомистецтва у творчій спадщині І. Шведа, є фотографії «психологічного» жанру, основу яких складають світлини рідних дітей фотографа, які значно випереджають свій час «постановочних фото». У художньому відношенні вони не поступаються навіть роботам знаних фотохудожників того часу.

Отож метою публікації є висвітлення основних віх життєвого шляху фотохудожника та виділення і аналіз основних тематичних груп творів. У публікації автор доходить висновку, що його роботи є оригінальним, самобутнім явищем на тлі культурно-мистецького життя карпатського села довоєнної епохи.

Ключові слова: мистецтво, фотомистецтво, фотографи Галичини, Іван Швед, Бойківщина.

Надійшла 23.11.2019

Список використаних джерел

  1. Онищенко В. «Мalarz i zebrak» з Криниці. Мистецт­во­знавство України. 2009. Вип. 10. С.  360—364.
  2. Кучеренко Н. Сакральна тематика у творчості Ни­кифора-Епіфанія Дровняка. Народознавчі зошити. 2008. № 1—2. С. 112—127.
  3. Рибарук О. Забута ікона Параски Плитки-Горицвіт. Українська культура. 2008. №1. С.48—49.
  4. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 19—218.
  5. Opleљtinovб Hana Zmizelэ svйt Podkarpatskй Rusive foto grafъch Rudolfa Hщlky (1887—1961). Praha: Nбrodnн Knihovna Иeskй republiky; Slovanskб knihovna, 2016. 300 s.
  6. Hryniuk, Stella M. The Land they left behind: Canada’s Ukrainians in the Homeland. Winnipeg, 1995. 106 s.
  7. Власенко О., Ткачук О. Франтішек Ржегорж та його колекція світлин з Галичини. Чехи на Волині: історія та сучасність: збірник наукових праць. За ред. О.С. Бе­резюк, О.М. Власенко. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 126—131.
  8. Valaљkovб N. Frantiљek Шehoш (1857—1899) a jeho etnografickб иinnost (s ukбzkami иlбnku F. Шehoшe z Haliиe). Praha, 1999. 167 s.: 15 il.
  9. Сеньків І. Гуцульська спадщина. Праці з життя та творчості гуцулів. Київ: Українознавство, 1995. 509 с.: з іл.
  10. Reinfuss R. Karpaski њwiat bojkтwi іemkтw. Fotografie. Lesko, 2015. 248 s.
  11. Заплетал Ф. Дерев’яні церкви Закарпаття: фотоальбом. Передм. М. Мушинки; упоряд. М. Мушинка, М. Сирохман. Ужгород, 2015. 120 с.: іл.
  12. Заплетал Ф. Міста і села Закарпаття: фотоальбом. Передм. М. Мушинки; упоряд. М. Мушинка, М. Си­рохман. Ужгород, 2016. 176 с.: іл.
  13. Красник У. Карпатські мотиви в колекції фотографій Юліана Дороша (із фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника). Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2015. Вип. 7. С. 676—681.
  14. КирчівА. Коваль галицької фотографії. Карпати. Туризм. Відпочинок. 2007. № 10 (22). С.50—57.
  15. СютерлинК. Ретушь — когда и как. Пер. с нем. Москва: Искусство, 1982. 111 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »