Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1563—1571

УДК 77.04.071.1(477.83-22)І.Швед(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1563

ІВАН ТЕОДОРОВИЧ ШВЕД — ФОТОГРАФ ЗІ СЕЛА УРИЧ НА СКОЛІВЩИНІ (ЗНАЙОМСТВО З ХУДОЖНИКОМ ТА ЙОГО СВІТЛИНАМИ)

ГОЩІЦЬКИЙ Артем

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8680-2124

аматор,

Контакти: e-mail: artem.hoshchitskyy@ukr.net;

https://independent.academia.edu/ArtemGoshchitskuj

Анотація. В останні десятиліття спостерігаємо пожвавлення дослідницького інтересу до історії розвитку фотографії у Галичині. Однією із таких, вартих уваги постатей, є фотохудожник Іван Швед зі села Урич на Сколівщині. У статті вперше проаналізовано його творчу спадщину, висвітлено основні віхи його життєвого шляху та виділено основні тематичні групи творів. Отож обрана нами тема є актуальною. Джерельною основою статті є фотографії з родинного архіву Івана Шведа та інтерв’ю із донькою фотографа Анною Іванівною Швед (Фешовець), 1935 р. н. Звідси предмет дослідження — основні тематичні групи творів фотохудожника: фото з родинного життя, деякі події громадського життя селян Урича, різні моменти щоденного побуту, праці, елементи архітектури села та традиційного одягу, пейзажні фото. Вони, безумовно, є цінним джерелом локальної історії, несуть інформацію етнографічного характеру.

Окрасою колекції, справжніми шедеврами фотомистецтва у творчій спадщині І. Шведа, є фотографії «психологічного» жанру, основу яких складають світлини рідних дітей фотографа, які значно випереджають свій час «постановочних фото». У художньому відношенні вони не поступаються навіть роботам знаних фотохудожників того часу.

Отож метою публікації є висвітлення основних віх життєвого шляху фотохудожника та виділення і аналіз основних тематичних груп творів. У публікації автор доходить висновку, що його роботи є оригінальним, самобутнім явищем на тлі культурно-мистецького життя карпатського села довоєнної епохи.

Ключові слова: мистецтво, фотомистецтво, фотографи Галичини, Іван Швед, Бойківщина.

Надійшла 23.11.2019

Список використаних джерел

  1. Онищенко В. «Мalarz i zebrak» з Криниці. Мистецт­во­знавство України. 2009. Вип. 10. С.  360—364.
  2. Кучеренко Н. Сакральна тематика у творчості Ни­кифора-Епіфанія Дровняка. Народознавчі зошити. 2008. № 1—2. С. 112—127.
  3. Рибарук О. Забута ікона Параски Плитки-Горицвіт. Українська культура. 2008. №1. С.48—49.
  4. Вовк Хв. Етнографічні особливості українського народу. Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. Київ: Мистецтво, 1995. С. 19—218.
  5. Opleљtinovб Hana Zmizelэ svйt Podkarpatskй Rusive foto grafъch Rudolfa Hщlky (1887—1961). Praha: Nбrodnн Knihovna Иeskй republiky; Slovanskб knihovna, 2016. 300 s.
  6. Hryniuk, Stella M. The Land they left behind: Canada’s Ukrainians in the Homeland. Winnipeg, 1995. 106 s.
  7. Власенко О., Ткачук О. Франтішек Ржегорж та його колекція світлин з Галичини. Чехи на Волині: історія та сучасність: збірник наукових праць. За ред. О.С. Бе­резюк, О.М. Власенко. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 126—131.
  8. Valaљkovб N. Frantiљek Шehoш (1857—1899) a jeho etnografickб иinnost (s ukбzkami иlбnku F. Шehoшe z Haliиe). Praha, 1999. 167 s.: 15 il.
  9. Сеньків І. Гуцульська спадщина. Праці з життя та творчості гуцулів. Київ: Українознавство, 1995. 509 с.: з іл.
  10. Reinfuss R. Karpaski њwiat bojkтwi іemkтw. Fotografie. Lesko, 2015. 248 s.
  11. Заплетал Ф. Дерев’яні церкви Закарпаття: фотоальбом. Передм. М. Мушинки; упоряд. М. Мушинка, М. Сирохман. Ужгород, 2015. 120 с.: іл.
  12. Заплетал Ф. Міста і села Закарпаття: фотоальбом. Передм. М. Мушинки; упоряд. М. Мушинка, М. Си­рохман. Ужгород, 2016. 176 с.: іл.
  13. Красник У. Карпатські мотиви в колекції фотографій Юліана Дороша (із фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника). Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. 2015. Вип. 7. С. 676—681.
  14. КирчівА. Коваль галицької фотографії. Карпати. Туризм. Відпочинок. 2007. № 10 (22). С.50—57.
  15. СютерлинК. Ретушь — когда и как. Пер. с нем. Москва: Искусство, 1982. 111 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »