« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1464—1481

УДК 73.04.03(477)”194″:271.4-726.2″15/16″Св.СВМЧ. Й.Кунцевич

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1464

ІКОНОГРАФІЯ СВ. СВМЧ. ЙОСАФАТА КУНЦЕВИЧА В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ: ДЖЕРЕЛА ІНСПІРАЦІЙ

СЕМЧИШИН-ГУЗНЕР Олеся

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9677-995X

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

відділ українського мистецтва ХІХ—ХХ ст.,

проспект Свободи, 20, 79008, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail:olesiasem17@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена дослідженню іконографії Йосафата Кунцевича (1580—1623), святого католицької церкви, одного з патронів ЧСВВ. Вшанування святого в українському мистецтві першої половини ХХ ст. не висвітлене в літературі, хоча тогочасні пам’ятки викликають неабиякий інтерес й відображають шлях адаптації культу св. Йосафата в лоні унійної церкви та в серцях віруючих, що і формує актуальність пропонованого дослідження. Метою роботи є з’ясувати причини звертання художників до постаті св. Йосафата у зазначений період, простежити зміни у формуванні його образу, визначити міру залежності пам’яток від іконографії святого XVII—XIX ст. і від явищ сучасності. Об’єктом дослідження є зображення св. Йосафата, виконані українськими митцями. Предмет дослідження — іконографія св. Йосафата. Методологія дослідження опирається на компаративний метод, застосовано також опис, мистецтвознавчий аналіз, методи сиcтематизації та узагальнень. Хронологічні межі дослідження — 1900—1939 рр. У статті охоплено територію Східної Галичини.

Окреслюються три хронологічні етапи, які відображають особливість мистецького вшанування святого: до 1914 р., 1920‑ті та 1930‑ті рр., та дві іконографічні лінії: одна, розвинена на зразках ХІХ ст., інша демонструє новітні образи святого, значний вплив на формування яких мали тогочасні історичні події.

Kлючові слова: св. свчм. Йосафат Кунцевич, іконографія, українське мистецтво першої половини ХХ століття, унійна церква, український святий.

Надійшла 21.11.2019

Список використаних джерел

  1. Щурат В. Найстарші образи і власноручне письмо св. свщмч. Йосафата Кунцевича. Богословія. 1923. Т. І. Кн. 3-4. С. 195-206.
  2. Боцян Й. P. Georg HofmannS. J., Prof. Der orient. Kirchengeschichte im Pдpstl. Institut. Der hl. Josaphat, Erzbischof von Polozk und Blutzeuge. Quellenschriften in Auswahl. I. Zu Josaphats Blutzeugnis. Roma : Pontificio Istituto Orientale. «Orientalia Christiana». Vol. 1 (1923). P. 297-320. Богословія. 1924. Т. ІІ. Кн. 1. С. 58-61.
  3. Соловій М., Великий А. Святий Йосафат Кунцевич : його життя і доба. Торонто, 1967. 463 с. (С. 397404).
  4. Сидор О. Святі покровителі отців василіян. Галицька брама. 1999. №12 (4950). С. 14-16.
  5. Зілінко Р. Огляд іконографії св. Йосафата Кунцевича (на прикладі творів зі збірки іконопису Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького).  Апологет: богословський збірник Львівської Православної Богословської Академії УПЦ КП. Матеріали VМіжнар. наук. конф. : Християнська сакральна традиція : віра, духовність, мистецтво (м. Львів, 23-24 листопада 2012). Львів, 2012. № 3233. С. 8289.
  6. ЈepkowskiM. Najwczeњniejsze predstawienia њw.Jozafata Kuncewicza a problem vera effigies w ksztaіtowaniu siк ikonografii њwiкtych w okresie potrydenckim. Fides. Ars. Scientia. Studia dedykowane pamiкci Ksiкdza Kanonika Augustyna Mednisa / red. A. Betlej, J. Skrabski. Tarnуw, 2008. S. 310-311.
  7. Susza J. Cursus vitae et certamen martyrii, B. Iosaphat kuncevicii Archiepiscopi Poloceс. Episcopi Vitepsceс. & Miscislauieс. Ord. D. Basilij Magni. Roma, Ex Nypographia Varesij. MDCLXV. Б/п.
  8. GilA. Kult Jozafata Kuncewicza i jego pierwsze przedstawienia ikonowe w Rzeczypospolitej (do poіowy XVII wieku). Zarys problematyki.Koњcioіy wschodnie w Rzeczypospolitej XVI—XVIII wieku : Zbiуr studiуw / red. A. Gil. Lublin, 2005. S. 6572.
  9. GilA. The First Images and the Beginning of the Cult of the Archbishop of Poіock Josaphat Kuncewicz in the Polish-Lituanian Commonwealth till the mid-17th Century. On the Border of the Worlds. Essays about the Orthodox and Uniate Churches in Eastern Europe in the Middle Ages and the Modern Period / ed. A. Gil, W. Bobryk. Siedlce,  Lublin, 2010. S. 147169.
  10. Gil A. Czy istniaі portret arcybiskupa poіockiego Jozafata Kuncewicza?  Волинська ікона : дослідження та реставрація. Вип. 18 : Матеріали ХVIII Міжнародної наукової конференції (м. Луцьк, 27-28 жовтня 2011). Луцьк, 2011. С. 9398.
  11. Kazanie о њwiatobliwym Zywoжie y chwalebney њmierжi Przewielebnego w Bodze oyca Iosaphata Kuncewicza Arcybiskupa Poіockiego, Witebskiego y Mseisіawskiego w cerkwi Cathedralney Poіockiey przy depozyciey жiaіa iego odprawowane od oyca Leona Kreuїy Nominata na Episkopstwo Smolenskie (переклад з руського). 1625, 17 January. б/п.
  12. Guйpin, A., p. Dom. Saint Josaphat archevкque de Polock, martyr de L’unitй catolique et Йglise Grecque unie en Pologne.  T. 1. Paris : Chez Victor Palmй , 1874.
  13. Guйpin A. Un Aporte de L’union des Йglises au XVII siйcle Saint Josaphat et L’Йglise greco-slave en Pologne et en Russie. T.1.Paris, 1897.
  14. Guepin A. Їywot s.Jozafata Kuncewicza mкczenika, arcybiskupa poіockiego opowiedziany na tle historyi Koњcioіa Ruskiego z przedmow№ X.Kalinki. Lwуw, 1885. 436s.
  15. Guepin A. Їywot s.Jozafata Kuncewicza mкczenika, arcybiskupa poіockiego opowiedziany na tle historyi Koњcioіa Ruskiego z przedmow X.Kalinki. Lwуw: nakіadem ksiкgarni Gubrynowicza i Schmidta, 1908.
  16. Свєнціцький I. Модест Сосенко (1875-1920). Збірна вистава: каталог. С. 11.
  17. Голубець М. Сто літ галицького малярства. 18041904. Стара Україна. 1925.  Ч. VIIX. С. 150.
  18. Боцян О., єп., др. Віднайдення й розпізнання мощів св. свщмч. Йосафата Кунцевича 1915-1917 рр. Богословія. 1923. Т. І. Кн. 3-4. С. 284-318.
  19. Сидор О. Патріярх Йосиф Сліпий і мистецтво. КиївРим, 2012. 456 с.
  20. Сліпий Йосиф. Спомини /ред. Іван Дацько, Марія Горяча, вид. 2ге. ЛьвівРим, 2014. 608 с.
  21. Сліпий Й. Святий священномученик Йосафат Кунцевич : матеріяли і розвідки з нагоди ювилею / зібрав о. Йосиф Сліпий. Львів, 1925. 262 с. 22 см.((Праці Богословського Наукового Товариства ; Т. 1)).
  22. Великі роковини 16231923 (тристаліття мученицької смерти св. Йосафата). Калєндар Місіонаря на рік 1923. Жовква, 1922. С. 81116.
  23. Скр. Й. У Володимирі-Волинськім (Жмінка спогадів). Калєндар Місіонаря на рік 1924. Жовква, 1923. С. 102103.
  24. Рідне свято. Калєндар Місіонаря на рік 1924. Жовква, 1923. С. 3541.
  25. З літератури і мистецтва. Новий образ П. Холодного. Тризуб. 1925. Ч. 9. 13 грудня. С. 30.
  26. Островерха М. Нові вітражі Холодного-батька. Назустріч. 1937. Ч. 1 (1 січня). С. 1.
  27. Батіг М. «Артист-маляр» Юрій Магалевський. Галиць­ка брама. 2005. №13. С. 3235.
  28. Білан І.С. Церковне малярство Юрія Магалевського. Вісник ХДАДМ. 2014. №8. С. 4856.
  29. Кучабський Володимир, о. І Унійний Зїзд у Львові. 22—25 грудня 1936 р. з участтю василіян, редемптористів та студитів. Богословія. 1937. Т. ХV. кн. 14. С. 3544.
  30. Разінкова Л. Відродження твору Ю.Магалевського. Бю­летень Львівського філіалу НДРЦ України. 2007. № 1(9). С. 130-131.
  31. Гах І., Сидор О. Юліан Буцманюк. Стінопис Жовківської церкви Христа-Чоловіколюбця. Львів, 2006. 152 с.
  32. ЦДІАЛ України, ф. 201 (Митрополича греко-католицька консисторія у Львові), оп. 1б, спр. 5760 (Материалы об имущественном состоянии прихода Холоев Камянко-Струмиловского деканата (19291938)), арк.4—98.
  33. Мальовання церкви в Жовкві. Місіонар. 1933. Ч. 3. С. 61.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »