« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1464—1481

УДК 73.04.03(477)”194″:271.4-726.2″15/16″Св.СВМЧ. Й.Кунцевич

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1464

ІКОНОГРАФІЯ СВ. СВМЧ. ЙОСАФАТА КУНЦЕВИЧА В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ: ДЖЕРЕЛА ІНСПІРАЦІЙ

СЕМЧИШИН-ГУЗНЕР Олеся

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9677-995X

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

відділ українського мистецтва ХІХ—ХХ ст.,

проспект Свободи, 20, 79008, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail:olesiasem17@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена дослідженню іконографії Йосафата Кунцевича (1580—1623), святого католицької церкви, одного з патронів ЧСВВ. Вшанування святого в українському мистецтві першої половини ХХ ст. не висвітлене в літературі, хоча тогочасні пам’ятки викликають неабиякий інтерес й відображають шлях адаптації культу св. Йосафата в лоні унійної церкви та в серцях віруючих, що і формує актуальність пропонованого дослідження. Метою роботи є з’ясувати причини звертання художників до постаті св. Йосафата у зазначений період, простежити зміни у формуванні його образу, визначити міру залежності пам’яток від іконографії святого XVII—XIX ст. і від явищ сучасності. Об’єктом дослідження є зображення св. Йосафата, виконані українськими митцями. Предмет дослідження — іконографія св. Йосафата. Методологія дослідження опирається на компаративний метод, застосовано також опис, мистецтвознавчий аналіз, методи сиcтематизації та узагальнень. Хронологічні межі дослідження — 1900—1939 рр. У статті охоплено територію Східної Галичини.

Окреслюються три хронологічні етапи, які відображають особливість мистецького вшанування святого: до 1914 р., 1920‑ті та 1930‑ті рр., та дві іконографічні лінії: одна, розвинена на зразках ХІХ ст., інша демонструє новітні образи святого, значний вплив на формування яких мали тогочасні історичні події.

Kлючові слова: св. свчм. Йосафат Кунцевич, іконографія, українське мистецтво першої половини ХХ століття, унійна церква, український святий.

Надійшла 21.11.2019

Список використаних джерел

  1. Щурат В. Найстарші образи і власноручне письмо св. свщмч. Йосафата Кунцевича. Богословія. 1923. Т. І. Кн. 3-4. С. 195-206.
  2. Боцян Й. P. Georg HofmannS. J., Prof. Der orient. Kirchengeschichte im Pдpstl. Institut. Der hl. Josaphat, Erzbischof von Polozk und Blutzeuge. Quellenschriften in Auswahl. I. Zu Josaphats Blutzeugnis. Roma : Pontificio Istituto Orientale. «Orientalia Christiana». Vol. 1 (1923). P. 297-320. Богословія. 1924. Т. ІІ. Кн. 1. С. 58-61.
  3. Соловій М., Великий А. Святий Йосафат Кунцевич : його життя і доба. Торонто, 1967. 463 с. (С. 397404).
  4. Сидор О. Святі покровителі отців василіян. Галицька брама. 1999. №12 (4950). С. 14-16.
  5. Зілінко Р. Огляд іконографії св. Йосафата Кунцевича (на прикладі творів зі збірки іконопису Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького).  Апологет: богословський збірник Львівської Православної Богословської Академії УПЦ КП. Матеріали VМіжнар. наук. конф. : Християнська сакральна традиція : віра, духовність, мистецтво (м. Львів, 23-24 листопада 2012). Львів, 2012. № 3233. С. 8289.
  6. ЈepkowskiM. Najwczeњniejsze predstawienia њw.Jozafata Kuncewicza a problem vera effigies w ksztaіtowaniu siк ikonografii њwiкtych w okresie potrydenckim. Fides. Ars. Scientia. Studia dedykowane pamiкci Ksiкdza Kanonika Augustyna Mednisa / red. A. Betlej, J. Skrabski. Tarnуw, 2008. S. 310-311.
  7. Susza J. Cursus vitae et certamen martyrii, B. Iosaphat kuncevicii Archiepiscopi Poloceс. Episcopi Vitepsceс. & Miscislauieс. Ord. D. Basilij Magni. Roma, Ex Nypographia Varesij. MDCLXV. Б/п.
  8. GilA. Kult Jozafata Kuncewicza i jego pierwsze przedstawienia ikonowe w Rzeczypospolitej (do poіowy XVII wieku). Zarys problematyki.Koњcioіy wschodnie w Rzeczypospolitej XVI—XVIII wieku : Zbiуr studiуw / red. A. Gil. Lublin, 2005. S. 6572.
  9. GilA. The First Images and the Beginning of the Cult of the Archbishop of Poіock Josaphat Kuncewicz in the Polish-Lituanian Commonwealth till the mid-17th Century. On the Border of the Worlds. Essays about the Orthodox and Uniate Churches in Eastern Europe in the Middle Ages and the Modern Period / ed. A. Gil, W. Bobryk. Siedlce,  Lublin, 2010. S. 147169.
  10. Gil A. Czy istniaі portret arcybiskupa poіockiego Jozafata Kuncewicza?  Волинська ікона : дослідження та реставрація. Вип. 18 : Матеріали ХVIII Міжнародної наукової конференції (м. Луцьк, 27-28 жовтня 2011). Луцьк, 2011. С. 9398.
  11. Kazanie о њwiatobliwym Zywoжie y chwalebney њmierжi Przewielebnego w Bodze oyca Iosaphata Kuncewicza Arcybiskupa Poіockiego, Witebskiego y Mseisіawskiego w cerkwi Cathedralney Poіockiey przy depozyciey жiaіa iego odprawowane od oyca Leona Kreuїy Nominata na Episkopstwo Smolenskie (переклад з руського). 1625, 17 January. б/п.
  12. Guйpin, A., p. Dom. Saint Josaphat archevкque de Polock, martyr de L’unitй catolique et Йglise Grecque unie en Pologne.  T. 1. Paris : Chez Victor Palmй , 1874.
  13. Guйpin A. Un Aporte de L’union des Йglises au XVII siйcle Saint Josaphat et L’Йglise greco-slave en Pologne et en Russie. T.1.Paris, 1897.
  14. Guepin A. Їywot s.Jozafata Kuncewicza mкczenika, arcybiskupa poіockiego opowiedziany na tle historyi Koњcioіa Ruskiego z przedmow№ X.Kalinki. Lwуw, 1885. 436s.
  15. Guepin A. Їywot s.Jozafata Kuncewicza mкczenika, arcybiskupa poіockiego opowiedziany na tle historyi Koњcioіa Ruskiego z przedmow X.Kalinki. Lwуw: nakіadem ksiкgarni Gubrynowicza i Schmidta, 1908.
  16. Свєнціцький I. Модест Сосенко (1875-1920). Збірна вистава: каталог. С. 11.
  17. Голубець М. Сто літ галицького малярства. 18041904. Стара Україна. 1925.  Ч. VIIX. С. 150.
  18. Боцян О., єп., др. Віднайдення й розпізнання мощів св. свщмч. Йосафата Кунцевича 1915-1917 рр. Богословія. 1923. Т. І. Кн. 3-4. С. 284-318.
  19. Сидор О. Патріярх Йосиф Сліпий і мистецтво. КиївРим, 2012. 456 с.
  20. Сліпий Йосиф. Спомини /ред. Іван Дацько, Марія Горяча, вид. 2ге. ЛьвівРим, 2014. 608 с.
  21. Сліпий Й. Святий священномученик Йосафат Кунцевич : матеріяли і розвідки з нагоди ювилею / зібрав о. Йосиф Сліпий. Львів, 1925. 262 с. 22 см.((Праці Богословського Наукового Товариства ; Т. 1)).
  22. Великі роковини 16231923 (тристаліття мученицької смерти св. Йосафата). Калєндар Місіонаря на рік 1923. Жовква, 1922. С. 81116.
  23. Скр. Й. У Володимирі-Волинськім (Жмінка спогадів). Калєндар Місіонаря на рік 1924. Жовква, 1923. С. 102103.
  24. Рідне свято. Калєндар Місіонаря на рік 1924. Жовква, 1923. С. 3541.
  25. З літератури і мистецтва. Новий образ П. Холодного. Тризуб. 1925. Ч. 9. 13 грудня. С. 30.
  26. Островерха М. Нові вітражі Холодного-батька. Назустріч. 1937. Ч. 1 (1 січня). С. 1.
  27. Батіг М. «Артист-маляр» Юрій Магалевський. Галиць­ка брама. 2005. №13. С. 3235.
  28. Білан І.С. Церковне малярство Юрія Магалевського. Вісник ХДАДМ. 2014. №8. С. 4856.
  29. Кучабський Володимир, о. І Унійний Зїзд у Львові. 22—25 грудня 1936 р. з участтю василіян, редемптористів та студитів. Богословія. 1937. Т. ХV. кн. 14. С. 3544.
  30. Разінкова Л. Відродження твору Ю.Магалевського. Бю­летень Львівського філіалу НДРЦ України. 2007. № 1(9). С. 130-131.
  31. Гах І., Сидор О. Юліан Буцманюк. Стінопис Жовківської церкви Христа-Чоловіколюбця. Львів, 2006. 152 с.
  32. ЦДІАЛ України, ф. 201 (Митрополича греко-католицька консисторія у Львові), оп. 1б, спр. 5760 (Материалы об имущественном состоянии прихода Холоев Камянко-Струмиловского деканата (19291938)), арк.4—98.
  33. Мальовання церкви в Жовкві. Місіонар. 1933. Ч. 3. С. 61.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »