« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1482—1487

УДК 726.03.04:27-523.42-035.3](477.5)”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1482

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДЕКОРАТИВНОЇ РІЗЬБИ У ВНУТРІШНЬОМУ ПРОСТОРІ ДЕРЕВ’ЯНИХ ЦЕРКОВ ПРАВОСЛАВНОГО НАДРОССЯ XVIII ст.

МАЗУР Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1365-7581

кандидат мистецтвознавства,

декан факультету теорії та історії мистецтва, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,

Вознесенський узвіз, 20, 02000, Київ, Україна

Контакти: e-mail: mazur_viktoria@ukr.net

 Анотація.  Мета статті — введення до наукового обігу (недослідженої у частині мистецтвознавчого аналізу) пам’ятки декоративного мистецтва України XVIII cт. — Царських врат з іконостаса невідомої церкви на теренах православного Надросся. Першу згадку про них зустрічаємо в особистому архіві знаного українського мистецтвознавця М. Селівачова. Пам’ятку було досліджено у межах наукової експедиції, здійсненої автором влітку 2018 року.

Сьогодні маємо унікальні пам’ятки дерев’яної архітектури, оздоблення яких маловивчене, і така ситуація характерна для всієї території Центрального регіону України. Отож обрана тема нашої статті є актуальною.

Таким чином до наукового обігу вводиться пам’ятка сницарського мистецтва Центральної України XVIII ст. — Царські врата з іконостаса невідомої церкви на території православного Надросся. Нами було поставлене завдання зосередити увагу наукової спільноти на мистецтвознавчому дослідженні виявленої унікальної пам’ятки декоративного мистецтва. Робота, що пропонується до публікації, є частиною результатів дослідження розвитку та модифікації оздоблення дерев’яної церковної архітектури на теренах Центральної України у XVIII столітті. Послідовний аналіз досліджуваного матеріалу засвідчує наявність старовинної пам’ятки, яку ми за стилістичними особливостями наважимося віднести до XVIII століття.

Ключові слова: інтер’єр церкви, Царські врата, поєднання мистецтв, оздоблення дерев’яної церкви.

Надійшла 21.11.2019

Список використаних джерел

  1. Драґан М. Українська декоративна різьба XVI—XVIIІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 204с.
  2. ҐембаровичМ. Скульптура та різьблення. Історія українського мистецтва: у 6т. Т. 3: Мистецтво дру­гої половини XVIІ—XVIІІ століття. Київ, 1968. С. 126—151.
  3. Устройство храма, его принадлежности и богослужебная утварь. URL : http://www.rybak-svnik.church.ua/ 2017/11/01/ustrojstvo-xrama-ego-prinadlezhnosti-i-bogosluzhebnaya-utvar/ (дата звернення: 28.08.2018).
  4. Міляєва С., Гелитович М. Українська ікона XIXVIIIстоліть. Київ: [б. в.], 2007. 528 с. (Духовна спадщина України. Державні зібрання України).
  5. Дорофієнко І., Міляєва Л., Рутковська О. Сорочинський іконостас: іконостас Спасо-Преображенської церкви в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області. Ольга. Київ: Родовід, 2010. 165 с.: іл.
  6. Холл Д. Словарь сюжетов и символов в искусстве. Пер. с англ. и вступ. ст. А. Майкапара. Москва: Транзиткнига, 2004. 655 с.
  7. Царські врата українських іконостасів. Упорядник Юрій Юркевич. Львів: Інститут колекціонерства ук­ра­їнських пам’яток при НТШ, 2012. 385 с.: 212 іл.
  8. Тимченко Т. Експертиза творів образотворчого мистецтва: живопис (історія та методологія) навч. посіб. Київ: НАКККіМ, 2017. 120 с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »