Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1510—1516

УДК 271.2 – 523.47: 7.021.7](477.8)”185″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1510

ТИПОЛОГІЯ ІКОНОСТАСІВ ЦЕРКОВ СХІДНОГО ОПІЛЛЯ СЕРЕДИНИ ХІХ ст.

БАКОВИЧ Олена

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2524-0863

кандидат мистецтвознавства,

викладач кафедри сакрального мистецтва,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: olena.bakovych@lnam.edu.ua

Анотація. Розглянуто композиційну побудову іконостасів церков Східного Опілля середини ХІХ ст. та принципи їх організації. Таким пам’яткам притаманні особливі риси завдяки поєднанню традицій попередніх мистецьких періодів з сучасними тенденціями.

Актуальність дослідження зумовлена фрагментарністю вивчення пам’яток Східного Опілля. Дотепер не систематизовано збережені іконостаси та не розглянуто їх у контексті українського сакрального мистецтва середини ХІХ ст. Об’єктом дослідження є збережені іконостаси церков, більшість з яких є маловідомими, окремі пам’ятки вперше вводяться у науковий обіг.

Метою статті є систематизувати та подати їхню типологічну класифікацію. Методологічною основою є формальний аналіз та емпіричні методи дослідження.

Автор доходить висновку, що іконостаси церков Східного Опілля середини ХІХ століття вирізняються з-поміж пам’яток інших регіонів України. У результаті, за особливостями конструктивної побудови, іконостаси згруповані на трьома типами та виокремлені характерні особливості кожного з них, зокрема наявність та особливості розташування ярусів.

Ключові слова: дияконські врата, іконостас, декоративне різьблення, конструкція, композиція, Царські врата, ярус.

Надійшла 28.11.2019

Список використаних джерел

  1. Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм. Автор концепції Куневич Б.; керівник проекту, наук. ред. Стоцький Я. Тернопіль: Новий колір, 2014. 520 с.: іл.
  2. Драган М. Українська декоративна різьба ХVІ—ХVІІІст. Київ: Наукова думка, 1970. 200с.
  3. Таранущенко С. Иконография украинских иконостасов Харькова. Харьков, 1916. 149с. (Репринт. Київ, 1994).
  4. Таранущенко С. Український іконостас. Записки НТШ. Праці секції мистецтвознавства. Львів, 1994. Т. 227 (CCXXVII). С.141—164.
  5. Грабарь И. О древнерусском искусстве. Москва: Наука, 1966. 386с.
  6. Успенский Л.А. Вопрос іконостаса. П. Флоренский, В. Васнецов, Е. Трубецкой, сост. А. Стрижев. Православная икона. Канон и стиль. Москва: Православный паломник; Глаголы жизни, 1998. С.223—255.
  7. ФлоренскийП. Иконостас. Избранные труды по искусству. СПб.: Мифрил-Русская книга, 1993. 365 с.
  8. Ярема В. Походження і розвиток нашого православного іконостасу. Православний вісник. 1959. №10. С.309—316.
  9. ЯремаД. Традиції і нововведення у побудові іконостасів XVII та XVIII століть у західних областях України. Православний вісник. 1961. №5—6. С. 117—190.
  10. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні XVI—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1983. 178 с.
  11. Логвин Г.Н. По Україні. Стародавні мистецькі пам’ятки. Київ: Мистецтво, 1968. 464с.
  12. Міляєва Л. Деякі міркування про особливості українського іконостасу XVII—XVIIIст. Науковий вісник Львівської національної музичної академії ім.П.І.Чайковського. Мис­тецтво­знавчі пошуки. Київ, 2008. С. 124—133.
  13. Свєнціцька В. Спадщина віків. Українське малярство XIV—XVIII ст. у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 72с.: іл.
  14. ПриймичМ. Перед лицем твоїм. Закарпатський іконостас. Ужгород: Карпати-Ґражда, 2007. 224с.: іл.
  15. Слободян В. Храми Рогатинщини. Львів: Логос, 2004. 248с.
  16. Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. Львів: Місіонер, 2000. 192с.
  17. Царські врата українських іконостасів: альбом. Упоряд. Ю. Юркевич. Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам’яток при НТШ, 2012. 386 с. (Серія «Українське народне мистецтво»).
  18. Оляніна С. Типологія іконостасів України у стилі класицизму. Культорологічна думка: Щорічник наукових праць. Київ: Інститут культурології НАМ України, 2009. № 1. С. 138—149.
  19. Оляніна С. «Зооморфний код» в орнаментиці Царсь­ких врат українських іконостасів XVII—XVIII ст. Культура України. Серія: Культурологія. 2015. Вип. 49. С. 241—251.
  20. Оляніна С. Світове дерево на Царських вратах: до інтерпретації символічного задуму українського іконостаса XVII—XVIII ст. Наукові записки НаУКМА. Теорія та історія культури. 2016. Т. 179. С. 32—41.
  21. Бакович О. Композиційне вирішення іконостасів другої половини XVIII ст. церков Різдва Пресвятої Богородиці с. Новосілка (Підгаєцький р-­н) та св. Миколая с. Кальне (Козівський р-­н) Тернопільської області. Художня культура. Актуальні проблеми. 2013. Вип.9. С.233—240.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »