Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1432—1446

УДК [75.04.03’02:27-526.62]:7.046.3

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1432

ГЕНЕЗИС РОЗП’ЯТТЯ У РАННЬОХРИСТИЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

МАКОЙДА Орест

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6915-2481

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ образотворчого мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м Львів, Україна

Контакти: e-mail: orestmakoyda@gmail.com

Анотація. В українському іконописному малярстві зображення Розп’яття вирізняється глибоким філософським змістом. Та найбільше актуальним у дослідженні Розп’яття є ранньохристиянський період — час формування основних засад у зображенні цього образу, і в цьому полягає мета нашої статті. До недавнього часу у мистецтвознавчій практиці була поширена думка, що Розп’яття не зустрічалися у християнському мистецтві, допоки існувала хресна страта. Лише з V ст. після того, як її відмінили, з’явилися перші зображення страждань Христа, при цьому вони спочатку мали умовний характер. Сьогодні у науковому середовищі з’являється все більше прихильників нової теорії, які вважають, що перші Розп’яття були вже у І—ІІІ століттях. Це підтверджують нові археологічні знахідки наших днів, про які мова піде у нашій статті. Отож предметом дослідження є генезис Розп’яття у ранньохристиянський період та особливості трактування цієї теми.

У статті досліджується час появи перших пам’яток, стан збереження та їхнє місцезнаходження. Здійснений розбір символічних зображень Розп’ять у катакомбному малярстві, на рельєфах саркофагів та дрібній пластиці. Поданий аналіз схем на гемах перших зображень Розп’яття IV ст. та на окремих найбільше виразних пам’ятках ранньохристиянської доби. Акцент ставиться на специфіці трактування теми Розп’яття, де Ісус представлений не страдницьким, а тріумфуючим. Висвітлюються теологічні та світоглядні засади трактування мук на хресті у ранній період, а також з’ясовується, до яких стилістичних напрямків тяжіли твори із втіленням цієї теми.

Ключові слова: Розп’яття, ранньохристиянський, катакомбний, саркофаг, гема.

Надійшла 7.11.2019

Список використаних джерел

  1. Монестье М. Смертная казнь. История и виды высшей меры наказания от начала времен до наших дней. Перевод с французcкого. Москва, 2008. С. 292.
  2. Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. Пер. с нем. Москва: Издание на CD-ROM, 2001; Москва: ДиректМедиа Паблишинг, 2007.
  3. Коннолли П. Греция и Рим. Энциклопедия военной истории. Greece and Rome at War. Пер. с англ. С. Лопуховой, А. Хромовой. Москва: ЭКСМО-Пресс, 2000. 320 с.
  4. Вэрри Дж. Войны античности от греко-персидских войн до падения Рима. Москва: Эксмо, 2009. 129с.
  5. Покровский Н.В. Евангелие в памятниках иконографии. Москва: Прогресс-Традиция, 2001. 564 с.
  6. Зарайский В. Два эпохальных открытия. URL: http://www.pravmir.ru/article_1161.html.
  7. Andrй Grabar. Les voies de la crйation en ikonographie chrйtienne: Antiquitй et moyen вge. Flammarion. Paris, 1979, 1994. Андре Грабар. Походження християнської іконографії «Ініціатива». Львів, 2009.
  8. Гнутова С.В. «Константинов крест» древнейший памятник раннехристианского искусства на территории России. Музейні читання. Матеріали наукової кон­ференції «Ювелірне мистецтво погляд крізь віки». 11—13 грудня 2006 р. Київ, 2007. С. 50—65.
  9. Уваров А.С. Христианская символика. Ч.1. Симво­лика древнехристианского периода. Москва, 1908. 212с.
  10. Бобров Ю.Г. Основы иконографии древнерусской живописи. Санкт-Петербург: Мифрил, 1995. 256 с.
  11. Зэндлер Э. Генезис и богословие иконы. Символ. Париж, 1987. 27 с.
  12. История мирового искусства. Ред. Е. Сабашникова. Москва: Бертельсманн Медиа Москау АО, 1998. С. 138—139.
  13. The Glory of Byzantium. Art and Culture of the Middle Byzantine Era A.D. 843—1261. Edited be Helen C. Evans and William D. Wixom. The Metropolitan Museum of Art. New York. Distributed by Harry N. Abrams, Inc.; New York. S. 68—69.
  14. ГеташвилиН.В. Атлас мировой живописи. (2-еизд., испр.). Москва: ОЛМА Медиа Групп, 2010. 359 с.
  15. Allyson Everingham Sheckler and Mary Joan Winn Leith. The Crucifixion Conundrum and Santa Sabina Doors. The Harvard Theological Review. Vol. 103. № 1. Jan., 2010, P. 67.
  16. Vatican: Spe Salvi. Chapter 4. «Jesus was not Spartacus, he was not engaged in a fight for political liberation like Barabbas or Bar-Kochba».
  17. ЛазаревВ.Н. История византийской живописи: в 2 т. Москва: Искусство, 1986. 209с.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »