Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1606—1619

УДК [75.046.3.071.1:27-526.62](438+477.83)”15″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1606

СПРОБА АТРИБУЦІЇ РЯДУ ПАМ’ЯТОК ІКОНОПИСУ ПЕРЕМИСЬКОГО КОЛА БЕЗІМЕННОМУ МАЙСТРОВІ ДРУГОЇ ЧВЕРТІ XVI СТОЛІТТЯ, ЗНАНОМУ ЯК АВТОР ІКОН З ЖОГАТИНА

МАРКОВИЧ Кость

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6915-2481

доцент Львівської національної академії мистецтв,

кафедра сакрального мистецтва,

Заслужений художник України,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: markostko@gmail.com

 Анотація. Предметом дослідження є збережена спадщина безіменного майстра західноукраїнського іконопису першої половини ХVІ ст., знаного як автор ікон з Жогатина (Надсяння, Польща). У Національному музеї у Львові зберігаються чотири пам’ятки з іконостасного комплекту церкви Архангела Михаїла в Жогатині — намісна ікона Христа-вчителя, ікона Нерукотворного Образу з клеймами та дві празникові — Різдво Богородиці й Стрітення. Є також репродукції двох інших ікон цього ж празникового ряду — Зішестя в ад та Успіння, місце збереження яких тепер невідоме. Усі шість творів виконані одним автором — на це вказує подібності у виконанні ликів та елементів архітектурного стафажу. Для датування групи ікон з Жогатина важливим чинником став дендрохронологічний аналіз основи ікони Христа-вчителя, проведений у 2006 р. польськими науковцями в процесі її реставрації та розчищення від запису олійними фарбами, внаслідок чого був визначений вік деревини — 1527 рік. Це дало змогу дослідниці ікон М. Гелитович точніше окреслити час створення ікон з Жогатина — 1530 рр. Метою нашого дослідження є розширення доробку цього майстра, атрибуція кількох поодиноких ікон з інших місцевостей. І підсумок: майстра ікон з Жогатина можна вважати автором 13 іконописних творів. Географія його творів не виходить за межі Перемиської єпархії. Відповідно, його можна вважати майстром перемиського кола другої чверті ХVІ ст.

Ключові слова: майстер іконопису, ХVІ ст., перемиське коло майстрів, автор ікон з Жогатина, празникові ікони, датування.

Надійшла 2.12.2019

Список використаних джерел

  1. Сидор О. Ікони майстрів Олексія та Дмитрія в колекції Національного музею У Львові. Літопис НМЛ. №1(6). 2000. С. 89—152.
  2. Скоп Л. Майстер мініатюр Пересопницького Євангелія — Федуско, маляр зі Самбора. Дрогобич: Коло, 2011. 79с.
  3. Biskupski R. Wybrane warsztaty malarstwa ikonowego szkoіy halickiej XV i XVI wieku. Folia Historie Artium, tom XVIII. Krakуw, 1982. S.26—42.
  4. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХІІ—Хст. Львів: Друкарські куншти, 2005. 508с.
  5. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України ХVI — поч. ХVІІ ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 596 с.
  6. Скоп. Л. Маляр ікони Богородиця-Одигітрія з Мражниці. Львів: Логос, 2004. 254с.
  7. Гелитович М. Майстер ікон 1530-х років з церкви Архангела Михаїла в Жогатині. Вісник Львівського університету. Серія Мистецтво. Bип. 16. 2015. С. 191—196.
  8. ГелитовичМ. Майстер ікон 2-пол. ХVI ст. церкви Різдва Богородиці у с.Лісковате на Західній Бойківщині. Студії мистецтвознавчі. Київ, 2018. № 4 (64). С. 15—27.
  9. Маркович К. Іконописна творчість лемківського майстра сер. ХVI ст., автора ікони Богородиці з Похвалою з Угерець. Апологет. № 1—4 (16—19). Львів, 2009. С. 79—86).
  10. Маркович К. Доповнення до іконописного доробку майстра сер. ХVI ст., автора ікони Богородиці з Похвалою з Угерець. Апологет. № 1—4 (20—23). Львів, 2010. С. 131—136.
  11. ГелитовичМ. «Спас Пантократор» з Жогатина: проблеми атрибуції. Літопис НМЛ. № 5 (10). 2007. С. 102—106.
  12. Логвин Г., Міляєва Л., Свєнціцька В. Український середньовічний живопис. Київ: Мистецтво, 1976. 246 с.
  13. Іванусів О. Церква в руїні. Канада: Вид. Св. Софії, 1987. 351 с.
  14. Kіosiсska J. Ikony. Muzeum Harodowy w Krakowie: katalogi zbiorуw, tom I. Krakуw, 1973. 314 s.
  15. Gumiсska B. Galeria sztuki prawoslawnej Rzeczpospolitej Polski (pzewodnik). Krakуw, 2008. 128 s.
  16. МіляєваЛ. (за участю Гелитович М.). Українська ікона XIXVIII ст. Київ: Державні зібрання України, 2007. 528с.
  17. Tkacz S. Ikony sіowackie. Warszawa; Bratysіawa, 1984. 208 s.
  18. Kruk М.Р. Zachodnioruskie ikony Matki Boskiej z Dzieci№tkem w wieku XV—XVI. Krakьw, 2000. 272 s.
  19. Winnicka K. Ikony z XVI wieku w Muzeum Historycznym w Sanoku. Katalog zbiorow. Tom II. Sanok, 2013. 140 s.
  20. Гелитович М. Богородиця-Одигітрія з Дитям та Похвалою. Львів: Свічадо, 2005. 168 с.
  21. Giemza J. Ikony ХV—ХVІ wieku w zbiorach Muzeum-Zamku w Јaсcucie. Zachodnioukrainska sztuka cerkiewna. Cz. II. Јaсcut-Kotaс, 2004. S. 17—28: il. 17.
  22. Гелитович М. Святитель Миколай з житієм. Львів: Свічадо, 2008. 152с.
  23. ЛогвинГ. Живопис ХІV—XVI століть. Історія ук­раїнського мистецтва. Т.2. Київ, 1967. 470 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »