Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1658—1666

УДК 75.047:7.071.1 (477.86)”19/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1658

ТИПОЛОГІЯ МІСЬКОГО ПЕЙЗАЖУ В МАЛЯРСТВІ ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: СЮЖЕТНІ, ХУДОЖНЬО-СТИЛІСТИЧНІ ТА КОМПОЗИЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

ОСАДЦА Марта

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9925-0231

кандидат мистецтвознавства, доцент,

ДВНЗ «Прикарпатський національний

університет імені Василя Стефаника»,

вул. Шевченка, 57, 76018, м. Івано-Франківськ, Україна

провідний науковий співробітник, Музей мистецтв Прикарпаття,

вул. Новгородська, 49, 76018, Івано-Франківськ, Україна

Контакти: е-mail: martaosadtsa@gmail.com

Анотація. У статті здійснено класифікацію міських краєвидів у творчості художників Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ ст. за сюжетно-тематичними, стильовими та композиційними ознаками та подальшу систематизацію їх типових характеристик відповідно до історико-мистецьких етапів. Актуальність статті зумовлена відсутністю типологічної схеми міського пейзажу в малярстві досліджуваного регіону. Мета статті — здійснити класифікацію міських мотивів у творчості художників Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ ст. у ракурсі розкриття їх регіональної специфіки, а також сюжетно-тематичних, стилістичних і композиційних ознак. Об’єктом дослідження є живописні твори художників Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ ст., в яких найвиразніше виступає образ міста, предметом дослідження — їх образно-змістові, сюжетно-тематичні та художньо-стилістичні особливості. Дослідження художніх особливостей пейзажів здійснено на засадах іконографічного аналізу, стилістичного і типологічного методів мистецтвознавчого аналізу.

На підставі аналізу живописних творів, які належать до досліджуваної жанрової категорії і які були створені художниками Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ ст., виокремлено такі образно-сюжетні мотиви: історико-архітектурний вигляд міста; пам’ятка архітектури, репрезентована домінантою культових споруд, ансамблів архітектурної спадщини серед інших складових міського простору тощо.

Ключові слова: міський краєвид, малярство, стилістика, композиція, Івано-Франківщина.

Надійшла 7.11.2019

Список використаних джерел

  1. Van den Berg D. Spectators in Jerusalem: Urban Narra­tive in the Scenic Tradition. URL: http://www.image­andnarrative.be/inarchive/illustrations/dirkvan­den­berg.htm (Last accessed: 29.10.2019).
  2. Горанская Т. Образ города в изобразительном искусстве Беларуси ХХ — начала XXI в.: автореф. дис. … канд. искусствовед.: 17.00.04. Минск, 2015. 24с.
  3. Осадца М. Міський пейзаж у творчості художників Івано-Франківщини ХХ — початку ХХІ століття: дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.05. Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2019. 341 с.
  4. НикулинаО. Природа глазами художника: проблемы развития современной пейзажной живописи. Москва: Советский художник, 1982. 174 с.
  5. Мисюга Б. Ідейно-змістові та формальні особливості краєвиду в малярстві Галичини першої третини ХХ ст. Народознавчі зошити. 2006. №5—6. С.697—709.
  6. ЗапаскоЯ., Овсійчук В., Чарновський О. Мистецтво оновленого краю: нарис. Київ: Мистецтво, 1979. 175 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »