« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1517—1524

УДК 75. 071. 1. 041. 5 (477) “18”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1517

ОБРАЗ МОЙСЕЯ У ТВОРЧОСТІ КОРНИЛА УСТИЯНОВИЧА: ВІЗУАЛЬНА РЕЦЕПЦІЯ

КОВАЛЬ Андрій

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8009-1744

викладач кафедри графічного дизайну,

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: koval.andr18@gmail.com

Анотація. У 1887 р. Корнило Устиянович завершив монументальну картину «Мойсей», яка знаходиться у церкві Преображення Господнього у Львові, у якій візуалізував людину сильного характеру, незламної волі, впевненого провідника народу. У статті акцентуємо також увагу на невідомих досі полотнах художника з цієї тематики, що і становить актуальність обраної теми. Дослідницько-пошуковим шляхом нам вдалося виявити чотири ікони з цим сюжетом: у храмах м. Миколаєва Львівської обл., с. Бутини, с. Моцошин Жовківського р-ну, с. Волосянка Сколівського р-ну на Львівщині, с. Саджава Богородчанського р-ну. Віднайдено також біля двох десятків творів з цією тематикою — це монументальні стінописи у підкупольному просторі, ікони різного формату у пророчих та старозавітних рядах.

Образ Мойсея у творчості Корнила Устияновича є об’єктом нашого дослідження, а предметом дослідження — полотна «Мойсея», уже відомі і вперше виявлені нами. Отож відкриваємо ці напрацювання художника у церковному монументальному малярстві.

Тематичний зміст іконописних робіт міцно пов’язаний із біблійними переказами і базується на Святому Письмі. Доказом цього є дві живописні роботи, одну з яких вдалося віднайти в церкві села Волосянка біля Славська, іншу — в селі Вістова. Вони є різними за форматом, але подібні за своєю композиційною структурою. Якщо у селі Вістова ікона невеликого розміру, то твір, який знаходиться у Волосянській церкві, є монументальною площиною. У розглянутих роботах бачимо характерну манеру письма художника, зокрема стилістику представлення образу. У них закладена рецепція величі образу Мойсея із філософським настроєм, що сприяє глибокій художній виразності.

Ключові слова: іконографія, біблійні теми, церковне монументальне малярство, сюжети, кольорова гама.

Надійшла 24.11.2019

Список використаних джерел

  1. Словник українського сакрального мистецтва. Упоряд. М. Станкевич. Львів, 2006. 288 c.
  2. Франко І. Слівце критики. Іван Франко. Твори: у 50-ти т. Т. 26. 1980. С. 17—19.
  3. Лепкий Б. Франко в Жукові. Повість, спогади, виступи. Т. 2. Київ: Дніпро, 1991.
  4. Нановський Я. Корнило Миколайович Устиянович. Київ, 1963. 61 c.
  5. Жеплинська О. Корнило Устиянович (1839—1903): малярство, графіка, рукописи. Альбом-каталог. Ки­їв: «Р.К. Майстер Принт», 2013. 103 c.
  6. «Мойсей» Корнила Устияновича. Діло. 1887. Ч. 140.
  7. Наука, штука и література. Діло. 1887. Ч. 62—63.
  8. Діло. 1889. № 1 (13). Червень. Ч. 121.
  9. Діло. 1888. № 6 (18). Цвітень. Ч. 77.
  10. Житія Святих. Укл. І.Я. Луцик. Львів: Свічадо, 2011.
  11. Українська міфологія. Упоряд. В. Войтович. Київ, 2005. 662 с.
  12. Марчак В. Про малярство. Навчальний посібник. Львів: Стебляк О.М., 2018. 264 с.
  13. Коцовський В. Мойсей (Образъ Корнила Устіяновича). Зоря. 1888. Ч. 1. С. 18.
  14. Святе письмо Старого та Нового Завіту. United Bible Societies. 1991. 323с.
  15. Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини ХІХ — початку ХХ століть. Львів; Філадельфія, 2009. 314c.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »