« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1525—1535

УДК: 7.035(450+477)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1525

ВПЛИВ МИСТЕЦТВА ІТАЛІЙСЬКОГО ПРОТОРЕНЕСАНСУ НА ТВОРЧІСТЬ МИХАЙЛА БОЙЧУКА ТА ЙОГО УЧНІВ

КУШНІРУК Наталія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8721-0865

аспірантка кафедри релігієзнавства і теології,

викладачка кафедри документознавства та інформаційної діяльності,

Національний університет «Острозька академія»,

вул. Семінарська, 2, 35800, м. Острог, Україна

Контакти: е-mail: nataliia.bendiuk@oa.edu.ua

Анотація. У статті йдеться про впливи італійського мистецтва ХІV — поч. ХV ст. на творчість Михайла Бойчука та його учнів, про що майже відсутні наукові дослідження. Цим, власне, і зумовлено актуальність статті. Мета статті полягає у виокремленні впливів мистецтва італійського Проторенесансу на формування естетичних підвалин творчої та педагогічної діяльності Михайла Бойчука.

Об’єктом дослідження є зв’язок творчості Михайла Бойчука та його учнів з мистецтвом Італії XIV — поч. ХV століття. Предметом же виступають конкретні прояви художніх прийомів майстрів італійського Проторенесансу в творах Михайла Бойчука та його учнів.

Методологічну основу статті складає історико-системний підхід, історико‑порівняльний та іконографічний метод, методи художнього та формально-стилістичного аналізу.

Часові і територіальні межі включають 1898—1937 роки, а саме навчання Михайла Бойчука у Відні, Кракові, Мюнхені, Парижі, подорожі Італією та, власне, роботи у Львові та Києві.

Відповідно до дослідження поставлені основні завдання: проаналізувати можливості знайомства і вивчення Михайлом Бойчуком робіт художників італійського Проторенесансу; прослідкувати використання Михайлом Бойчуком основних композиційних прийомів, ритмів, форми і кольору, живописних технік художників Італії періодів треченто і раннього кватроченто; дослідити використання Михайлом Бойчуком названих прийомів у своїй педагогічній діяльності, а також виокремити їх використання учнями у їхніх роботах.

Ключові слова: Проторенесанс, Михайло Бойчук, художник, монументальний живопис, бойчукісти, треченто, кватроченто.

Надійшла 24.10.2019

Список використаних джерел

  1. Кравченко Я. Слідами одного фото. (Українська група «Renovation Byzantine» в Парижі. Спроба персоніфікації портретів пензля Михайла Бойчука 1909—1910 рр.). Артанія. Київ: Софія-А, 2009. Кн. 17. № 4. С. 54—58.
  2. Кравченко Я. Створення майстерні «ікони і фрески» Української Академії Мистецтва в період української державності (1917—1919 рр.) на основі «паризького» та «львівського» експериментів «неовізантизму» Михайла Бойчука. Вісник ЛНАМ. Львів, 2016. Вип. 30. С. 126—153.
  3. Білокінь С. У Львові. Михайло Бойчук та його школа. URL: https://www.s-bilokin.name/Culture/Boj­chuk/Lviv.html (Дата звернення: 5.09.2019).
  4. Білокінь С. У Парижі. Михайло Бойчук та його школа. URL: https://www.s-bilokin.name/Culture/Bojchuk/Paris.html (Дата звернення 5.09.2019).
  5. Горбачов Д. Листи-спогади Ганни Печарковської про Бойчука і бойчукістів. Київська старовина. Київ, 1999. № 6. С. 133—150.
  6. Соколюк Л. Михайло Бойчук та його школа. Харків: Видавець Савчук О., 2014. 386 с.
  7. Сліпко-Москальцев О. Михайло Бойчук. Харків: Рух, 1930. 82 с.
  8. Мудрак М. Нова Генерація і мистецький модернізм в Україні: монографія. Київ: Родовід, 2018. 352 с.
  9. Сусак В. Українські мистці Парижа 1900—1939. Київ: Родовід, 2010. 408 с.
  10. Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ століття. Львів: Каменяр, 1996. 287 с.
  11. Михайло Бойчук. Альбом-каталог збережених творів. Упор. Сусак В. Київ: Майстерня Книги, 2010. 124 с.
  12. Бенях Н. Львівський період в творчості Михайла Бойчука 1910—1914 рр.: дис. канд. мистецтвозн.: 17.00.05. Львів: ЛНАМ. 2018. 285 с.
  13. Ковальчук О. Історія живописного факультету НАОМА і його роль у вихованні мистецьких кадрів та формування національної живописної школи України 1917—1941 років: дис. канд. мистецтвозн.: 17.00.05. Київ: НАОМА. 2003. 210 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »