« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1536—1541

УДК 7.042+7.048

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1536

ЗООМОРФНИЙ ОРНАМЕНТ У ПРЕДМЕТНОМУ СВІТІ КРИМСЬКИХ ТАТАР

ФРАНЖУЛО Валерія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-000-0468-8634

аспірантка,

Львівська національна академія мистецтв,

засновник та керівник дизайн-студії «Frandgulo»,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: frandgulo@mail.ru

Анотація. Мета статті — дослідження елементів зооморфного орнаменту в архітектурних спорудах, вишивці, кам’яному різьбленні фонтанів, на мідному посуді та зброї. Показана образність і емоційна виразність архітектурного орнаменту. Проаналізований розвиток і розквіт декоративно-прикладного мистецтва кримських татар. Досліджена специфічна умовність зооморфного орнаменту Криму. Аналіз прикладів декоративно-прикладного мистецтва кримських татар свідчить, що композиційна побудова орнаментальних мотивів і їх розміщення передусім залежали від форми і призначення предмета, виробу або споруди, конфігурації поверхні і техніки виконання.

Актуальність звернення до мови орнаменту безсумнівна, оскільки художній орнамент є основним елементом у системі передачі культурної спадщини між поколіннями людей різних історичних епох.

Автор доходить висновку, що декоративно-прикладне мистецтво кримських татар є яскравим явищем у національній культурі і культурному просторі всього Кримського регіону. Воно тісно пов’язане з побутом народу, його етнічними традиціями. Багатство кримськотатарського декоративно-прикладного мистецтва найяскравіше проявляється в орнаменті і унікальному колориті. Орнаментально-декоративні мотиви виділяються різноманітністю і виразністю форм, які відбиті в різних видах декоративного мистецтва.

Ключові слова: декоративно-прикладне мистецтво, Крим, зооморфний орнамент, кримські татари, предметний світ.

Надійшла 30.11.2019

Список використаних джерел

  1. Кунафина Д.Р., Донгузова Е.И., Донгузов К.А. Ор­намент в архитектуре Уфы. Современные технологии и методики в архитектурно-художеcтвенном образовании: Сборник материалов Международной научно-методической конференции (г. Ростов-на-Дону, 5—9 марта 2016). Ростов-на-Дону, 2016. С. 88—91.
  2. Ямилова Р.Р. Семантика зооморфных изображений на тканях и атрибутах костюма эпохи Золотой Орды, Золотоордынское наследие: Материалы Международной научной конференции «Политическая и со­ціально-экономическая история Золотой Орды (ХШ—ХVвв.)» (г.Казань, 17—20 марта 2009). Казань, 2009. С. 463—471.
  3. Асанова А.Е. Народный орнамент как источник этно­генеза. Мир науки, культуры, образования. 2011. № 4 (29). С. 325—329.
  4. Бесчастнов Н.П. Художественный язык орнамента. Москва: Владос, 2010. 335 с.
  5. Кадырова А.Я. Современная крымскотатарская живопись. Таврический научный обозреватель. 2016. №12—2(17). С. 117—120.
  6. Фабр А. Достопамятнейшие древности Крыма и связанные с ними воспоминания. Одесса, 1859. 98с.
  7. Скржинская Е.Ч. Барбаро и Контарини о России: К истории итало-русских связей в XV в. Ленинград: Наука, 1971. 276 с.
  8. Куфтин Б.А. О материальной культуре татар: Юж­ный берег: Полевая тетрадь. Москва: Архив МАЭ, 1924г. 78с.
  9. Бернштам А.Н. Жилище крымского предгорья. Москва: Огиз, 1931. 46с.
  10. Чепурина П.Я. Орнаментное шите Крыма. Москва: КОИЗ, 1938. 63с.
  11. Алексеев С. Архитектурный орнамент. Москва: Го­сударственное издательство литературы по строительству и архитектуре, 1954. 134 с.
  12. Амброз Л.К. О символике русской крестьянской вышивки архаического типа. Советская археология. 1966. № 1. С. 61—76.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »