Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1482—1487

УДК 726.03.04:27-523.42-035.3](477.5)”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1482

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ДЕКОРАТИВНОЇ РІЗЬБИ У ВНУТРІШНЬОМУ ПРОСТОРІ ДЕРЕВ’ЯНИХ ЦЕРКОВ ПРАВОСЛАВНОГО НАДРОССЯ XVIII ст.

МАЗУР Вікторія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1365-7581

кандидат мистецтвознавства,

декан факультету теорії та історії мистецтва, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури,

Вознесенський узвіз, 20, 02000, Київ, Україна

Контакти: e-mail: mazur_viktoria@ukr.net

 Анотація.  Мета статті — введення до наукового обігу (недослідженої у частині мистецтвознавчого аналізу) пам’ятки декоративного мистецтва України XVIII cт. — Царських врат з іконостаса невідомої церкви на теренах православного Надросся. Першу згадку про них зустрічаємо в особистому архіві знаного українського мистецтвознавця М. Селівачова. Пам’ятку було досліджено у межах наукової експедиції, здійсненої автором влітку 2018 року.

Сьогодні маємо унікальні пам’ятки дерев’яної архітектури, оздоблення яких маловивчене, і така ситуація характерна для всієї території Центрального регіону України. Отож обрана тема нашої статті є актуальною.

Таким чином до наукового обігу вводиться пам’ятка сницарського мистецтва Центральної України XVIII ст. — Царські врата з іконостаса невідомої церкви на території православного Надросся. Нами було поставлене завдання зосередити увагу наукової спільноти на мистецтвознавчому дослідженні виявленої унікальної пам’ятки декоративного мистецтва. Робота, що пропонується до публікації, є частиною результатів дослідження розвитку та модифікації оздоблення дерев’яної церковної архітектури на теренах Центральної України у XVIII столітті. Послідовний аналіз досліджуваного матеріалу засвідчує наявність старовинної пам’ятки, яку ми за стилістичними особливостями наважимося віднести до XVIII століття.

Ключові слова: інтер’єр церкви, Царські врата, поєднання мистецтв, оздоблення дерев’яної церкви.

Надійшла 21.11.2019

Список використаних джерел

  1. Драґан М. Українська декоративна різьба XVI—XVIIІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 204с.
  2. ҐембаровичМ. Скульптура та різьблення. Історія українського мистецтва: у 6т. Т. 3: Мистецтво дру­гої половини XVIІ—XVIІІ століття. Київ, 1968. С. 126—151.
  3. Устройство храма, его принадлежности и богослужебная утварь. URL : http://www.rybak-svnik.church.ua/ 2017/11/01/ustrojstvo-xrama-ego-prinadlezhnosti-i-bogosluzhebnaya-utvar/ (дата звернення: 28.08.2018).
  4. Міляєва С., Гелитович М. Українська ікона XIXVIIIстоліть. Київ: [б. в.], 2007. 528 с. (Духовна спадщина України. Державні зібрання України).
  5. Дорофієнко І., Міляєва Л., Рутковська О. Сорочинський іконостас: іконостас Спасо-Преображенської церкви в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області. Ольга. Київ: Родовід, 2010. 165 с.: іл.
  6. Холл Д. Словарь сюжетов и символов в искусстве. Пер. с англ. и вступ. ст. А. Майкапара. Москва: Транзиткнига, 2004. 655 с.
  7. Царські врата українських іконостасів. Упорядник Юрій Юркевич. Львів: Інститут колекціонерства ук­ра­їнських пам’яток при НТШ, 2012. 385 с.: 212 іл.
  8. Тимченко Т. Експертиза творів образотворчого мистецтва: живопис (історія та методологія) навч. посіб. Київ: НАКККіМ, 2017. 120 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »