Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 6 (150)

Народознавчі зошити. 2019. № 6 (150). С. 1408—1419

УДК 271.2-523.47(477. 83-22)”15″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2019.06.1408

ІКОНОСТАС КІНЦЯ ХVІ — ПОЧАТКУ ХVІІ ст. З ЦЕРКВИ ПРЕОБРАЖЕННЯ м. СКОЛЕ: СПРОБА РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА УТОЧНЕННЯ АТРИБУЦІЇ

ГЕЛИТОВИЧ Марія

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585

кандидат мистецтвознавства, доцент,

завідувачка відділу давньоукраїнського мистецтва,

Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,

проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail: helytovychm@yahoo.com

Анотація.  Стаття присвячена одній з основних проблем у дослідженні історії українського іконопису — формування іконостаса у багатоярусну структуру, чим і зумовлена актуальність теми. Проблематика статті пов’язана також з іншими важливими напрямами у вивченні сакрального малярства, зокрема щодо діяльності окремих майстрів і майстерень, особливостей іконографії тощо.

Мета дослідження — цілісніше розглянути один із найповніше збережених іконостасних ансамблів кінця ХVІ — початку ХVІІ ст., що походить з церкви Преображення у м. Сколе, проаналізувати його художньо-образні характеристики. На підставі порівняльного аналізу творів спростовується існуюче досі твердження про одне авторство великої групи стилістично споріднених ікон.

Метод дендрохронологічного аналізу деревини дав змогу точніше окреслити датування ікон цієї стилістики. На підставі систематизації пам’яток музейних і приватних колекцій, а також ікон, що зберігаються у церквах, визначено ширші територіальні межі походження творів, уточнено їх кількість.

Вперше на підставі всіх уцілілих складових, досі не залучених до наукового обігу, пропонується реконструкція трьохярусного іконостаса з церкви у Сколе.

Ключові слова: ікона, іконостас, майстер, традиція, іконографія.

Надійшла 7.11.2019

Список використаних джерел

  1. Скоп Л. Маляр ікони Богородиця-Одигітрія з Мражниці. Львів: Логос. 2004. 256 с.
  2. Свєнціцький І. Іконопись Галицької України XV—XVІ віків. Львів, 1928. 102 с.
  3. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—XVІІІ століть. Київ, 2007. 528 с.
  4. Українське народне малярство ХІІІ—ХІХстоліть: Світ очима народних митців: Альбом. Авт.-упоряд. В.І. Свєнціцька, В.П. Откович. Київ: Мистецтво, 1991. 304 с.: іл.
  5. Патріарх Димитрій (Ярема). Іконопис Західної України XVІ— поч.XVІІ ст. Львів: Друкарські куншти, 2017. 596 с.
  6. ГелитовичМ. Богородиця з Дитям і похвалою (Ікони колекції Національного музею у Львові). Львів: Свічадо, 2005. 168с.
  7. ГелитовичМ. Українські ікони «Спас у Славі». Львів: Друкарські куншти, 2005. 96с.: іл.
  8. ГелитовичМ. Святий Миколай з житієм. Львів: Свічадо, 2008. 152с.
  9. Давня українська ікона із приватних збірок. Упоряд. О. Сидор, Т. Лозинський; вст. стаття О. Сидора. Київ: Родовід. 2003. 336с.
  10. Biskupski R. Ikony ze zbiorуw Muzeum Historycznego w Sanoku. Warszawa, 1991. 136 s.
  11. МіляєваЛ, РішнякО, Садова О. Церква Св. Юра в Дрогобичі. Архітектура, малярство, реставрація. Київ: Видавництво, 2019. 416 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »