« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 215–230

УДК 75/76.03-051(477)”191/199”П.Грегорійчук:7.046

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.215

Надійшла 15.12.2017

ЕТНОКУЛЬТУРНЕ ЗНАМЕНО МИСТЕЦЬКИХ ЗУСИЛЬ ПЕТРА ГРЕГОРІЙЧУКА

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, доцент, проректор з наукової роботи

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається життєвий і творчий шлях відомого українського живописця і графіка Петра Грегорійчука (1914—1990). Спеціальна увага звертається на етнокультурні джерела інспірацій його картин різних жанрів, від періоду формування його світогляду на рідному Покутті, через професійні школи Кракова і Варшави, до масштабних тематичних циклів 1960—1980-х рр., реалізованих у Львові. Виходячи з численних ідейно-естетичних і психологічних перепон, які стояли перед митцем в період радянського тоталітаризму, здійснюється спроба наукової інтерпретації його великої творчої спадщини. Постать художника зіставляється з іншими персоналіями історії українського образотворчого мистецтва середини-кінця XX ст., зокрема репрезентантами Українського мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві та мистецького об’єднання «Зарево» у Кракові (1920—1930-ті рр.).

 Ключові слова: Петро Грегорійчук, образотворче мистецтво, малярство, графіка, модернізм, етнічна культура, гурток «Спокій», формалізм, тоталітаризм, мистецький світогляд, ідейно-смислове поле, структура художнього образу, морально-ціннісний контекст.

Список використаних джерел

  1. Грегорійчук М. Життя для любові: Спогади про Батька / Марія Грегорійчук // Дзвін. — Львів, 2015. — Ч. 6. — Червень.
  2. Діло. — Львів, 1939. — Ч. 2. — 3 січня.
  3. ДраганМ. П’ята виставка Спілки Українських Образотворчих Мистців / Михайло Драган // Наші дні. — Львів, 1943. — Ч. 12. — Грудень.
  4. З історії Львівської Спілки художників // Мистецькі студії. — Львів, 1993. — Ч. 2—3.
  5. Каталог мистецької виставки. 1943. — Львів : Український Центральний Комітет ; Спілка Праці Українських Образотворчих Мистців, 1943.
  6. Обласна мистецька виставка живопису, скульптури, графіки: З нагоди XXX річниці Великої жовтневої соціалістичної революції (Каталог) / Спілка Радянських Художників України ; Львівське обласне правління. — Львів, 1947.
  7. Стебельський Б. Краківська Академія Мистецтв і українці / Богдан Стебельський // Стебельський Б. Ідеї і творчість: Збірник статей та есеїв. — Торонто : Канадське Наукове Товариство ім. Шевченка, 1991.
  8. Szacho-Gіuchowicz A. Pracownia malarstwa Tadeusza Pruszkowskiego / A. Szacho-Gіuchowicz // Sztuka wszк­dzie. Akademia Sztuk Piкknych w Warszawie. 1904—1944 / Scenariusz wystawy, koncepcja katalogu Maryla Sitkowska. — Warszawa : Akademia Sztuk Piкknych w Warszawie, 2012.
  9. Sztuka wszкdzie. Akademia Sztuk Piкknych w Warszawie. 1904—1944 / Scenariusz wystawy, koncepcja katalogu Maryla Sitkowska. — Warszawa : Akademia Sztuk wszкdzie. w Warszawie, 2012. — S. 467.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »