« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 215–230

УДК 75/76.03-051(477)”191/199”П.Грегорійчук:7.046

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.215

Надійшла 15.12.2017

ЕТНОКУЛЬТУРНЕ ЗНАМЕНО МИСТЕЦЬКИХ ЗУСИЛЬ ПЕТРА ГРЕГОРІЙЧУКА

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, доцент, проректор з наукової роботи

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається життєвий і творчий шлях відомого українського живописця і графіка Петра Грегорійчука (1914—1990). Спеціальна увага звертається на етнокультурні джерела інспірацій його картин різних жанрів, від періоду формування його світогляду на рідному Покутті, через професійні школи Кракова і Варшави, до масштабних тематичних циклів 1960—1980-х рр., реалізованих у Львові. Виходячи з численних ідейно-естетичних і психологічних перепон, які стояли перед митцем в період радянського тоталітаризму, здійснюється спроба наукової інтерпретації його великої творчої спадщини. Постать художника зіставляється з іншими персоналіями історії українського образотворчого мистецтва середини-кінця XX ст., зокрема репрезентантами Українського мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві та мистецького об’єднання «Зарево» у Кракові (1920—1930-ті рр.).

 Ключові слова: Петро Грегорійчук, образотворче мистецтво, малярство, графіка, модернізм, етнічна культура, гурток «Спокій», формалізм, тоталітаризм, мистецький світогляд, ідейно-смислове поле, структура художнього образу, морально-ціннісний контекст.

Список використаних джерел

  1. Грегорійчук М. Життя для любові: Спогади про Батька / Марія Грегорійчук // Дзвін. — Львів, 2015. — Ч. 6. — Червень.
  2. Діло. — Львів, 1939. — Ч. 2. — 3 січня.
  3. ДраганМ. П’ята виставка Спілки Українських Образотворчих Мистців / Михайло Драган // Наші дні. — Львів, 1943. — Ч. 12. — Грудень.
  4. З історії Львівської Спілки художників // Мистецькі студії. — Львів, 1993. — Ч. 2—3.
  5. Каталог мистецької виставки. 1943. — Львів : Український Центральний Комітет ; Спілка Праці Українських Образотворчих Мистців, 1943.
  6. Обласна мистецька виставка живопису, скульптури, графіки: З нагоди XXX річниці Великої жовтневої соціалістичної революції (Каталог) / Спілка Радянських Художників України ; Львівське обласне правління. — Львів, 1947.
  7. Стебельський Б. Краківська Академія Мистецтв і українці / Богдан Стебельський // Стебельський Б. Ідеї і творчість: Збірник статей та есеїв. — Торонто : Канадське Наукове Товариство ім. Шевченка, 1991.
  8. Szacho-Gіuchowicz A. Pracownia malarstwa Tadeusza Pruszkowskiego / A. Szacho-Gіuchowicz // Sztuka wszк­dzie. Akademia Sztuk Piкknych w Warszawie. 1904—1944 / Scenariusz wystawy, koncepcja katalogu Maryla Sitkowska. — Warszawa : Akademia Sztuk Piкknych w Warszawie, 2012.
  9. Sztuka wszкdzie. Akademia Sztuk Piкknych w Warszawie. 1904—1944 / Scenariusz wystawy, koncepcja katalogu Maryla Sitkowska. — Warszawa : Akademia Sztuk wszкdzie. w Warszawie, 2012. — S. 467.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »