« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 215–230

УДК 75/76.03-051(477)”191/199”П.Грегорійчук:7.046

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.215

Надійшла 15.12.2017

ЕТНОКУЛЬТУРНЕ ЗНАМЕНО МИСТЕЦЬКИХ ЗУСИЛЬ ПЕТРА ГРЕГОРІЙЧУКА

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, доцент, проректор з наукової роботи

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

Анотація. Розглядається життєвий і творчий шлях відомого українського живописця і графіка Петра Грегорійчука (1914—1990). Спеціальна увага звертається на етнокультурні джерела інспірацій його картин різних жанрів, від періоду формування його світогляду на рідному Покутті, через професійні школи Кракова і Варшави, до масштабних тематичних циклів 1960—1980-х рр., реалізованих у Львові. Виходячи з численних ідейно-естетичних і психологічних перепон, які стояли перед митцем в період радянського тоталітаризму, здійснюється спроба наукової інтерпретації його великої творчої спадщини. Постать художника зіставляється з іншими персоналіями історії українського образотворчого мистецтва середини-кінця XX ст., зокрема репрезентантами Українського мистецького гуртка «Спокій» у Варшаві та мистецького об’єднання «Зарево» у Кракові (1920—1930-ті рр.).

 Ключові слова: Петро Грегорійчук, образотворче мистецтво, малярство, графіка, модернізм, етнічна культура, гурток «Спокій», формалізм, тоталітаризм, мистецький світогляд, ідейно-смислове поле, структура художнього образу, морально-ціннісний контекст.

Список використаних джерел

  1. Грегорійчук М. Життя для любові: Спогади про Батька / Марія Грегорійчук // Дзвін. — Львів, 2015. — Ч. 6. — Червень.
  2. Діло. — Львів, 1939. — Ч. 2. — 3 січня.
  3. ДраганМ. П’ята виставка Спілки Українських Образотворчих Мистців / Михайло Драган // Наші дні. — Львів, 1943. — Ч. 12. — Грудень.
  4. З історії Львівської Спілки художників // Мистецькі студії. — Львів, 1993. — Ч. 2—3.
  5. Каталог мистецької виставки. 1943. — Львів : Український Центральний Комітет ; Спілка Праці Українських Образотворчих Мистців, 1943.
  6. Обласна мистецька виставка живопису, скульптури, графіки: З нагоди XXX річниці Великої жовтневої соціалістичної революції (Каталог) / Спілка Радянських Художників України ; Львівське обласне правління. — Львів, 1947.
  7. Стебельський Б. Краківська Академія Мистецтв і українці / Богдан Стебельський // Стебельський Б. Ідеї і творчість: Збірник статей та есеїв. — Торонто : Канадське Наукове Товариство ім. Шевченка, 1991.
  8. Szacho-Gіuchowicz A. Pracownia malarstwa Tadeusza Pruszkowskiego / A. Szacho-Gіuchowicz // Sztuka wszк­dzie. Akademia Sztuk Piкknych w Warszawie. 1904—1944 / Scenariusz wystawy, koncepcja katalogu Maryla Sitkowska. — Warszawa : Akademia Sztuk Piкknych w Warszawie, 2012.
  9. Sztuka wszкdzie. Akademia Sztuk Piкknych w Warszawie. 1904—1944 / Scenariusz wystawy, koncepcja katalogu Maryla Sitkowska. — Warszawa : Akademia Sztuk wszкdzie. w Warszawie, 2012. — S. 467.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »