« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 189–199

УДК 39 (477.85)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.189

Надійшла 21.12.2017

СУСПІЛЬНО-ГРОМАДСЬКІ ДОПОМОГИ НА ПОКУТТІ: ТОЛОКИ, КЛАКИ, ПОМОЧІ, СУПРЯГИ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466

Тарас Ярослав Миколайович, доктор історичних наук,

професор, кандидат архітектури, завідувач відділу

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ етнології сучасності,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

професор

Національний університет «Львівська політехніка»,

кафедра Реставрації і реконструкції архітектури та пам’яток мистецтва

Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. Аналізуються такі громадсько-побутові традиції на Покутті, як толоки, «клаки», супряги, «помочі», які відбувались з кінця XIX ст. і до сьогодення. На основі польових матеріалів проаналізовано, як проводились толоки, з’ясовано їх організацію: запрошення на толоку, час їх проведення, контингент учасників, меню страв і порядок їх подання, форма дозвілля. Встановлено значення толок для суспільно-громадського життя і збереження сільських громад.

 Ключові слова: Покуття, толока, «клака», супряга.

Список використаних джерел

  1. ВитановичІ. Історія українського кооперативного руху / І. Витанович. — Нью-Йорк : Товариство укра­їнської кооперації, 1964. — 624 с.
  2. Возняк М. Народний календар із Овруччини 50-х років XIX ст. у записі Михайла Пйотровського / М. Возняк // Записки Наукового товариства імені Шев­ченка. — Львів, 1995. — Т. CCXXX: Праці Секції етнографії і фольклористики. — С. 303—348.
  3. Дем’ян Г. Бойківщина: Матеріали наукової експедиції 1979 р. / Г. Дем’ян. — Т. 6.
  4. Історія села Ясенів Пільний. З розповідей жителів села та архівних матеріалів. — Івано-Франківськ : Міс­то НВ, 2010.
  5. Мохорук Д. Село моє Топорівці: історико-краєзнавчий та етнографічний нарис / А. Мохорук. — Кн. 1. — Снятин : Прут Принт, 2005. — 206 с.: іл.
  6. Паньків М. Аграрні відносини на Покутті та їх соціальні наслідки в другій половині XIX століття — першій половині XX століття / М. Паньків // Ямгорів. — 2000. — Ч. 11—12.
  7. РоманюкЯ. Залуччя над Черемошем. Історико-публі­цистична розповідь / Ярослав Романюк, Любомир Романюк. — Снятин : Прут Принт, 2012. — 232 с.
  8. Солянич Д. Варвара / Хто винуватий та інші оповідання з життя селянства на Покутті / Дмитро Солянич. — Едмонтон, 1932. — С. 40—94.
  9. Тарнавський Р. Толока як відробіткова рента у господарствах великих землевласників / Р. Тарнавський // Вісник Львівського Національного університету ім. І. Франка. Серія історична. — 2012. — Вип. 47. — С. 30—43.
  10. Skorowidz gminy Galicyi opracowany na podstawie wynikуw spisu ludnoњci z dnia 31 grudnia 1900 r. — Wiedeс, 1907. — S. 210—215, 292—297, 602—608, 694—700.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »