« 2018. № 1 (139)

Народознавчі зошити. 2018. № 1 (139). С. 48–56

УДК 930.2:39(477.86/.87)]:001.814

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.01.048

Надійшла 23.11.2017

З БІОГРАФІЇ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОЇ МОНОГРАФІЇ «БОЙКІВЩИНА»

Кирчів Роман Федорович, вчений-фольклорист, етнолог і літературознавець, провідний науковий співробітник відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАН України, доктор філологічних наук, професор, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, академік Академії Наук Вищої школи, Заслужений діяч науки і техніки України

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: Tel. (032) 297-01-57; e-mail: ina@mail.lviv.ua

Анотація. Автор, який був задіяний від самого початку в реалізації проекту створення історико-етнографічної монографії «Бойківщина» (вид-во «Наукова думка», 1983 р.), ділиться спогадами про копіткий процес підготовки та написання цієї праці, про відголоски в наукових колах про неї. Велика увага зосереджена на пошуковій роботі авторів монографії під час польових експедицій по всіх частинах етнографічної Бойківщини, та на тих митарствах, які довелось пройти, щоб видати в радянський час це наукове дослідження в світ.

Ключові слова: діаспорна «Бойківщина», «Бойківщина» київського видання 1983 р., історико-етнографічне дослідження, народознавче вивчення, етнографічні регіони.

Список використаних джерел

  1. Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження. — Київ : Наукова думка, 1983. — 304с.
  2. Бойківщина. Монографічний збірник матеріалів про Бойківщину з географії, історії, етнографії і побуту / редактор і голова редколегії мґр. Мирон Утриско. — Філадельфія ; Нью-Йорк, 1980. — 522 с.
  3. Вагилевич І. Бойки, руськослов’янський люд у Галичині / І. Вагилевич // Жовтень. — 1978. — № 12.
  4. Гнатюк В. Дещо про Русь Угорську / В. Гнатюк // Радикал. — Львів, 1895. — № 2. — С. 14—18.
  5. Кирчів Р.Ф. Етнографічне дослідження Бойківщини / П.Ф. Кирчів. — Київ : Наукова думка, 1978. — 174 с.
  6. Свєнціцька В. Малярство Бойківщини XIV—XVII ст. / В. Свєнціцька // Народознавчі зошити. — Львів, 2007. — Зош. 5—6. — С. 641—651.
  7. Утриско М. Етнографічне дослідження Бойківщини / М. Утриско // Літопис Бойківщини. — Філядельфія (США), 1984. — Ч. 1/39 (50). — С. 4—12 ; Ч. 2/40 (51). — С. 5—15.
  8. Утриско М. З нових видань про Бойківщину / М. Утриско // Літопис Бойківщини. — Філядельфія (США), 1985. — № 2/42 (53). — С. 69—71.
  9. Bojkovи lid ruskoslovanskэ w Haliиjch. Od Dalibora I. Wa hyleviиe // Иasopis Иeskeho Museum. — Praha, 1841. — Sv. 1. — S. 30—72.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »