Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 481—487.

УДК 75/76.071.1.038(=161.2:494)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.481

ЗОЯ ЛІСОВСЬКА: ДЖЕРЕЛА ПРИСТРАСТІ

Яців Роман Миронович, кандидат мистецтвознавства, доцент,

проректор з наукової роботи

Львівська національна академія мистецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна

Контакти: e-mail jaciv@ukr.net

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1509-5367

Анотація. Стаття присвячена творчому шляху української художниці Зої Лісовської, яка після Другої світової війни і дотепер живе і працює в Женеві (Швейцарія). Головна увага звертається на родинно­побутові чинники формування її творчої індивідуальності, як доньки відомих митців — графіка і педагога Роберта Лісовського та композиторки Стефанії Туркевич. Розглядається загальна структура творчості З. Лісовської як живописця, графіка, здійснюється спроба наукової інтерпретації найбільш значимих її творів.

Ключові слова: Зоя Лісовська, малярство, графіка, методологія творчості, модернізм, жанрово­видова структура, портрет, пейзаж, художній образ, колір, емоція.

Надійшла 05.04.2017

Список використаних джерел

  1. Вовк В. Про творчість Зої Лісовської / Віра Вовк // Сучасність. — 1962. — Ч. 5.
  2. Г. К. Шанси одного малярства / Г. К. // Сучасність. — 1964. — Ч. 10.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »