Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 391—394.

УДК 641.542.2-032.61(477) «19/20»

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.391

УКРАЇНСЬКО-СЕРЕДНЬОАЗІЙСЬКІ ПАРАЛЕЛІ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ГЛИНЯНОГО ПОСУДУ В НАРОДНІЙ КУЛЬТУРІ ХАРЧУВАННЯ

Щербань Олена Василівна, кандидат історичних наук, старший викладач

Харківська державна академія культури,

кафедра історії України та всесвітньої історії,

Бурсацький узвіз, 4, 61003, м. Харків, Україна

Контакти: (066)1845061

Анотація. Вперше проаналізовані паралелі щодо використання глиняного посуду в культурі харчування українців та народів Середньої Азії. Звертається увага на подібності окремих його видів, спільних та відмінних рисах у формах, висвітлені подібні уявлення стосовно символіки окремих елементів декору.

Ключові слова: Азія, Пещерева Олена, Україна, глиняний посуд, культура харчування, гончарство, піч.

Надійшла 12.01.2017

Список використаних джерел

  1. В. Щ. Пища и питье крестьян-малороссов, с некото­ры­ми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. // Этнографическое обозрение. — Москва : Издание Этнографического Отдела Императорского общества любителей естествознания, антропологии и этнографии, состоящего при Московском университете, 1899. — № 1—2. — С. 266—322.
  2. Зарецкий И.А.Гончарныйпромысел в Полтавскойгубернии / И.А. Зарецкий. — Полтава : Типо-лито­графия Л. Фришберга, 1894. — 3 нен., ІІ, 126, ХХІІІ, VІ, 11 с.
  3. Метка Л. Гончарство Слобідської України в другій половині ХІХ — першій половині ХХ століття / Мет­ка Людмила. — Полтава : АСМІ, 2011. — 240 с. — (Українські керамологічні студії, вип. 2).
  4. Пещерева Е.М. Гончарное производство Средней Азии / Е.М. Пещерева. — Москва ; Ленинград : Издательство Академии наук СССР, 1959. — 396 с.
  5. Пошивайло О. Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України (Гетьманщина) / Олесь Пошивайло. — Опішне : Українське народознавство, 1993. — 280 с. : іл.
  6. Пошивайло О. Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна / Олесь Пошивайло. — Київ : Молодь, 1993. — 408 с.
  7. Спаська Є. Подорожі по Чернігівщині; уривки з щоденників, рр. 1921—1926, головним чином про ганчарство Чернігівське / Євгенія Спаська // Українське гончарство: Національний культурологічний щорічник. За рік 1994. — Опішне : Українське народознавство, 1995. — Кн. 2. — С. 337—373.
  8. Сумцов Н.Ф. Очерки народного быта (Из этногра­фической экскурсии 1901 г. по Ахтырскому уезду Харьковской губернии) Профессора М.Ф. Сумцова / Н.Ф. Сумцов // Сборник Харьковского Историко-филологического общества. Т. 13: Труды Харьковского предварительного комитета по устройству ХІІ археологического съезда. Изданы под редакцией проф. Е.К. Редина. — Харьков : Печатное дело, 1902. — Т. ІІ. — Ч. І іч. ІІ.— 57 с.
  9. Шульгіна Л. Ганчарство в с. Бубнівці на Поділлі / Лідія Шульгіна // Матеріяли до етнології. — Київ, 1929. — Т. ІІ. — С. 111—200.
  10. Щербань О. Нотатки про традиційні правила поводження з новим глиняним посудом / Олена Щербань // Український керамологічний журнал. — 2004. — № 4 (14). — С. 91—94.
  11. Щербань О. Глиняна макітра в побуті та весільній обрядовості жителів Опішного в останній третині ХХ — початку ХХІ століття (за польовими матеріалами) / Олена Щербань // Матеріали до української етнології. Збірник наукових праць. — Київ, 2009. — Вип. 8. — С. 134—137.
  12. Щербань А. Форми та призначення українського глиняного посуду другої половини ХІХ — першої третини ХХ століття/ А. Щербань, О. Щербань // Народознавчі зошити. — 2015. — № 2 (122). — С. 435—444.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »