« 2017. № 2 (134)

Народознавчі зошити. 2017. № 2 (134). С. 391—394.

УДК 641.542.2-032.61(477) «19/20»

DOI https://doi.org/10.15407/nz2017.02.391

УКРАЇНСЬКО-СЕРЕДНЬОАЗІЙСЬКІ ПАРАЛЕЛІ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ГЛИНЯНОГО ПОСУДУ В НАРОДНІЙ КУЛЬТУРІ ХАРЧУВАННЯ

Щербань Олена Василівна, кандидат історичних наук, старший викладач

Харківська державна академія культури,

кафедра історії України та всесвітньої історії,

Бурсацький узвіз, 4, 61003, м. Харків, Україна

Контакти: (066)1845061

Анотація. Вперше проаналізовані паралелі щодо використання глиняного посуду в культурі харчування українців та народів Середньої Азії. Звертається увага на подібності окремих його видів, спільних та відмінних рисах у формах, висвітлені подібні уявлення стосовно символіки окремих елементів декору.

Ключові слова: Азія, Пещерева Олена, Україна, глиняний посуд, культура харчування, гончарство, піч.

Надійшла 12.01.2017

Список використаних джерел

  1. В. Щ. Пища и питье крестьян-малороссов, с некото­ры­ми относящимися сюда обычаями, поверьями и приметами / В. Щ. // Этнографическое обозрение. — Москва : Издание Этнографического Отдела Императорского общества любителей естествознания, антропологии и этнографии, состоящего при Московском университете, 1899. — № 1—2. — С. 266—322.
  2. Зарецкий И.А.Гончарныйпромысел в Полтавскойгубернии / И.А. Зарецкий. — Полтава : Типо-лито­графия Л. Фришберга, 1894. — 3 нен., ІІ, 126, ХХІІІ, VІ, 11 с.
  3. Метка Л. Гончарство Слобідської України в другій половині ХІХ — першій половині ХХ століття / Мет­ка Людмила. — Полтава : АСМІ, 2011. — 240 с. — (Українські керамологічні студії, вип. 2).
  4. Пещерева Е.М. Гончарное производство Средней Азии / Е.М. Пещерева. — Москва ; Ленинград : Издательство Академии наук СССР, 1959. — 396 с.
  5. Пошивайло О. Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України (Гетьманщина) / Олесь Пошивайло. — Опішне : Українське народознавство, 1993. — 280 с. : іл.
  6. Пошивайло О. Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна / Олесь Пошивайло. — Київ : Молодь, 1993. — 408 с.
  7. Спаська Є. Подорожі по Чернігівщині; уривки з щоденників, рр. 1921—1926, головним чином про ганчарство Чернігівське / Євгенія Спаська // Українське гончарство: Національний культурологічний щорічник. За рік 1994. — Опішне : Українське народознавство, 1995. — Кн. 2. — С. 337—373.
  8. Сумцов Н.Ф. Очерки народного быта (Из этногра­фической экскурсии 1901 г. по Ахтырскому уезду Харьковской губернии) Профессора М.Ф. Сумцова / Н.Ф. Сумцов // Сборник Харьковского Историко-филологического общества. Т. 13: Труды Харьковского предварительного комитета по устройству ХІІ археологического съезда. Изданы под редакцией проф. Е.К. Редина. — Харьков : Печатное дело, 1902. — Т. ІІ. — Ч. І іч. ІІ.— 57 с.
  9. Шульгіна Л. Ганчарство в с. Бубнівці на Поділлі / Лідія Шульгіна // Матеріяли до етнології. — Київ, 1929. — Т. ІІ. — С. 111—200.
  10. Щербань О. Нотатки про традиційні правила поводження з новим глиняним посудом / Олена Щербань // Український керамологічний журнал. — 2004. — № 4 (14). — С. 91—94.
  11. Щербань О. Глиняна макітра в побуті та весільній обрядовості жителів Опішного в останній третині ХХ — початку ХХІ століття (за польовими матеріалами) / Олена Щербань // Матеріали до української етнології. Збірник наукових праць. — Київ, 2009. — Вип. 8. — С. 134—137.
  12. Щербань А. Форми та призначення українського глиняного посуду другої половини ХІХ — першої третини ХХ століття/ А. Щербань, О. Щербань // Народознавчі зошити. — 2015. — № 2 (122). — С. 435—444.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »