« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 450—455

УДК 908-051(477)Г.Дем’ян:725.94″1963″(477.83-22Славсько)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.450

ГРИГОРІЙ ДЕМ’ЯН — ІНІЦІАТОР ВСТАНОВЛЕННЯ ПАМ’ЯТНИКА ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ В СЛАВСЬКУ

СОКІЛ Ганна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8352-2124
  • докторка філологічних наук, професорка,
  • Львівський національний університет ім. Івана Франка,
  • кафедра української фольклористики,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна.
  • Контакти: e-mail: gan.sokil@gmail.com

Анотація. Розглядається один із векторів краєзнавчо-просвітницької роботи Григорія Дем’яна, яка, поряд із педагогічною, науковою, була пріоритетною в громадській діяльності. Під його керівництвом пролягали маршрути юних краєзнавців по Шевченківських місцях, відбувалися мандрівки Франковими шляхами, Лесиними стежками. З нагоди Шевченківських днів запропонував місцевій владі спорудити погруддя Кобзареві в гірському селі Славсько. За його ініціативою пам’ятник встановлено в листопаді 1963 року. Така подія має важливе значення, оскільки виховує громадянську позицію в молоді та почуття патріотизму. Актуальність статті виявляється в тому, що вона приурочена до ювілею Григорія Дем’яна (95-ліття з дня народження), який безпосередньо долучився до встановлення пам’ятника українському поетові, художникові Тарасові Шевченкові в Славську 60 років тому. Мета статті — розкрити історію створення пам’ятника, показати роль активної громадянської позиції Григорія Дем’яна щодо цього процесу. Йдеться про ініціативу ідеї спорудження, вибір місця, виготовлення та встановлення монумента, а також про перешкоди й заборони з боку партійної влади та сприйняття й пошанування Кобзаря місцевими жителями. Джерельною базою для статті стали окремі дописи в пресі про краєзнавчі мандрівки місцями Кобзаря під керівництвом Г. Дем’яна, та його неопублікована стаття «До історії пам’ятника Т.Г. Шевченкові в Славську», написана в квітні 1964 року, яка зберігається у фондах рукописного відділу Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.

Ключові слова: громадянська позиція, краєзнавча робота, пам’ятник, Шевченківські місця.

Надійшла 15.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Скуратівський В. Оберігач перлин (На конкурс «Наш сучасник»). Радянська освіта. 1 жовтня 1985. С. 3.
  • 2. Дем’ян Г. По Шевченківських місцях. Будівник комунізму. Стрий, 1963. 30 березн.
  • 3. Дем’ян Г.В. До історії пам’ятника Т.Г. Шевченкові в Славську. Стаття. Машинопис. 1964 р. Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Ф. 207. Од. зб. 14. 6 арк.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »