« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 434—441

УДК 39:[355.318(477)”19″]:001.891 Г.Дем’ян

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.434

ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

СОКІЛ Василь

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3164-1217
  • доктор філологічних наук, професор,
  • член-кореспондент НАН України,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vasylsokil@gmail.com

Анотація. Мета статті — з’ясувати аспекти громадсько-політичної діяльності Г. Дем’яна в період незалежності України. Увагу сконцентровано у різних її форматах, зокрема вшануванні пам’яті полеглих воїнів стрілецької слави, боротьби ОУН і УПА, публічних виступах, наукових конференціях. Методологія дослідження полягає в залученні багатьох методів — історичного, біографічного, теоретико-аналітичного. Г. Дем’янові належить ідея створення меморіального комплексу загиблих за волю України у Славську в урочищі Млака, де поховано сотні учасників повстанського руху 1940—1950-х років. Він активізував свою наукову роботу в період відзначення 50-річчя УПА, ініціювавши ідею створення Центру документації національно-визвольної боротьби, в якому повинна нагромаджуватися джерельна база. Дослідник публічно інформував про курінь «Бойки» імені Богдана Хмельницького, бій на горі Лопаті. Вчений взяв участь у багатьох конференціях, присвячених УПА, виступивши на них з аналітичними доповідями у Скольому, Самборі, Золочеві. Як педагога його цікавили способи передачі інформації дітям. За взірець він поставив Козівську середню школу (директор М. Клепуц), в якій на стендах містилася інформація про національно-визвольні змагання ХХ ст. Г. Дем’ян — автор документа про офіційне визнання боротьби УПА в 1940—1950-х рр. національно-визвольною. У полі його постійної уваги була гора Маківка — місце стрілецької слави. Повстанську тематику представляв Г. Дем’ян на подальших конференціях, які проводились на Бойківщині (м. Турка), поширюючи ідею справедливої боротьби за незалежність України.

Ключові слова: національно-визвольна боротьба, Українська Повстанська Армія, незалежність України, меморіал, конференція.

Надійшла 14.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Дем’ян Г. «Вони померли, щоб Україна воскресла». За вільну Україну. 1991. 13 лютого.
  • 2. Дем’ян Г. Перезахоронення повстанців у Славському. Бойки. Дрогобич, 1992. Ч. 1. Вересень. С. 8.
  • 3. Дем’ян Г. Виступ на перезахороненні повстанців у Славському 28 червня 1992 року. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 137. 2 арк.
  • 4. Дем’ян Г. Карби нашої історії. За вільну Україну. 1992. 31 березня.
  • 5. Святкування 50-річчя УПА в Україні. Серпень, 1992 р. Вшанування пам’яті повстанців куреня УПА «Бойки» біля с. Сопіт на Львівщині. Світлина Г. Дем’яна. Державність. 1992. № 4. С. 26.
  • 6. Дем’ян Г. Курінь УПА «Бойки». 3 арк. (Зберігається в домашньому архіві Г. Дем’яна).
  • 7. Дем’ян Г. Сотня УПА проти дивізії фашистів (До 50-річчя перемоги на горі Лопаті). Шлях перемоги. 1994. 9 липня.
  • 8. Дем’ян Г.В. Бій на горі Лопата. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2003. Т. 2. С. 752.
  • 9. Дем’ян Г. Морально-політичний крах стратегічних цілей і практичних дій комуністичних провокаторів проти УПА. Науково-практична конференція «Не було б Української Повстанської Армії — не було б незалежної самостійної України». Бойківська думка. 1992. 14 жовтня.
  • 10. Дем’ян Г. Самбірщина вивчає історію УПА. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 135. 7 арк.
  • 11. Дем’ян Г. Молодь прагне знати героїв УПА. Львів — Золочів, 1992. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 136. 7 арк.
  • 12. Дем’ян Г. Ідеали нації — дітям. Державність. 1992. № 4. С. 18—19.
  • 13. Дем’ян Г. Науковий висновок про боротьбу УПА в 1940—1950-х роках. Шлях перемоги. 1993. 3 липня.
  • 14. Дем’ян Г. До історії битви на горі Маківці 1915 року. 3 арк. (Зберігається в домашньому архіві Г. Дем’я­на).
  • 15. Дем’ян Г. На Маківці знищені повстанські могили. Шлях перемоги. 1999. 8 вересня.
  • 16. Повстанська боротьба ОУН і УПА на Бойківщині в 1930—1960-х роках. Програма конференції. Уклав Г. Дем’ян. Турка, 1997. 12 вересня. Відділ рукописів Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника. Ф. 207. Од. зб. 270. 4 арк.
  • 17. Програма науково-краєзнавчої конференції «Бойківщина в зеніті слави (Визвольна боротьба ОУН і УПА)». Уклав Г. Дем’ян. Турка, 2003. 17 липня. 4 арк. (Зберігається в домашньому архіві Г. Дем’яна).

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »