« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 359—368

УДК [398.3:634.7:641:615.89](477.86-11-2)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.359

ЗБИРАННЯ ЯГІД, ДИКОРОСЛИХ ПЛОДІВ ТА СОКУ ДЕРЕВ НА ТЕРЕНАХ ПОКУТТЯ (за матеріалами польових досліджень Городенківського р-ну)

ЦУРКАН Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-4267-5157
  • кандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mariannatsyrkan@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити процес збирання ягід, дикорослих плодів та соку дерев і з’ясувати їх використання у харчуванні та народній медицині жителями Городенківщини Івано-Франківської області. Висвітлено місце різноманітних ягід, диких плодів та соку дерев у структурі збиральництва, локальні назви ягід і дикорослих плодів. Означено терміни збирання ягід, плодів дикорослих кущів й дерев та соку дерев. Відзначено традиції, пов’язані із споживанням першої ягоди. Проаналізовано ємності та пристосування для збирання ягід, дикоросів та соку дерев.

Об’єктом дослідження є продукт збиральництва — ягоди, дикороси та сік дерев, а також географічні та кліматичні явища та суспільно-історичні процеси, які впливали на розвиток та формування збиральництва на теренах Покуття.

Джерельною базою статті є матеріали власних польових етнографічних досліджень авторки 2016 року у селах Городенківського району Івано-Франківської області, а також наукові розвідки вчених ХІХ—ХХІ ст. Методологічну основу дослідження склали принципи теоретичного та історичного аналізу, а також збір польового етнографічного матеріалу, який проводився за авторським запитальником методом інтерв’ю.

Ключові слова: Покуття, збиральництво, ягоди, дикороси, сік дерев, харчування, народна медицина.

Надійшла 23.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Kolberg O. Роkuсіе. Obraz etnograficzny. Kraków: Drukarnia Universztetu Jagiellońskiego. 1882. T. I. 360 s.
  • 2. Mrochko X.Fr. Śniatyńszczyzna. Przyczynek do etnografii krajowej. Lwów: Z drukarni Władysława Łozińskiego, 1897. T. 25. Ч. 3. S. 193—207.
  • 3. Wajgiel L. Rys miasta Kołomyi. Kołomyja: Drukiem H. Zadembskiego i spólki, 1877. 114 s.
  • 4. Piotrowicz S. Znachorka i wróżka Jewdokia Bojczuk. Matły folklorystyczne ze wsi Bortnik na Pokuciu. Lud. Organ Towarzystwa Ludoznawczego weLwowie. 1907. T. XIII. Zeszyt ІІ. S. 118—129; Zeszyt III. S. 216—232.
  • 5. Галицькі приповідки й загадки. Зібрані Григорем Ількевичем. Відень, 1841. 124 с.
  • 6. Сапеляк О. Харчування покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 136—153.
  • 7. Бажанський М. Краса Снятинщини (ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів). Гаслова енциклопедія. Дітройть. 1982. 272 с.
  • 8. Кобзей І. Заріче. Альманах Станіславської землі. Збірник матеріалів до історії Станіслава та Станіславщини. Нью-Йорк; Сідней; Париж; Торонто. 1985. Т. ІІ. С. 589—593.
  • 9. Васильчук-Кобилянська М. Кухня Великого Ключева. Коломия й Коломийщина. Збірний споминів та статей про недавнє минуле. Філадельфія. Т. ІІ. 2008. С. 85—87.
  • 10. Феданків В. Солотвина в роках 1926—1938. Альманах Станіславської землі. Збірник матеріалів до історії Станіслава та Станіславщини. Нью-Йорк; Сідней; Париж; Торонто. 1975. С. 750—753.
  • 11. Бабій В., Мулярчики М. і В. Серафинці (Янгорів). Етнографічні статті, спогади, всячина. Івано-Франківськ, 2001. 144 с.
  • 12. Левкун Я. Село лелек та золотавих пшениць. Снятин: Прут Принт, 2003. 64 с.
  • 13. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітлені. Т. 4. Літній цикль. Вінніпег; Торонто, 1957. 178 с.
  • 14. Левкун Я. Скрижалі покутської Городенківщини. Городенка, 2009. 176 с.: фото.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »