« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 359—368

УДК [398.3:634.7:641:615.89](477.86-11-2)”18/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.359

ЗБИРАННЯ ЯГІД, ДИКОРОСЛИХ ПЛОДІВ ТА СОКУ ДЕРЕВ НА ТЕРЕНАХ ПОКУТТЯ (за матеріалами польових досліджень Городенківського р-ну)

ЦУРКАН Мар’яна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-4267-5157
  • кандидатка історичних наук,
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: mariannatsyrkan@gmail.com

Анотація. Мета статті — висвітлити процес збирання ягід, дикорослих плодів та соку дерев і з’ясувати їх використання у харчуванні та народній медицині жителями Городенківщини Івано-Франківської області. Висвітлено місце різноманітних ягід, диких плодів та соку дерев у структурі збиральництва, локальні назви ягід і дикорослих плодів. Означено терміни збирання ягід, плодів дикорослих кущів й дерев та соку дерев. Відзначено традиції, пов’язані із споживанням першої ягоди. Проаналізовано ємності та пристосування для збирання ягід, дикоросів та соку дерев.

Об’єктом дослідження є продукт збиральництва — ягоди, дикороси та сік дерев, а також географічні та кліматичні явища та суспільно-історичні процеси, які впливали на розвиток та формування збиральництва на теренах Покуття.

Джерельною базою статті є матеріали власних польових етнографічних досліджень авторки 2016 року у селах Городенківського району Івано-Франківської області, а також наукові розвідки вчених ХІХ—ХХІ ст. Методологічну основу дослідження склали принципи теоретичного та історичного аналізу, а також збір польового етнографічного матеріалу, який проводився за авторським запитальником методом інтерв’ю.

Ключові слова: Покуття, збиральництво, ягоди, дикороси, сік дерев, харчування, народна медицина.

Надійшла 23.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Kolberg O. Роkuсіе. Obraz etnograficzny. Kraków: Drukarnia Universztetu Jagiellońskiego. 1882. T. I. 360 s.
  • 2. Mrochko X.Fr. Śniatyńszczyzna. Przyczynek do etnografii krajowej. Lwów: Z drukarni Władysława Łozińskiego, 1897. T. 25. Ч. 3. S. 193—207.
  • 3. Wajgiel L. Rys miasta Kołomyi. Kołomyja: Drukiem H. Zadembskiego i spólki, 1877. 114 s.
  • 4. Piotrowicz S. Znachorka i wróżka Jewdokia Bojczuk. Matły folklorystyczne ze wsi Bortnik na Pokuciu. Lud. Organ Towarzystwa Ludoznawczego weLwowie. 1907. T. XIII. Zeszyt ІІ. S. 118—129; Zeszyt III. S. 216—232.
  • 5. Галицькі приповідки й загадки. Зібрані Григорем Ількевичем. Відень, 1841. 124 с.
  • 6. Сапеляк О. Харчування покутян. Народознавчі зошити. 2017. № 1 (133). С. 136—153.
  • 7. Бажанський М. Краса Снятинщини (ріки, потоки, ліси, луги, сади, міста і села та висока матеріальна і духовна культура їхніх жителів). Гаслова енциклопедія. Дітройть. 1982. 272 с.
  • 8. Кобзей І. Заріче. Альманах Станіславської землі. Збірник матеріалів до історії Станіслава та Станіславщини. Нью-Йорк; Сідней; Париж; Торонто. 1985. Т. ІІ. С. 589—593.
  • 9. Васильчук-Кобилянська М. Кухня Великого Ключева. Коломия й Коломийщина. Збірний споминів та статей про недавнє минуле. Філадельфія. Т. ІІ. 2008. С. 85—87.
  • 10. Феданків В. Солотвина в роках 1926—1938. Альманах Станіславської землі. Збірник матеріалів до історії Станіслава та Станіславщини. Нью-Йорк; Сідней; Париж; Торонто. 1975. С. 750—753.
  • 11. Бабій В., Мулярчики М. і В. Серафинці (Янгорів). Етнографічні статті, спогади, всячина. Івано-Франківськ, 2001. 144 с.
  • 12. Левкун Я. Село лелек та золотавих пшениць. Снятин: Прут Принт, 2003. 64 с.
  • 13. Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітлені. Т. 4. Літній цикль. Вінніпег; Торонто, 1957. 178 с.
  • 14. Левкун Я. Скрижалі покутської Городенківщини. Городенка, 2009. 176 с.: фото.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »