« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 390—397

УДК 2-526.62:159.935]069.4/.5-048.67

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.390

ТАКТИЛЬНИЙ ІКОНОПИС — ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ В ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ МУЗЕЙНИХ КОЛЕКЦІЙ

БАБІЙ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9572-791X
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка, Прикарпатський
  • національний університет імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, м. Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: e-mail: nadiia.babii@pnu.edu.ua

Анотація. Публікація є частиною програмної роботи Центру дослід­ження стратегій універсального дизайну Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Пред­метом дослідження є тифлографічний іконопис — різновид спеціалізованої дотикової графіки на основі мальо­ваного іконопису, присвячений людям з вадами зору. Проаналізовано когнітивні та естетичні функції тифлограм. Описано взаємозалежність оригінальної ікони «Коронування Богородиці» й тифлографічного твору, виходячи з функціональності й репрезентації. На основі здобутого досвіду, джерельної бази, консультацій фахівців з тифлографії, музейників та прямих користувачів практики визначено рівень адаптації візуального твору до можливостей розуміння незрячою людиною.

Мета публікації полягає у представленні специфіки цього виду графіки в музейній експозиції. Актуальність дослідження визначається важливістю подолання проблем візіоцентричності музейних комплексів та планування їх доступності для людей зі сліпотою.

Застосовано наукові методи мистецтвознавчого й проектного аналізу.

Висновки. Результатом дослідження стало практичне створення колекції п’яти ікон та її репрезентація у виставковому проекті «Побачити скарби разом!». Дослідження доводить широку корисність і соціальну цінність тактильного іконопису й пріоритети його подальшого розвитку у таких напрямках як: доступність музейних та виставкових просторів; загально-пізнавальна сфера; спеціальний туризм; дизайн сувенірної продукції.

Ключові слова: іконопис, тифлографіка, вади зору, доступність, музейний простір, універсальний дизайн.

Надійшла 6.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Міністерство культури України. Участь осіб із інвалідністю в культурному житті, проведенні дозвілля й відпочинку: Національна доповідь. Київ, 2015.
  • 2. Демчук А. Основні прийоми і способи тифлокоментування. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Інформаційні системи та мережі. 2014. № 783. С. 329—335.
  • 3. Гулевич С. Тактильна книга з рельєфно-графічними ілюстраціями: особливості формування художнього образу та передачі інформації дітям з вадами зору. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2021. Вип. № 46. С. 123—128.
  • 4. Christidou D., Pierroux P. Art, touch and meaning making: an analysis of multisensory interpretation in the museum. Museum Management and Curatorship. 2018. № 34 (2). P. 1—20. DOI:10.1080/09647775.2018.1516561
  • 5. Svankmajer J., Dalby S. Touching and Imagining. An Introduction to Tactile Art. 2014. 208 p.
  • 6. Martillano D.A. The Perceived Aesthetic Experience in the Context of Tactile Art among Visually Impaired Individuals in The Philippines. RSU International Research Conference. 2019. С. 543—553. URL: https://www.researchgate.net/publication/338865623_The_Perceived_Aesthetic_Experience_in_the_context_of_Tactile_Art_among_Visually_Impaired_Individuals_in_The_Philippines
  • 7. Więckowski R. Audiodeskrypcja piękna. Przekładaniec. 2014. No 28. S. 109—123.
  • 8. Więckowska E. Polska szkoła tyflografiki. Niepełnosprawność. 2012. No 7. S. 55—80.
  • 9. Стасенко В. Христос і Богородиця у дереворізах ки­риличних книг Галичини XVII століття. Київ: Поліграфкнига, 2003. 336 с.
  • 10. Knapek А. Muzeum na wyciągnięcie ręki. Kultura Współczesna. 2021. No 3 (115). С. 39—50. Doi.org/10.26112/kw.2021.115.04
  • 11. Романська О. Побачити дотиком. Як у Прикарпатському університеті долучають незрячих людей до мистецтва. Репортер. 14.01.2024. URL: https://report.if.ua/statti/pobachyty-dotykom-yak-u-prykarpatskomu-universyteti-doluchayut-nezryachyh-lyudej-do-mystectva/?fbclid=IwAR00qOVFYLFuhUAotqGVh9Ksma3xvo_JuiI2mzSUBXXSz3ep6osEBeFmCTg

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »