« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 346—358

УДК 392.8(=161.2:477.4):638.16

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.346

ЗВИЧАЙ ЧАСТУВАННЯ НОВОВИБРАНИМ МЕДОМ НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ: ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІСТЬ (за експедиційними матеріалами)

ДМИТРЕНКО Алла

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6125-8628
  • кандидатка історичних наук,
  • доцентка кафедри музеєзнавства, пам’яткознавства
  • та інформаційно-аналітичної діяльності,
  • Волинський національний університет імені Лесі Українки;
  • наукова співробітниця,
  • Державний науковий центр захисту культурної спадщини
  • від техногенних катастроф,
  • проспект Волі, 13, 43025, м. Луцьк, Україна,
  • Контакти: e-mail: dmytrenko.a@gmail.com

Анотація. Мета статті — дослідити суть звичаю частування нововибраним медом, характерним для лісового бджільництва (бортного і колодного) та його стан у сьогоденні, у т. ч. у рамковому бджільництві. З’ясувати витоки названого звичаю і його коріння. Об’єктом дослідження є звичай частування нововибраним медом, характерним для різних форм бджільництва: лісового (бортництво і колодне) і домашнього (колодне і рамкове). Предмет дослідження — витоки і особливості звичаю частування нововибраним медом у лісовому і домашньому бджільництві та його етнокультурні паралелі; особливості частування дітей і дорослих; традиції і заборони, пов’язані із частуванням нововибраним медом біля бортного дерева і по дорозі додому; зв’язок звичаю частування нововибраним медом із частуванням сусідів, родичів іншою новиною. Методологічну основу дослідження склали принципи структурно-функціонального і системного підходів, використані методи описово-аналітичний і контекстологічного аналізу, збір польових етнографічних матеріалів проводився за авторськими запитальниками кущовим методом.Ключові слова: Правобережне Полісся, етнокультура, етнографічні експедиції, бджільництво, бортництво, вибирання меду/«глядіння бджіл», частування нововибраним медом, звичай «бонда».

Ключові слова: Правобережне Полісся, етнокультура, етнографічні експедиції, бджільництво, бортництво, вибирання меду/«глядіння бджіл», частування нововибраним медом, звичай «бонда».

Надійшла 21.02.2024

Список використаних джерел

  • 1. Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. 2024. URL: https://uccs.org.ua/natsionalnyj-reiestr-obiektiv/ (дата звернення 15.01.2024).
  • 2. Архів Музею етнографії Волині та Полісся при Волинському національному університеті імені Лесі Українки. Ф. Польова етнографічна практика «Сто­бих­ва-2010», записано А. Дмитренко (Камінь-Кашир­ський р-н Волинської обл.).
  • 3. Музей-архів Народної культури Українського Полісся Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (далі — МАНКУП ДНЦЗКСТК). Ф. Лугини-2005, записано А. Дмитренко (Лугинський, Коростенський і Овруцький р-ни Житомирської обл.).
  • 4. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Березне-2013, записано А. Дмитренко (Березнівський, Костопільський, Сарненський р-ни Рівненської обл.).
  • 5. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Володарка-2012, записано А. Дмитренко (Володарський і Васильківський  р-ни Київської обл.).
  • 6. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Володимирець-2009, записано А. Дмитренко (Володимирецький і Дубровицький р-ни Рівненської обл.).
  • 7. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Ємільчине-2011, записано А. Дмитренко (Ємільчинський і Новоград-Во­линський р-ни Житомирської обл.).
  • 8. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Зарічне-2010, записано А. Дмитренко (Зарічненський і Дубровицький  р-ни Рівненської обл.).
  • 9. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Камінь-Каширський-2012, записано А. Дмитренко (Камінь-Каширський і Ратнівський р-ни Волинської обл.).
  • 10. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Коростень-2023, записано А. Дмитренко (Коростенський р-н Житомирської обл.).
  • 11. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Рокитне-2006, записано А. Дмитренко (Рокитнівський р-н Рівненської  обл.).
  • 12. МАНКУП ДНЦЗКСТК. Ф. Сарни-2008, записано А. Дмитренко (Сарненський і Дубровицький р-ни Рівненської обл.).
  • 13. Kraszewski J.I. Wspomnienia Wolynia, Polesia i Litwy. Warszawa, 1985. 384 s.: il.
  • 14. Нагорнюк О. «А лезив щоб з собою не брали»…. 2021. URL: https://www.facebook.com/groups/36116216­75­57­946/posts/1634581296882687/?paipv=0&eav=AfaRVpje8EJT6ngcLYzAl-CRaSef20pkABpyz675Jd1pZTyYuJlQbkMDSGA6OHDAs5c&_rdr (дата звернення 18.09.2023).
  • 15. «Слоїк не може вернутися порожнім». 2022. URL: https://www.facebook.com/2041948802716032/photos/a.2041958099381769/3340713566172876/?type=3 (дата звернення 10.11.2023).
  • 16. Шевчук Б. Вулики на даху багатоповерхівки в Луць­ку: історія бджолярства. 2023. URL: https://suspilne.media/241382-vuliki-na-dahu-bagatopoverhivki-v-lucku-istoria-bdzolarstva/ (дата звернення 16.02.2024).
  • 17. Сержпутовский А. Очерки Белоруссии. Бонда. Живая старина. 1907. Вып. 3—4. С. 149—152.
  • 18. Заглада Н. Етнографічна експедиція на Полісся. 1934 рік. Родовід. 1992. Число 4. С. 26—31.
  • 19. Заглада Н. Матеріали з етнографічних досліджень в Чорноб[ильському] районі на Поліссі 1934 р. Мате­ріа­ли з української етнології. Київ, 2017. С. 256—285.
  • 20. Гурков В., Терехин С. Занятие издревле благородное. Минск, 1987. 136 с.: ил.
  • 21. Грушевський М. Твори: у 50-ти т. Т. 16. Львів: Світ, 2012. ХХІІ с. + 249 с.
  • 22. Дмитренко А. Традиційні чоловічі промисли: бджільництво. Народна культура українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне дослідження: у 5 т. Т. 4: Зрілість. Чоловіки. Чоловіча субкультура. Наук. ред. М. Гримич. Київ: Дуліби, 2013. С. 135—159.
  • 23. Українські грамоти ХV ст. Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В.М. Русанівського. Київ, 1965. 164 с.
  • 24. Статут Великого княжества Литовского 1529 го­да. Минск, 1960. 253 с.
  • 25. Котляр М.Ф. Вотчина. Енциклопедія історії Укра­їни. Т. 1: А—В. Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. НАН України; Інститут історії України. Київ: Наукова думка, 2003. URL: http://resource.history.org.ua/cgibin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Votchyna (дата звернення 22.10. 2024).
  • 26. Дмитренко А. Бортництво як елемент нематеріальної культурної спадщини України: звичай «глядіти бджіл» (за польовими матеріалами). Вісник Харківського на­ціонального університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство та філо­соф­ські науки». Вип. 33. Харків, 2022. С. 39—53. DOI: https://doi.org/10.26565/2227-6505-2021-33-05
  • 27. Дмитренко А. Бортництво Київського Полісся. Бортництво Полісся. Київ: Мистецтво, 2020. С. 68—85.
  • 28. Дмитренко А. Стобихва: виселене село в джерелах усної історії. Краєзнавство. 2019. № 4 (109). С. 15—32.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »