« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 323—335

УДК [94+39]-057.4(438)”189/196″:930.2(477+4)”193/202″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.323

ЯКУБ ГОФФМАН В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЗАРУБІЖНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ (1930-ті—2020-ті роки)

ЯРЕМЧУК Валентина

  • ORCID ID: https:// orcid.org/0000-0003-3445-3027
  • молодша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: v_viktorivna@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена необхідністю з’ясувати характер, повноту і достовірність знань про науковий доробок відомого дослідника міжвоєнного періоду Якуба Гоффмана в галузі історії та етнографії на теренах історико-етнографічної Волині. Новизна публікації полягає в тому, що вперше систематизовано історіографію, присвячену діяльності вченого.

Об’єктом дослідження є присвячені Я. Гоффманупраці, а предметом — їхня етнографічна складова.

Мета статті — висвітлити історіографічний аспект досліджень наукової діяльності Я. Гоффмана. Завданням є проаналізувати публікації в зарубіжних і вітчизняних польськомовних науково-популярних виданнях міжвоєнного часу (30‑ті роки ХХ ст.), спогади українських дослідників із діаспори післявоєнного періоду (50‑ті—80‑ті рр.) та дослідження сучасних авторів (1991—2020‑ті рр.).

Методологічною основою статті є методи історіографічного аналізу, синтезу та порівняльно-історичний.

Після оцінки стану дослідження багатогранної діяльності Я. Гоффмана авторка доходить висновку, що найбільше вивченими є громадсько-політичний і культурологічний пласти наукової спадщини вченого. Констатовано, що попри велику увагу до діяльності Я. Гоффмана досі мало вивченим є його етнографічний доробок.

Ключові слова: Якуб Гоффман, Польща, Волинь, Друга Річ Посполита, етнографія, традиційна культура, історіографія, міжвоєнний період.

Надійшла 19.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Czartkowski A. Encyklopedja Wołynia w 8 pracach naukowych — pożyteczne dzieło nauczycielstwa szkół powszechnych. Express poranny. Warszawa, 1930. No 179. 30 czerwca. S. 3.
  • 2. Kaden-Bandrowski J. Rocznik Wołyński. Gazeta Warszawska. Warszawa, 1931. No 195. 25 czerwca. S. 1—2.
  • 3. Jeszcze jedna złota księga krajoznawstwa «Rocznik Wołyński». Kurjer Warszawski. Warszawa. 1931. No 176. 30 czerwca. S. 1—2.
  • 4. Broda St. Rocznik Wołyński a potrzeby szkoły w zakresie uwzględniania materiału regionalnego w nauczaniu. Głos nauczycielstwa Wołyńskiego. Rόwne, 1937. No 5—6. S. 81—90.
  •  5. Czartkowski A. Rocznik Wołyński. Ziemia Wołyńska. Luck, 1930. No 27 (108). S. 2—3.
  • 6. Niec U. Naukowy ruch na Wołyniu. Ziemia Wołyńska. Luck, 1938. No 1. S. 168.
  • 7. Дублянський А. Волинське товариство приятелів науки. Українська нива. Луцьк, 1936. 13 вересня.
  • 8. Bibliografia wołyńska. Wołyń. Tygodnik społeczny, polityczny i gospodarczy. Luck, 1939. No 9 (322). S. 2.
  • 9. Wykaz wspόlpracownikόw. Polski Słownik Biograficzny. Krakόw: Polska akademja umijętności, 1935. T. 1. S. XI.
  • 10. Kuczynski S. Poczynanie naukowe na Wołyniu. Biuletyn polsko-ukraiński. Warszawa, 1937. No 36. S. 403.
  • 11. Album Skorowidz Senatu i Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej oraz Sejmu Śląskiego. Kadencja 1935—1940. Krakόw: Drukarnia Ludowa,1936. S. 124.
  • 12. Гуцуляк М. Про близьке здалека (Рівненська Українська гімназія 1923—1939). Ванкувер: Накладом автора, 1976. 304 c.
  • 13. Шумовський Ю. З історії Українського Рівненського Округового Музею. Ми і світ. Париж, 1951. Ч. 7. С. 44—47.
  • 14. Свєшніков І. Історія населення Передкарпаття, По­ділля і Волині в кінці ІІІ — на початку ІІ тис. до н. е. Київ: Наукова думка, 1974. С. 101.
  • 15. Свєшніков І., Нікольченко Ю. Довідник з археології України. Ровенська область. Київ: Наукова думка, 1982. С. 88.
  • 16. Бухало Г. Наша Вітчизна — Волинь: (до історії волинських німців XIV століття — 1940 рік). Велика Волинь: минуле і сучасне; тези регіональної нау­кової конференції (м. Рівне, 14—16 листопада 1991).Рiвне, 1991. С. 43—45.
  • 17. Котис О. Якуб Гоффман. На Сході Європи: міжвоєнний розквіт Волині. Луцьк: Синя папка, 2020. С. 22—26.
  • 18. Доброчинська В. Волинські сторінки діяльності польської родини Якуба і Ядвіги Гофман (1921—1939). Слов’янський вісник. Рівне, 2004. Вип. 4. С. 57—64.
  • 19. Хитрий Ч. Вчений, учитель, чуйний друг — Хоффман Якуб. Минувшина Рівненщини — далека і близька. Рівне: ДМ, 2011. С. 232—237.
  • 20. Ярмошик І. Історико-краєзнавчі дослідження Якуба Гоффмана (1896—1964 рр.) та його педагогічно-організаційна діяльність у справі вивчення Bолині у 1930‑х роках. Інтелігенція і влада. Одеса, 2010. Вип. 20. С. 240—251.
  • 21. Данілічева В. Якуб Гоффман — учитель, дослідник Волині, громадський діяч. Волинський Монітор. Луцьк, 2021. № 6/25 березня. С. 4—5.
  • 22. Данілічева В. З історії польської людності на Рівненщині у ХІХ — першій половині ХХ століть. Наукові записки Рівненського краєзнавчого музею. Вип. 1. Рівне, 1996. С. 52—57.
  • 23. Данілічева В. Якуб Гоффман — учитель, дослідник Волині, громадський діяч. Волинь (Рівненщина) мультиетнічна: Історія національних меншин. Рів­не: О. Зень, 2022. 456 с.
  • 24. Бусленко В. Якоб Гофман — посол до сейму. Роде наш красний… Волинь у долях краян і людських документах. Луцьк: Вежа, 1996. Т. 2. С. 272—273.
  • 25. Olszewska М. Relacje polsko-ukraińskie na Wołyniu w latach 1921—1939. Wybrane problemy. S. 319—345. URL: file:///C:/Users/Admin/Desktop/319-345%20Olszewska.pdf. (дата звернення 06.03.2024).
  • 26. Mędrzecki W. Inteligencia polska na Wołyniu w okresie międzywojennym. Warszawa: Twarda, 2005. S. 54.
  • 27. Терський С. Гоффман Якуб. Історія археологічних до­сліджень та історичного краєзнавства Волині: моно­графія. Львів: Львівська політехніка, 2010. С. 184—186.
  • 28. Дмитрук В. Якуб Гофман — дослідник Волині міжвоєнного часу. Волинський музей: історія і сучасність; тези та матеріали І науково-практичної конференції, присвяченої 65-річчю Волинського краєзнавчого Музею та Колодяжненського літературно-меморі­ального Музею Лесі Українки (м. Луцьк, 16—17 червня 1994). Луцьк, 1997. С. 12.
  • 29. Доброчинська В. Краєзнавчі студії польських дослідників на Волині (1921—1939 рр.). Теоретичні та прикладні проблеми країнознавства і краєзнавства: матеріали Першої всеукраїнської науково-практич­ної конференції (м. Рівне, 24—25 квітня 2002). Рівне, 2002. С. 100—103.
  • 30. Прищепа О. Якуб Гофман — організатор досліджень історії та культури Волині. Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рівне, 2002. Вип. 2. С. 101—103.
  • 31. Прокопчук В. Історичне краєзнавство у Волинському воєводстві (19211939). URL: http://dspace.kpnu.edu.ua:8080/jspui/bitstream/123456789/ 1712/1/історичне (дата звернення 06.03.2024).
  • 32. Гуріна В. Дослідник Великої Волині, який описав понад тисячу населених пунктів. URL: https://history.rayon.in.ua/news/358422-doslidnik-velikoyi-volini-iakii-opisav-ponad-tisiachu-naselenih-punktiv (дата звернення 06.03.2024).
  • 33. Піотровска Д. З діяльності польських служб охорони археологічних пам’яток у Західній Україні в 1919—1939 роках. Археологічні дослідження Львівського університету. Львів, 2006. Вип. 9. С. 67—88. URL: file:///C:/Users/Admin/Desktop/5-24.pdf (дата звер­нення 06.03.2024).
  • 34. Прищепа Б. Історичне краєзнавство Волині. Рівне: ПП ДМ, 2008. С. 47.
  • 35. Прищепа О. Рівненські адреси Якуба Гофмана. Вулицями Рівного: погляд у минуле. Рівне, 2006. С. 74—76.
  • 36. Мушировський В. Сторінки історії Музею. Наукові записки Рівненського краєзнавчого музею. Вип. 1. Рівне, 1996. С. 7—11.
  • 37. Ярмошик І. Основні напрямки історико-краєзнавчого вивчення Волині польськими науковцями в 1930-х роках. Волинські історичні записки. Луцьк, 2010. Т. 4. С. 37—46.
  • 38. Українець А. Етнографічні дослідження на Волині (за матеріалами фондів № 366 і 160 Ф. Штейнгеля і Я. Гофмана). Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство: історія, здобутки, перспективи; тези доповіді і повідомлення ІІ регіональної «Велика Волинь» і VІ обласної історично-краєзнавчої конференції (м. Луцьк, 8—10 жовтня 1992). Луцьк, 1992. С. 91—92.
  • 39. Українець А. Рівненщина в дослідженнях польських етнографів (20—30‑ті рр. ХХ ст.). Слов’янський вісник. Рівне, 1998. Вип. 1. С. 81—84.
  • 40. Поліщук Я.Рівне. Мандрівка крізь віки: нариси історії міста. Рівне: Волинські обереги, 2009. 300 с.
  • 41. Бендюк Н. Аналіз з історії дослідження писанкарства південної Волині та Острожчини зокрема. Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи, крає­знавства і туризму в Острозі та на Волині. С. 306—313. URL: 36.pdf (дата звернення 06.03.2024).
  • 42. Martyniuk V., Jażеwicz І. Из истории географических исследований Волынского Полесья в межвоенный период (1921—1939) польскими учеными. Słupskie prаce geograficzne. Słupsk, 2019. No 16. S. 83—92.
  • 43. Кінд-Войтюк Н. Волинське товариство приятелів науки у дослідженні історії та пам’яток Волинського воєводства (1935—1939 рр.). Наукові записки. Луцьк, 2011. Вип. 9. Ч. 2. С. 88—90.
  • 44. Кінд-Войтюк Н. Наукові товариства Другої Речі Поспо­литої у дослідженні історії та пам’яток Волинського воєводства (1921—1939 рр.). Краєзнавство. Київ, 2008. № 1—4. С. 22—27. URL: 03-Kind-Vijtyuk.pdf (дата звернення 06.03.2024).
  • 45. Кінд-Войтюк Н. Дослідження історії та пам’яток Волинського воєводства науковими товариствами Другої Речі Посполитої у 1921—1939 рр. Історичні студії. URL: Doslidzhennia_istorii_ta_pamiatok_Volynskoho_voievodstva_naukovymy_tovarystvamy.pdf (дата звернення 06.03.2024).
  • 46. Поперецька Л. Гоффман Якуб — дослідник Волинського краю. Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні, мистецькі та музейні аспекти; матеріали науково-практичної конференції присвяченої 15-річчю створення Державного історико-культурного заповідника м. Дубна. Дубно, 2008. С. 43—44.
  • 47. Ошуркевич О. Етнографічні матеріали на сторінках «Річника Волинського» (1930—1939 рр.). Минуле і сучасне Волині. Краєзнавство: історія, здобутки, перспективи; тези доповіді і повідомлення ІІ регіональної «Велика Волинь» і VІ обласної історично-краєзнавчої конференції (м. Луцьк, 8—10 жовтня 1992). Луцьк, 1992. С. 94—95.
  • 48. Татаркін В. «Річник Волинський» Якуба Гофмана — важливе джерело для вивчення минулого Волинської землі. Матеріали ІV науково-краєзнавчої конференції «Острог на порозі 900-річчя». Острiг, 1993. С. 168—171.
  • 49. Ярмошик І. Листопадове (1830—1831) та Січневе (1963) польські повстання проти царизму на сторінках часопису «Rocznik Woіyсski» (1930-ті рр.). Історія України. 2010. С. 24—27. URL: Листопадове та січневе.pdf. (дата звернення 06.03.2024).
  • 50. Зіневич Є. Наукові осередки на Волині в період міжвоєнного двадцятиріччя (1921—1939 рр.). Сім днів. Рівне, 1997. 15 листопада. С. 8.
  • 51. Danilewicz-Zielinska M. Przeoczone: Wspomnienie o Jakubie Hoffmanie w «Roczniku Wołyńskim». Zeszyty Historyczne. London, 1996. No 117.
  • 52. Kondracki T. Polskie Towarzystwo Historyczne w latach 1918—1939. Toruń: Wydawnictwo Naukowe GRADO, 2006. S. 164, 281.
  • 53. Швецова-Водка Г. Бібліографічні праці Якуба Гоффмана на сторінках «Рочніка Волинського» (1931—1939). Вісник Книжкової палати. Київ, 1998. № 11. С. 27—28.
  • 54. Швецова-Водка Г. Бібліографічні праці Якуба Гоффмана на сторінках «Рочніка Волинського» (1931—1939). Теорія, історія, організація та методика бібліографії.Рівне, 2011. С. 378—381.
  • 55. Кулик Л. Якуб Гофман і дослідження культури Волині. Слово молодим дослідникам: збірник матеріалів і тез міжвузівської науково-теоретичної конференції (м. Рівне, 28—29 листопада 1996). Рiвне, 1996. С. 76—68.
  • 56. Ярмошик І. Участь волинських дослідників у підготовці матеріалів «Polskiego sіownika biograficznego» у 1930‑х роках. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Луцьк, 2010 Вип. 22. С. 89—94. URL: file:///C:/Users/Admin/Desktop/Iarmoshyk.pdf (дата звернення 06.03.2024).
  • 57. Зіневич Є. 100‑а річниця Якуба Гоффмана. Сім днів. Рівне, 1996. 16 березня. С. 5.
  • 58. Якуб Гофман (1896—1964): бібліографічний нарис до 120-річчя від дня народження. Дослідники Волині. Дати і долі. Вип. 12. URL: Hofman.pdf. (дата звернення 06.03.2024).
  • 59. До 125 років від дня народження Якуба Гофмана. ЦБС м. Рівне. URL: https://rivnecbs.com.ua/anni­versaries/31-do-125-rokiv-vid-dnja-narodzhennja-jakuba-gofmana. (дата звернення 06.03.2024).
  • 60. Gargas K. Hoffman Jakub (1896—1964). URL: sylwetki — Hoffman Jakub (1896—1964) (archive.org) (дата звернення 06.03.2024).
  • 61. Мушировський В. Видатні громадські та культурні діячі краю в дослідженнях Рівненського краєзнавчого музею. Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури. Рівне, 1998. С. 62—65.
  • 62. Гуріна В. Віртуальні виставки РОБ. Якуб Гофман (1896—1964) — дослідник Волинського краю. URL: http://libr.rv.ua/ua/virt/210/ (дата звернення 06.03. 2024).
  • 63. Грищук Л. Вулиці Рівного вам розкажуть: бібліографічний покажчик. Рівне: Рівненська ЦБС, 2008. С. 16.
  • 64. Кубійович В. Гофман Якуб. Енциклопедія Україно­знав­ст­ва. Київ, 1994. Т. 2. С. 420.
  • 65. Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівнен­щини. Рівне: Волинські обереги, 2005. С. 46.
  • 66. Костриця М. Гоффман Якуб. Енциклопедія сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. Т. 6: Го—Гю. С. 338.
  • 67. Охріменко Г. Якуб Гофман [1896—1964]. Нариси культури давньої Волині. Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. С. 19.
  • 68. Ковальський М. Гоффман Якуб. Острозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Острог: НаУОА, 2019. С. 147—148.
  • 69. Posіowie i senatorowie Rzeczypospolitej Polskiej 1919—1939. Sіownik biograficzny. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2000. T. II. S. 227—228.
  • 70. Њreniowka K. Hoffman Jakub. Sіownik historykуw polskich. Warszawa, 1994. S. 185.
  • 71. Кінд-Войтюк Н. Джерела з вивчення історії і охорони пам’яток на Волині у 1920‑х — 1930‑х роках. Краєзнавство. Київ, 2019 № 4. С. 134—142. URL: 15-Kind.pdf. (дата звернення 06.03.2024).
  • 72. Виткалов В. Культурно-мистецька практика Волинського краю в архівних документах та матеріалах: ретроспективний аналіз. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія. Маріуполь, 2011. Вип. 1. C. 26—33. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kulturno-hudozhestvennaya-praktika-volynskogo-kraya-v-arhivnyh-dokumentah-i-materialah-retrospektivnyy-analiz-1/viewer (дата звернення 06.03.2024).
  • 73. Доброчинська В. Періодичні видання волинського воєводства у міжвоєнний період (1921—1939). Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки: Серія: Історичні науки. Луцьк,2000. № 3. С. 86—89.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »