« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 316—322

УДК [929:271.4-726.3]:94(477.83-22Дуліби)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.316

СВЯЩЕННИЦЬКИЙ РІД ПЕТРУШЕВИЧІВ В ІСТОРІЇ СТРИЙЩИНИ ТА СЕЛА ДУЛІБИ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»;
  • професор кафедри Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

ШИНКАРЕНКО Дмитро

Анотація. Особлива увага приділяється частині священницького роду Петрушевичів, яка осіла на Стрийщині, позбулася уявлення про заступництво від колоніальних держав, взяла на себе обов’язки поєднувати служіння церкві зі сповідуванням української ідеї.

Мета публікації — проаналізувати пасторську та громадську діяльність отців Петрушевичів на Стрийщині, реконструювати гілку їхнього родоводу, пов’язану з отцем Михайлом Петрушевичем, висвітлити його життя, діяльність та внесок у церковне і громадське життя дулібської громади.

Об’єктом дослідження є сільські галицькі парохи першої половини XIX ст., предметом — духовна діяльність отців Петрушевичів на Стрийщині, отця Михайла Петрушевича в с. Дуліби. Методологічну основу дослідження складають принципи: історизму, послідовності, наукового плюралізму, об’єктивності, системності та всебічності. Для упорядкування зв’язків у родоводі Петрушевичів використано історико-генетичний метод. Завданням є висвітлити походження о. Михайла Петрушевича, його служіння на парафії в с. Дуліби; показати внесок роду отців Петрушевичів в громадсько-політичне життя Стрийщини, окреслити життя сільського пароха першої половини XIX ст.

Ключові слова: етнологія, село Дуліби, Стрийщина, рід Петрушевичів, Михайло Петрушевич, Українська Греко-Католицька Церква.

Надійшла 15.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Стрийський краєзнавчий музей «Верховина». Відділ фондів. Док-66-8732. Зоря Галицька. Львів.
  • 2. Федорів І., Оленич Я. Проблеми етногенезу та державотворення слов’янських народів у науковій спадщині Антона Петрушевича. Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2015. Вип. 16 (2). С. 158—162.
  • 3. Королько А. Громадсько-політична та наукова діяльність Антона Петрушевича: Дис… канд. іст. наук: 07.00.01. Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2001. 200 с.
  • 4. Колосовська О. Формування славістичної бібліотеки Антона Петрушевича. Проблеми слов’янознавства. Львів, 2004. Вип. 54. С. 190—201.
  • 5. Мельник Я. «Без батька, без матері». Антін Петрушевич: Сильветка Івана Франка. Українське літературознавство. 2010. Вип. 72. С. 239—267.
  • 6. Петрушевич А. Лингвистическо-историческія изслѣ­дова­ниія о начаткахъ города Львова и окрестностей его, съ возрѣніемъ на предисторическія времена переселенія словенскихъ и румынскихъ племенъ изъ придунайскихъ стран въ предкарпатскія области. Вып. I. Львов, 1893. 276 с.
  • 7. Дольницький О. Літопис роду Дольницьких. Документи, матеріали, спогади: генеалогічне дослідження. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004. VI + 658 с.
  • 8. ЦДІА України у Львові. Францисканська метрика с. Дуліби. Ф. 20. Оп. XVI. Од. зб. 242.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »