« 2024. № 2 (176)

Народознавчі зошити.  2024. № 2 (176).  С. 316—322

УДК [929:271.4-726.3]:94(477.83-22Дуліби)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2024.02.316

СВЯЩЕННИЦЬКИЙ РІД ПЕТРУШЕВИЧІВ В ІСТОРІЇ СТРИЙЩИНИ ТА СЕЛА ДУЛІБИ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна;
  • Національний університет «Львівська політехніка»;
  • професор кафедри Архітектури та реставрації,
  • вул. С. Бандери 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

ШИНКАРЕНКО Дмитро

Анотація. Особлива увага приділяється частині священницького роду Петрушевичів, яка осіла на Стрийщині, позбулася уявлення про заступництво від колоніальних держав, взяла на себе обов’язки поєднувати служіння церкві зі сповідуванням української ідеї.

Мета публікації — проаналізувати пасторську та громадську діяльність отців Петрушевичів на Стрийщині, реконструювати гілку їхнього родоводу, пов’язану з отцем Михайлом Петрушевичем, висвітлити його життя, діяльність та внесок у церковне і громадське життя дулібської громади.

Об’єктом дослідження є сільські галицькі парохи першої половини XIX ст., предметом — духовна діяльність отців Петрушевичів на Стрийщині, отця Михайла Петрушевича в с. Дуліби. Методологічну основу дослідження складають принципи: історизму, послідовності, наукового плюралізму, об’єктивності, системності та всебічності. Для упорядкування зв’язків у родоводі Петрушевичів використано історико-генетичний метод. Завданням є висвітлити походження о. Михайла Петрушевича, його служіння на парафії в с. Дуліби; показати внесок роду отців Петрушевичів в громадсько-політичне життя Стрийщини, окреслити життя сільського пароха першої половини XIX ст.

Ключові слова: етнологія, село Дуліби, Стрийщина, рід Петрушевичів, Михайло Петрушевич, Українська Греко-Католицька Церква.

Надійшла 15.03.2024

Список використаних джерел

  • 1. Стрийський краєзнавчий музей «Верховина». Відділ фондів. Док-66-8732. Зоря Галицька. Львів.
  • 2. Федорів І., Оленич Я. Проблеми етногенезу та державотворення слов’янських народів у науковій спадщині Антона Петрушевича. Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, міжнародні відносини. 2015. Вип. 16 (2). С. 158—162.
  • 3. Королько А. Громадсько-політична та наукова діяльність Антона Петрушевича: Дис… канд. іст. наук: 07.00.01. Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. Івано-Франківськ, 2001. 200 с.
  • 4. Колосовська О. Формування славістичної бібліотеки Антона Петрушевича. Проблеми слов’янознавства. Львів, 2004. Вип. 54. С. 190—201.
  • 5. Мельник Я. «Без батька, без матері». Антін Петрушевич: Сильветка Івана Франка. Українське літературознавство. 2010. Вип. 72. С. 239—267.
  • 6. Петрушевич А. Лингвистическо-историческія изслѣ­дова­ниія о начаткахъ города Львова и окрестностей его, съ возрѣніемъ на предисторическія времена переселенія словенскихъ и румынскихъ племенъ изъ придунайскихъ стран въ предкарпатскія области. Вып. I. Львов, 1893. 276 с.
  • 7. Дольницький О. Літопис роду Дольницьких. Документи, матеріали, спогади: генеалогічне дослідження. Львів: Видавництво Українського Католицького Університету, 2004. VI + 658 с.
  • 8. ЦДІА України у Львові. Францисканська метрика с. Дуліби. Ф. 20. Оп. XVI. Од. зб. 242.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »