Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 165—176

УДК 75.049:728]:75.071.1(477)Дяченко](045)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.165

АРХІТЕКТУРНІ ЗАМАЛЬОВКИ МИХАЙЛА ДЯЧЕНКА

ЩЕРБАНЬ Анатолій

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9530-6453

доктор культурології,

кандидат історичних наук,

завідувач кафедри,

Харківська державна академія культури,

Бурсацький узвіз, 4, 61057, Харків, Україна,

Контакти: e-mail: kozaks_1978@ukr.net

 

КОТЛЯР Євген

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7698-418X

кандидат мистецтвознавства, доцент,

професор, кафедра монументального мистецтва,

Харківська державна академія дизайну і мистецтв,

вул. Мистецтв, 8, 61000, Харків, Україна,

Контакти: e-mail: eugeny.kotlyar@gmail.com

Анотація. Вперше проаналізовано малюнки синагоги в м. Черкаси і народної та палацової архітектури Прилуччини, зроблені митцем-дослідником Михайлом Дяченком упродовж 1926—1928 рр. Актуальність статті зумовлена тим, що матеріали зі спадку Михайла Дяченка, які є важливим джерелом для дослідження народної та палацової архітектури, досі не відомі широкому загалу науковців. Об’єкт дослідження — мистецько-наукова спадщина Михайла Дяченка. Предмет дослідження — архітектурні замальовки мистця. Мета полягає в аналізі замальовок Михайлом Дяченком об’єктів архітектури окремих населених пунктів території, яка в 1926—1928 рр. входила до Шевченківщини (нині Черкащина) та Прилуцької округи (нині — Чернігівщина). Застосовано методологічні засади історико-мистецтвознавчого вивчення замальовок об’єктів архітектури.

Ключові слова: Михайло Дяченко, Данило Щербаківський, синагога в Черкасах, Прилуччина, малюнки.

Надійшла 6.01.2020

Список використаних джерел

  1. Нестуля О.О. Доля церковної старовини в Україні. 1917—1941 рр. Ч. 1: 1917 р. — середина 20-х років. Київ: Ін-т історії України НАНУ, 1995.
  2. Нестуля О.О. Доля церковної старовини в Україні. 1917—1941 рр. Ч. 2: Кінець 20-х — 1941 рр. Київ: Ін-т історії України НАН України, 1995.
  3. Щербань А. Гончарство села Цвітне за матеріалами дослідження Михайла Дяченка 1928 року. Народна творчість та етнологія. 2018. №5. С.113—118.
  4. Щербань А.Л. Михайло Дяченко — невідомий па­м’яткознавець 1920-х — початку 1930-х років. Шості Зарембівські читання. Київ: Центр пам’ятко­­знавства НАН України і УТОПІК, 2017. С.68Ї71.
  5. Лист М. Дяченка Ф. Ернсту від 14 червня 1927 р. Архів Інституту мистецтвознавства, фольклорис­тики та етнології ім. М.Т. Рильського. Ф. 13-3. Арк. 38—39 зв.
  6. ДяченкоД. Зарисовка пам’яток мистецтва на Черка­щині. Коротке звідомлення ВУАК за 1926рік. Київ, 1927. С. 210.
  7. Новицький О. Діяльність Мистецького Відділу Ар­хео­ло­гічного Комітету. Коротке звідомлення ВУАК за 1926 рік. Київ, 1927. С. 175—176.
  8. Бочков Дмитро. Curriculum vitae Дяченка, Михайла Михайловича, позаштатного співробітника Черкась­кого Окрмузею. Життєписи дослідників археології та мистецтва. 1929. Науковий архів Інституту архео­ло­гії НАН України. Фонд ВУАК. Спр. 32. Арк. 3.
  9. Дяченко М. Заява до Прилуцької Наросвіти від 2 квітня 1927 року. Державний архів Чернігівської області. Ф. Р-5492. Оп. 1. Спр. 1223. Арк. 112.
  10. ДяченкоД. Зарисовка пам’яток мистецтва на Черка­щині. Коротке звідомлення ВУАК за 1926рік. Київ, 1927. С. 210.
  11. ДяченкоМ. Синагога у м. Черкаси по вул. Єврейська, 12, 1850 р. Загальний вигляд. 1926. Папір, олівець. 15 х 19 см; Вид збоку. 1926. Папір, олівець. 15 х 19 см. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного, 72 (084.94) Г 14719/1, Г 14719/2.
  12. Котляр Е. Ушер Хитер и Элюким Мальц: в поисках затерявшихся экспедиций Еврейского музея в Одессе. Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею. На­у­ковий збірник: Матеріали V Міжнародної науко­во-практичної конференції «Музей. Історія. Оде­са», присвяченої 60-річчю Одеського історико-крає­знав­чого музею (за ред. В.В. Солодової). Одеса: Астропринт, 2016. №15. С.175—185.
  13. Ходак І. Наукова діяльність Данила Щербаківського в контексті історії українського мистецтво­знавства першої третини XX століття: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства. Київ: ІМФЕ, 2010.
  14. Ходак І.О. Наталя Коцюбинська і Кабінет українського мистецтва Всеукраїнської академії наук (з історії у вітчизняного мистецтвознавства 1920-х — початку 1930-х років). Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Риль­ського; Харків: Видавець Олександр Сав­чук, 2017. С. 60Ї139.
  15. Лист М. Дяченка Ф. Ернсту від 14 червня 1927 р. Архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Ф. 13-3. Арк. 38Ї39 зв.
  16. Котляр Є. Данило Щербаківський: наукові розвідки та відкриття єврейського мистецтва. Народознавчі зо­шити. Львів: Інститут народознавства НАН України. 2014. № 5 (119). С. 896—910.
  17. Котляр Е. Росписи деревянных синагог Надднепрян­щины: проблемы и перспективы исследования. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харків: ХДАДМ, 2012. № 13. С. 91Ї100.
  18. Piechotkowie M. and K. Bramy Nieba. Boїnice drewniane na ziemiach dawnej Rzeczypospolitej. Warsawa, Wi­dawnictwo Krupski, S-ka, 1996.
  19. Hubka T. Jewish Art and Architecture in the East European Context: The Gwozdziec — Chodorow Group of Wooden Synagogues. Polin. Oxford, 1998. Vol. 10. P. 141Ї182.
  20. Черкаський район «Митниця» із синагогою під час ве­ликої повені1888 року. Світлина. Черкаський обласний краєзнавчий музей. № Фн-3 (1).
  21. План существующей деревянной в два света еврейской молитвенной синагоги, находящейся по Еврейской ули­це 1-й полицейской части города Черкасс Киевской губернии […]. Державний архів Київської області. Ф. 1. Оп. 235. Спр. 101. Арк. 9б.
  22. PiechotkowieM. and K. Bramy Nieba. Boїnice drewniane na ziemiach dawnej Rzeczypospolitej. Warsawa, Widawnictwo Krupski, S-ka, 1996.
  23. НестуляО.О. Доля церковної старовини в Україні. 1917Ї1941 рр. Ч. 2: Кінець 20-х — 1941 рр. Ки­їв: Ін-т історії України НАН України, 1995.
  24. Котляр Е.А. Еврейские музеи и коллекции первой трети XX века: судьба и следы художественного наследия (Львов — Санкт-Петербург — Одесса — Киев). Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харків: ХДАДМ, 2009. № 12 (Схо­дознавчі студії. Випуск2). С.113Ї133.
  25. ДяченкоМ. Зарисовка пам’яток мистецтва на Прилуччині. Автограф. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  26. Дяченко М. До Упрнауки. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  27. Лист М. Дяченка Ф. Ернсту від 14 червня 1927 р. Архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського. Ф. 13-3. Арк. 38Ї39 зв.
  28. Відкритий лист 187. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. ВУАК. Спр. 32. № 202/17.
  29. Відкритий лист 188. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. ВУАК. Спр.32. №202/17.
  30. ЩербаньА. Гончарство села Цвітне за матеріалами дослідження Михайла Дяченка 1928 року. Народна творчість та етнологія. 2018. №5. С. 113—118.
  31. ДяченкоМ. Зарисовка пам’яток мистецтва на Прилуччині. Автограф. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  32. Дяченко М. Будинок в Дігтярях. 1928. Папір, акварель. 27,2 х 34,9 см. Фонди Національного художнього музею України. Інв.№Грс—9877.
  33. Каневський Ю. Рік праці Прилуцького музею. Бюлетень Прилуцького окружного музею. 1928. № 1. Бе­резень. С.4Ї9.
  34. ДяченкоМ. Зарисовка пам’яток мистецтва на Прилуччині. Автограф. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  35. Дяченко М. Зарисовка пам’яток мистецтва на Прилуччині. Малюнки олівцем та тушшю. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  36. Дяченко М. Зарисовка пам’яток мистецтва на Прилуччині. Автограф. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  37. Дяченко М. Зарисовка пам’яток мистецтва на Прилуччині. Малюнки олівцем та тушшю. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  38. Дяченко М. До Упрнауки. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  39. Дяченко М. Зарисовка пам’яток мистецтва на Прилуччині. Малюнки олівцем та тушшю. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  40. Дяченко М. До Упрнауки. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  41. Дяченко М. Зарисовка пам’яток мистецтва на Прилуччині. Автограф. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  42. Дяченко М. Зарисовка пам’яток мистецтва на Прилуччині. Малюнки олівцем та тушшю. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  43. Дяченко М. До Упрнауки. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  44. Котляр Е. Ушер Хитер и Элюким Мальц: в поисках затерявшихся экспедиций Еврейского музея в Одессе. Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею. На­уковий збірник: Матеріали V Міжнародної нау­ково-практичної конференції «Музей. Історія. Оде­са», присвяченої 60-річчю Одеського історико-крає­знавчого музею (за ред. В.В. Солодової). Одеса: Астропринт, 2016. №15. С.175Ї185.
  45. Архітектура. Поділля. М.Славута. Малюнкі тушью та акварелью худ.Гвоздецького, 1926 р. Науковий архів Інституту археології НАН України. Фонд 9 (Авторський фонд Щербаківського Данила Михайло­вича (1877—1927 рр.). Спр. 42.
  46. Селівачов М.Р. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). 2-ге вид. Київ: Ант, 2009.
  47. Тека М.Топоркова. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г.Заболотного, 72 (084.94), Г 7815—8033; 5588—5597.
  48. Фонд М.П. Топоркова. Українська РСР. Народна ар­хі­тектура: обміри, плани, замальовки з натури, ін­тер’є­ри, деталі. Державний музей архітектури імені А.В. Щусєва. Москва, PV 1104Ї1146.
  49. Пламеницька О. Деякі риси архітектури подільських міст і містечок за матеріалами колекції Миколи Топоркова. Архітектурна спадщина України. Київ: Українознавство, 1996. Вип.3. Ч.2. С. 189—198.
  50. ЛукомскийГ.К. Волынская старина: описание памятников старинной архитектуры. Искусство в южной Росии. 1913. № 7—8. С. 285—343.
  51. Лукомский Г.К. Галиция в ее старине: очерки по истории архитектуры XII—XVIIIвв. и рисунки Г.К.Лу­комского. Петроград: Изд. Т-ва Р. Голике и А. Вильборг, 1915.
  52. Лукомский Г.К. Старинные усадьбы Харьковской гу­бернии. Издано в пользу сгоревшей церкви в с.Лютов­ке. Ч. 1. Петроград: Издание графа Н.В. Клейн­михель, Т-во Р. Голике и А. Вильборг, 1917.
  53. Дяченко М. До Упрнауки. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.
  54. Дяченко М. До Упрнауки. Науковий архів Інституту археології НАН України. Ф. 9. Спр. 46.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »