Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 49—59

УДК 745.52:677.074.54/58(477)”1921/1991″:659.127.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.049

УКРАЇНСЬКЕ ПРОМИСЛОВЕ КИЛИМАРСТВОЯК БРЕНД В РАДЯНСЬКІЙ СИСТЕМІ ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ

ЯМБОРКО Ольга

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0340-5436

кандидат мистецтвознавства, доцент,

викладач Інституту мистецтв,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

кафедра дизайну і теорії мистецтва,

вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,

Контакти: e-mail: kalyna015@gmail.com

Анотація. Українське промислове килимарство у радянський період досягло рівня національного бренда, в якому відобразились самобутня культурна традиція і була вироблена своєрідна модель товарної продукції, створена відповідно до естетичних вимог свого часу. Мета статті — ідентифікувати цю модель. Об’єктом дослідження є промислове килимарство підрадянської України, його чинники і підстави, а предметом — особливості розвитку в умовах радянської планової економіки та формування цього виробництва як національного бренда. Територіальні і хронологічні межі дослідження обумовлені періодом існування і теренами підрадянської України.

У праці використовуються історичний, порівняльний, сти­лістично-типологічний і структурний методи дослідження.

На основі джерел наукової літератури, держстандартів виявлено самобутні риси промислового килимарства підрадянської України — шлях їх формування і розвиток в умовах економіки підприємств. Показано художній діапазон продукції осередків українського килимарства, джерела стилю, зауважено аспекти стандартизації методів виробітку килимів.

Ключові слова: українське промислове килимарство, радянський період, національний бренд.

Надійшла 9.01.2020

Список використаних джерел

  1. Жук А. Український радянський килим. Київ: Наукова думка, 1973. 168 с.
  2. Народні художні промисли УРСР: Довідник. Відп. ред. Р.В. Захарчук-Чугай. Київ: Наукова думка, 1986. 143 с.
  3. Левин Л., Леошкевич И., Саруханов С. Художес­твенные ковры СССР. Москва: Экономика, 1975. 95 с.: ил.
  4. ДСТУ 1982-97 Килими і килимові вироби українські. Загальні технічні умови. Чинний від 1997-06-27. Київ: Держстандарт України, 1997. 16 с.
  5. Парфенчук І. Бренд-орієнтоване управління конкурентоспроможністю підприємств у системі національного господарства: дис. … канд. економ. наук: 08.00.03. Дніпро, 2017. 194 с.
  6. Курбан О. Бренд у системі сучасних соцільних комунікацій. Інформаційне суспільство. 2014. Вип. 19. С. 56—58.
  7. Булгакова О. Бренд-імідж підприємства на споживчому ринку. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 13. Ч. 1. С. 31—36.
  8. Ямборко О. Килим у житловому інтер’єрі як елемент радянської культури побуту. Народознавчі зошити. 2018. № 5. С. 1149—1160.
  9. Ковригина В. Деятельность института в области экономики народных художественных промыслов. Народные художественные промыслы: Теория и практика. Москва, 1982. С. 58—68.
  10. Сезева Н. Сюжеты и орнаментальные мотивы тюменского народного ковра. Известия Алтайского гос. ун-та. 2010. № 2. С. 157—161.
  11. Жук А. Регіональні художньо-стильові особливості українського килима. Художні промисли: теорія і практика. Зб. наук. праць. Київ: Наукова думка, 1985. С. 22—35.
  12. Сидоренко Г. Килимарство Полтавщини. Народна творчість та етнографія. 1959. № 1. С. 105—109.
  13. Жук А. Український килим. Образотворче мистецтво. 1979. № 2. С. 19—22.
  14. Лащук Ю. Народне мистецтво українського Полісся. Львів: Каменяр, 1992.
  15. Добрянська О., Запаско Я. Килимарство артілі «Перемога» в с. Глиняни, Львівської області. Матеріали етнографії та художнього промислу. Вип. ІІ. Київ, 1956. С. 21—31.
  16. Цуркан К. Мистецька освіта в галузі текстилю на Львівщині другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. (історія, структура, художньо-методичні особливості): дис. на здобуття звання канд. мистецтвознавства: 17.00.06. Додаток Б. Львів, 2019.
  17. Хамула М. Глиняни — місто моїх килимів. Нью-Йорк: Літературно-мовна редакція Леоніда Полтави, 1969. 139 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »