Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 49—59

УДК 745.52:677.074.54/58(477)”1921/1991″:659.127.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.049

УКРАЇНСЬКЕ ПРОМИСЛОВЕ КИЛИМАРСТВОЯК БРЕНД В РАДЯНСЬКІЙ СИСТЕМІ ХУДОЖНІХ ПРОМИСЛІВ

ЯМБОРКО Ольга

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0340-5436

кандидат мистецтвознавства, доцент,

викладач Інституту мистецтв,

Прикарпатський національний університет

імені Василя Стефаника,

кафедра дизайну і теорії мистецтва,

вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,

Контакти: e-mail: kalyna015@gmail.com

Анотація. Українське промислове килимарство у радянський період досягло рівня національного бренда, в якому відобразились самобутня культурна традиція і була вироблена своєрідна модель товарної продукції, створена відповідно до естетичних вимог свого часу. Мета статті — ідентифікувати цю модель. Об’єктом дослідження є промислове килимарство підрадянської України, його чинники і підстави, а предметом — особливості розвитку в умовах радянської планової економіки та формування цього виробництва як національного бренда. Територіальні і хронологічні межі дослідження обумовлені періодом існування і теренами підрадянської України.

У праці використовуються історичний, порівняльний, сти­лістично-типологічний і структурний методи дослідження.

На основі джерел наукової літератури, держстандартів виявлено самобутні риси промислового килимарства підрадянської України — шлях їх формування і розвиток в умовах економіки підприємств. Показано художній діапазон продукції осередків українського килимарства, джерела стилю, зауважено аспекти стандартизації методів виробітку килимів.

Ключові слова: українське промислове килимарство, радянський період, національний бренд.

Надійшла 9.01.2020

Список використаних джерел

  1. Жук А. Український радянський килим. Київ: Наукова думка, 1973. 168 с.
  2. Народні художні промисли УРСР: Довідник. Відп. ред. Р.В. Захарчук-Чугай. Київ: Наукова думка, 1986. 143 с.
  3. Левин Л., Леошкевич И., Саруханов С. Художес­твенные ковры СССР. Москва: Экономика, 1975. 95 с.: ил.
  4. ДСТУ 1982-97 Килими і килимові вироби українські. Загальні технічні умови. Чинний від 1997-06-27. Київ: Держстандарт України, 1997. 16 с.
  5. Парфенчук І. Бренд-орієнтоване управління конкурентоспроможністю підприємств у системі національного господарства: дис. … канд. економ. наук: 08.00.03. Дніпро, 2017. 194 с.
  6. Курбан О. Бренд у системі сучасних соцільних комунікацій. Інформаційне суспільство. 2014. Вип. 19. С. 56—58.
  7. Булгакова О. Бренд-імідж підприємства на споживчому ринку. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2017. Вип. 13. Ч. 1. С. 31—36.
  8. Ямборко О. Килим у житловому інтер’єрі як елемент радянської культури побуту. Народознавчі зошити. 2018. № 5. С. 1149—1160.
  9. Ковригина В. Деятельность института в области экономики народных художественных промыслов. Народные художественные промыслы: Теория и практика. Москва, 1982. С. 58—68.
  10. Сезева Н. Сюжеты и орнаментальные мотивы тюменского народного ковра. Известия Алтайского гос. ун-та. 2010. № 2. С. 157—161.
  11. Жук А. Регіональні художньо-стильові особливості українського килима. Художні промисли: теорія і практика. Зб. наук. праць. Київ: Наукова думка, 1985. С. 22—35.
  12. Сидоренко Г. Килимарство Полтавщини. Народна творчість та етнографія. 1959. № 1. С. 105—109.
  13. Жук А. Український килим. Образотворче мистецтво. 1979. № 2. С. 19—22.
  14. Лащук Ю. Народне мистецтво українського Полісся. Львів: Каменяр, 1992.
  15. Добрянська О., Запаско Я. Килимарство артілі «Перемога» в с. Глиняни, Львівської області. Матеріали етнографії та художнього промислу. Вип. ІІ. Київ, 1956. С. 21—31.
  16. Цуркан К. Мистецька освіта в галузі текстилю на Львівщині другої половини ХІХ — початку ХХІ ст. (історія, структура, художньо-методичні особливості): дис. на здобуття звання канд. мистецтвознавства: 17.00.06. Додаток Б. Львів, 2019.
  17. Хамула М. Глиняни — місто моїх килимів. Нью-Йорк: Літературно-мовна редакція Леоніда Полтави, 1969. 139 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »