« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 93—108

УДК 738.8(477.83-25)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.093

САКРАЛЬНА КЕРАМІКА З ФАБРИКИ ІВАНА ЛЕВИНСЬКОГО У ЛЬВОВІ (ДО 100-ЛІТТЯ ВІД ЧАСУ СМЕРТІ)

ІВАШКІВ Галина

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-2359-6735

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

Музей етнографії та художнього промислу,

проспект Свободи, 15, 78000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: halia_503@ukr.net

Анотація. У статті йдеться про кераміку сакрального призначення, вироблену на фабриці знаменитого архітектора, професора Львівської політехніки, промисловця і мецената Івана Левинського (1851—1919), 100-ліття від часу смерті якого минуло 2019 року. Ця тема є актуальною, оскільки досі не була предметом спеціального дослідження. Метою статті є мистецтвознавчий аналіз кераміки церковного та обрядового призначення кінця ХІХ — початку ХХ ст. з фабрики Левинського, зокрема йтиметься про типологію виробів, особливості форми та оздоблення. Об’єкт дослідження — фабрична кераміка в музеях Львова, а предмет — сакральні функції, християнські мотиви та зображення на кераміці. Методологічною основою статті є принципи системності, історизму та компаративності з застосуванням культурно-історичного та порівняльно-типологічного методів.

Серед глиняних предметів фабрики кивоти, керамічні ікони з сюжетом «Коронація Діви Марії», ручний тера­котовий хрест, дискоси, таця, тарілки початку ХХ ст. з мотивами хрестів і хрещатих композицій, зображенням святого Миколая, плакета «Ісус Христос», напрестольні та наземні свічники, вази, кахлі, облицювальні плитки. Із виробів різдвяної обрядовості — дзбанки, а великодньої — писанки з кам’яної маси. Деякі з предметів експонувалися на виставках, зокрема Крайовій 1894 р. у Львові, Всесвітній 1900 р. у Парижі, Промислово-Літургійній виставці 1909 р. у Львові, Хліборобській виставці 1909 р. в Стрию, Виставці домашнього промислу 1912 р. в Коломиї та інших.

Ключові слова: Іван Левинський, фабрика, кераміка, кивот, ікона, хрест, дискос, свічник, писанка.

Надійшла 20.01.2020

Список використаних джерел

  1. Олексин І. Життя і діяльність Івана Левинського. Іван Левинський. Його життя та праця. Львів: Накладом Агрономічно-технічного товариства «Праця» ім. Іва­на Левинського у Львові, 1934. С. 8—22.
  2. Корнелля А. «Різьбив душі людей силою характеру, молотом енергії і кров’ю серця». Іван Левинський. Його життя та праця. Львів: Накладом Агро­но­мічно-технічного товариства «Праця» ім. Івана Левинського у Львові, 1934. С. 24—31.
  3. Нога О. Українська художньо-промислова кераміка Галичини (18401940). Львів: Українські технології, 2001. 392 с.
  4. Шухевич В. Участь русинів у промислово-літургічній виставі. Діло. 17липня 1909р. Ч. 154. С. 1—2.
  5. Нога О. Іван Левинський. Художник, архітектор, про­мисловець, педагог, громадський діяч. Львів: Ос­нова, 1993. 80с.
  6. НогаО. Іван Левинський. Архітектор, підприємець, меценат. Львів: Центр Європи, 2009. 192 с.
  7. ШмагалоР. Сакральна функція в українській кераміці ХІХ — початку ХХ століть. Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. Ма­теріали Міжнародної наукової конференції (Львів, 45травня 1993 р.). Львів: Свічадо, 1994. С. 77—82.
  8. Шмагало Р. Мистецька освіта в Україні середини ХІХ  середини ХХ ст. Структурування, методологія, художні позиції. Львів: Українські Технології, 2005. 528 с.
  9. Бірюльов Ю. Захаревичі: Творці столичного Львова. Львів: Центр Європи, 2010. 336 с.
  10. Бірюльов Ю.О. Михайло Лукіянович. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2017. Т. 18. С. 99.
  11. Колупаєва А. Українська кераміка у сфері сакрального. Записки наукового товариства імені Шевченка. Т. ССХLVІІІ. Праці Комісії образотворчого та ужиткового мистецтва. Львів: Наукове товариство імені Шевченка, 2004. С. 231—256.
  12. Колупаєва А. До історії церковно-обрядової кераміки в Україні (ХІ — поч. ХХІ ст.). Народознавчі зошити. 2012. № 3. С. 481—487.
  13. Івашків Г. До питання глиняних дискосів: форма, декор. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2007 рік. Львів: Логос, 2007. Кн. І. С. 78—84.
  14. Івашків Г. Декор української народної кераміки ХVІ — першої половини ХХ століть. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2007. С. 246—256.
  15. Івашків Г. Керамічні іконостаси, рельєфи, ікони. Істо­рія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2008 рік. Львів: Логос, 2008. Кн. ІІ. С. 702—709.
  16. Івашків Г. Функція, типологія та художні особливості глиняних хрестів в Україні. Народознавчі зошити. 2008. № 1—2. С. 97—105.
  17. Івашків Г. Глиняні хрести: функція, типологія, декор. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2009 рік: у 2-х кн. Львів, 2009. Кн. ІІ. С. 451—456.
  18. Івашків Г. Літургійні керамічні хрести. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2009. Вип. ХІV. С. 15—21.
  19. Івашків Г. Збірка кераміки Петра Лінинського. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2010. 280 с.
  20. Івашків Г. Кераміка в ритуалі Божественної Літургії. Народознавчі зошити. 2012. № 3. С. 497—516.
  21. Івашків Г. Керамічні наземні свічники ХІХ—ХХ століть: типологія і художня структура. Мистецтво­знавство’12. Львів: СКІМ, 2012. С. 79—94.
  22. Легін С. Історія зведення церкви св. Андрія Первозданного на Клепарові. URL: photo-lviv.ua/istoriya-zveden­nya-tserkvisv-andreya-pervozvannego-na-kleparovi.
  23. Вистава домашнього промислу в Коломиї в днях 21—30 вересня 1912. Катальог. Коломия: Накладом виставкового комітету, 1912. 32 с.
  24. Лукіянович Д. Вистава домашнього промислу в Коломиї. Неділя. 1912. Ч. 37. С. 4.
  25. МЕХП.
  26. НМЛ. НК-1532.
  27. Melegati L. Ceramika. Warszawa, 1997. 192 s.
  28. Reinfuss R. Ludowe kafle malowane. Krakow, 1966. S. 58, 60.
  29. Haberlandt M. Цsterreichische Volkskunst aus den sam­mlungen des muzeums fьr osterrei chische volkskunde in Wien. Wien, 1910. Taf. 60 (12).
  30. Слободян О. Пістинська кераміка ХІХ — першої половини ХХ століття. Косів; Чернівці, 2004. 152 с.
  31. НМУНДМ.К-573.
  32. НМУНДМ. Експозиція.
  33. ЧОІМ. Експозиція.
  34. ШКМ. Експозиція.
  35. СОХМ. Експозиція.
  36. СОКМ. Експозиція.
  37. НМІУ. К-504.
  38. НМУНДМ. Експозиція.
  39. СОХМ. Експозиція.
  40. Києво-Межигірський фаянс. З колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Харків: Раритети України, 2017. 72 с.
  41. МЕХП. ЕП 68671.
  42. Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. Київ, 1992. 272 с.
  43. Новицький О. Символічні образи на ритинах київських стародруків. Записки наукового товариства іме­ни Шевченка. Т. СХLІV—СХLV. Праці історич­но-фільософічної секції. Львів, 1926. С. 156.
  44. МЕХП. ЕП 45078.
  45. МЕХП. ЕП 45153.
  46. МЕХП. ЕП 45152.
  47. МЕХП. ЕП 45077.
  48. МЕХП. ЕП 45108.
  49. МЕХП. ЕП 45107.
  50. МЕХП. ЕП 45095.
  51. МЕХП. ЕП 45088.
  52. МЕХП. ЕП 45173.
  53. МЕХП. ЕП 45164.
  54. МЕХП. ЕП 45185.
  55. МЕХП. ЕП 47171.
  56. МЕХП. ЕП 47186.
  57. W zakіadach fabrycznych budowniczego Jana Lewinskiego i Spki. Czasopismo Techniczne. № 3. Rochnik ХVІІ. 10 lutego 1899. С. 38.
  58. МЕХП. ЕП 45302.
  59. МЕХП. ЕП 45296.
  60. МЕХП. ЕП 45236.
  61. НМНМГП. Кр-2727/3.
  62. МЕХП. ЕП 45333.
  63. МЕХП. ЕП 45089.
  64. МЕХП. ЕП 45151.
  65. НМУНДМ.
  66. НМНАПУ.
  67. СОХМ. Ф-330.
  68. НМНАПУ.
  69. СОХМ. Ф-329.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »