Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 229—232

УДК 745.51:008(477.83/.86)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.229

ТРАДИЦІЇ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА У СТАНОВЛЕННІ ТА РОЗВИТКУ ДИЗАЙНУ СЕРЕДОВИЩА КУЛЬТОВИХ СПОРУД ГАЛИЧИНИ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

ОДРЕХІВСЬКИЙ Роман

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3581-4103

доктор мистецтвознавства, доцент,

професор, Національний лісотехнічний

університет України, кафедра дизайну,

вул. Генерала Чупринки, 103, 79057, Львів, Україна,

Контакти: e-mail: odre2010@ukr.net

Анотація. Народні традиції відіграли важливу роль у розвитку дизайну середовища культових споруд у Галичині. Вони стали одним із важливих чинників їх національної самоідентифікації та відродження культурного життя у першій третині ХХ століття.

Метою нашої статті є дослідити вплив народного мистецтва на розвиток дизайну середовища культових споруд Галичини. Предметом дослідження є матеріали інтер’єрів церков першої третини ХХ століття. Домінуючим у статті є метод мистецтвознавчого аналізу.

Наукова новизна та значимість отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше в українському мистецтвознавстві висвітлено значення народних традицій та сакрального мистецтва у культурному просторі та дизайні культових споруд в Галичині. Значна частина проаналізованого матеріалу зібрана авторами особисто під час виїзду на об’єкти та введена вперше до наукового обігу.

Ключові слова: Галичина, дизайн середовища, іконостасне різьблення, народні традиції, церква.

Надійшла 3.02.2020

Список використаних джерел

  1. Герчанівська П. Аналіз культури в парадигмі теорії систем. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2017. № 1. С. 3—7.
  2. Личковах В.А. Семіотика українського та польського авангарду в світлі ідей львівсько-варшавської філософської школи. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 25—31.
  3. Нога О. Український стиль в церковному мистецтві Галичини кінця ХІХ — початку ХХ століть. Львів: Українські технології, 1999. 160 с.
  4. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. Львів: Центр Європи, 2005. 184 с.
  5. Одрехівський Р.В. Різьблені іконостаси в системі сакральної культури українців Галичини: ХІХ — перша половина ХХ століття. Культура і сучасність. 2014. № 1. С. 130—135.
  6. Одрехівський Р. Українське національне відродження та розвиток мистецтва різьблення в Галичині: кінець ХІХ — початок ХХ ст. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 2. С. 239—243.
  7. Жукова Н.А. Фрейми «відкритого твору» в контексті проблеми «елітарного» (частина друга). Вісник державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2012. № 2. С. 48—52.
  8. Словник художників України. Гол. ред. М.П. Бажан. Київ: Головна редакція УРЕ, 1973. 269 с.: іл.
  9. Brykowski R. Drewniana Architektura Cerkiewna Na Koronnych Ziemiach Rzeczypospolitej. Warszawa: Towarzystwo opieki nad zabytkami, 1995. 259 s.: il.
  10. Герчанівська П.Е. Інваріантність і відкритість укра­їнської народної релігійної культури. Культура і сучасність. 2010. №1. С.92—96.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »