Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 27—35

УДК [39:81’28:[7.04:27-526.62](477.46-21)”18/19″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.027

«ЗВЕНИГОРОДЩИНА. ШЕВЧЕНКОВА БАТЬКІВЩИНА З ПОГЛЯДУ ЕТНОГРАФІЧНОГО ТА ДІАЛЕКТОЛОГІЧНОГО» ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЇ ХАТНЬОЇ ІКОНИ

ТРІСКА Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4717-4396

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ народного мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: oksana_triska@yahoo.de

Анотація. У статті проаналізовано народну обрядовість Звени­городщини з точки зору релігійних побутових традицій. Актуальність розвідки полягає у введенні до мистецтвознавчого контексту праці А. Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного». Предметом дослідження є народний календар, легенди та християнські вірування, об’єктом — обрядові традиції, пов’язані з богослов’ям та утилітарністю хатньої ікони. Метою дослідження є поєднання народної обрядовості з тематикою ікон, поширених в сільському середовищі останньої чверті ХІХ — початку ХХ століття. У праці використаний структурний метод — як головний для комплексного аналізу звичаєвості, а також порівняльний, який дає змогу провести паралелі між фольклорними, релігійними та іконописними традиціями описаного регіону.

З’ясовано, що народні звичаї Звенигородщини демонструють глибоку архаїчність сільського укладу життя. Аналіз релігійних обрядів та іконографії образів не дає можливості говорити про їхповну відповідність. Ікони творили у домівках загальний культ набожності, лише частково ілюструючи місцеву звичаєвість.

 Ключові слова: етнографічні записи, хатня ікона, народна обрядовість, легенда, побутовий звичай, іконографія.

Надійшла 3.01.2020

Список використаних джерел

  1. Лихач Л., Корнієнко М. Ікони Шевченкового краю. Київ: Родовід, 2000. 232с.
  2. Задорожний В.Б. Погодіна-Соболевського теорія. Ізборнік. URL: litopys.org.ua
  3. Кримський А.Ю. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного: Відтворення з авторського макету 1930 р. Черкаси: Вертикаль, 2009. 464с.
  4. Народна ікона Чернігівщини: альбом. Упор. Романів-Тріска О., Кісь А., Молодий О. Львів: Ін-т колекціонерства при НТШ, 2015. 424с.: іл.
  5. НайденО. Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору. Київ, 2009. 546с.
  6. ЧубинськийП. Труды этнографическо-статисти­ческой экспедиции в Юго-Западный край. Санкт-Петербург, 1872. Т. 2.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »