Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 27—35

УДК [39:81’28:[7.04:27-526.62](477.46-21)”18/19″(092)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.027

«ЗВЕНИГОРОДЩИНА. ШЕВЧЕНКОВА БАТЬКІВЩИНА З ПОГЛЯДУ ЕТНОГРАФІЧНОГО ТА ДІАЛЕКТОЛОГІЧНОГО» ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ТРАДИЦІЇ ХАТНЬОЇ ІКОНИ

ТРІСКА Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4717-4396

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ народного мистецтва,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,

Контакти: e-mail: oksana_triska@yahoo.de

Анотація. У статті проаналізовано народну обрядовість Звени­городщини з точки зору релігійних побутових традицій. Актуальність розвідки полягає у введенні до мистецтвознавчого контексту праці А. Кримського «Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного». Предметом дослідження є народний календар, легенди та християнські вірування, об’єктом — обрядові традиції, пов’язані з богослов’ям та утилітарністю хатньої ікони. Метою дослідження є поєднання народної обрядовості з тематикою ікон, поширених в сільському середовищі останньої чверті ХІХ — початку ХХ століття. У праці використаний структурний метод — як головний для комплексного аналізу звичаєвості, а також порівняльний, який дає змогу провести паралелі між фольклорними, релігійними та іконописними традиціями описаного регіону.

З’ясовано, що народні звичаї Звенигородщини демонструють глибоку архаїчність сільського укладу життя. Аналіз релігійних обрядів та іконографії образів не дає можливості говорити про їхповну відповідність. Ікони творили у домівках загальний культ набожності, лише частково ілюструючи місцеву звичаєвість.

 Ключові слова: етнографічні записи, хатня ікона, народна обрядовість, легенда, побутовий звичай, іконографія.

Надійшла 3.01.2020

Список використаних джерел

  1. Лихач Л., Корнієнко М. Ікони Шевченкового краю. Київ: Родовід, 2000. 232с.
  2. Задорожний В.Б. Погодіна-Соболевського теорія. Ізборнік. URL: litopys.org.ua
  3. Кримський А.Ю. Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного: Відтворення з авторського макету 1930 р. Черкаси: Вертикаль, 2009. 464с.
  4. Народна ікона Чернігівщини: альбом. Упор. Романів-Тріска О., Кісь А., Молодий О. Львів: Ін-т колекціонерства при НТШ, 2015. 424с.: іл.
  5. НайденО. Народна ікона Середньої Наддніпрянщини в контексті селянського культурного простору. Київ, 2009. 546с.
  6. ЧубинськийП. Труды этнографическо-статисти­ческой экспедиции в Юго-Западный край. Санкт-Петербург, 1872. Т. 2.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »