« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 147—154

УДК 75.052(477.43/44)”20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.147

ХАТНІЙ СТІНОПИС ПОДІЛЛЯ В СУЧАСНИХ МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ

СТУДЕНЕЦЬ Наталя

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4314-6475

кандидат мистецтвознавства,

старший науковий співробітник,

Інститут мистецтвознавства,

фольклористики та етнології

ім. М. Рильського НАН України,

відділ образотворчого і декоративно-прикладного мистецтв,

вул. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,

Контакти: e-mail: studenez@ukr.net

Анотація. Актуальність теми зумовлена необхідністю розглянути заходи з відновлення традиційних художніх практик у системі народної культури Поділля. Мета запропонованої розвідки — з’ясувати специфіку та проаналізувати художні особливості сучасного хатнього стінопису Поділля в його різноманітних виявах. Об’єктом дослідження обрано на­стінні розписи, створені в окремих осередках регіону, пред­метом — відображення в них традиційних рис і новітніх тенденцій. Основні методи дослідження — аксіологічний для розкриття ціннісних особливостей сучасних стінописів, мистецтвознавчий аналіз — для характеристики авторських манер у творах, та метод інтерв’ювання — для виявлення допоміжної інформації, пов’язаної з темою дослідження.

Розглянуто і проаналізовано особливості проведення Міжнародних симпозіумів «Мальована хата» (2012—2019 рр.), у яких взяли участь професійні та самодіяльні художники з України, Польщі, Молдови, а також мешканці сіл. Досліджено оригінальні авторські концепції, творчі пошуки митців щодо спрямування, пластичних рішень, стилістики сучасних стінописів.

Висновки: з’ясовано, що хатній розпис початку ХХІ ст. — багатогранне явище, що розвивається в загальному художньому контексті та закономірно відображає тенденції, притаманні сучасним візуальним мистецтвам.

Ключові слова: хатній стінопис, традиція, Поділля, сучасні художні практики, митці.

Надійшла 3.01.2020

Список використаних джерел

  1. Крижанівський М. Мальована хата: міжнародний мис­тецько-культурологічний проект 2012—2018. Вінниця: Консоль, 2018.
  2. Панчук Ф. Біла хата моя розмальована. Світлиця. 2012. № 4 (39). С. 60—63.
  3. Дмитренко Ж. «Мальована хата». Світлиця. 2014. № 3 (46). С. 41—43.
  4. Крижанівський М. Мальована хата в Буші. Світлиця. 2018. № 2 (61). С. 45—47.
  5. Букатинка — территория Любви и Свободы. Часть первая. URL: https://zalgalina.livejournal.com/110992.html.
  6. Букатинка. Живой музей в покинутых домах. URL: https://ukrainer.net/bukatinka/.
  7. Вінницька художниця перетворила занедбану хатку на арт-об’єкт. URL: http://vlasno.info/spetsproekti/1/persona/item/7293-iuliia-gushul.
  8. Маленьке село стало культурним туристичним простором. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/podorozhi/malenke-selo-stalo-kulturnym-turystychnym-prostorom.
  9. СтуденецьН. Український хатній настінний розпис у контексті сучасних креативних пошуків. Традиційна культура в умовах глобалізації: збереження автентичності та розвиток креативних індустрій. Матеріали науково-практичної конференції (22—23 червня 2018 року). Харків: Друкарня «Мадрид», 2018. С. 388—390.
  10. Студенець Н. Синергія традиції хатнього розпису в сучасних художніх практиках Східного Поділля. Традиційна культура в умовах глобалізації: синергія тра­диції та інновації. Матеріали науково-прак­тич­ної конференції (21—22 червня 2019 року). Хар­ків: Друкарня «Мадрид», 2019. С. 322—324.
  11. Лотман Ю. Статьи по семиотике и типологии куль­туры. Избранные статьи: в 3 т. Т. 1. Таллин: Александра, 1992.
  12. Найден О. Українська народна картина. Поетика. Семантика. Космологія. Київ: Стилос, 2018. 240с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »