« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 220—228

УДК 73/76.046.3:27-526.62]:[27-36-057.36:2-185.32-043.865]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.220

ТЕМА БОРОТЬБИ СВЯТИХ ВОЇНІВ ЗІ ЗЛОМ В УКРАЇНСЬКОМУ РЕЛІГІЙНОМУ МИСТЕЦТВІ ХІІ—ХVІІІ ст.

МОСКАЛЬ Марта

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1811-8328

аспірант, Львівська національна академія истецтв,

вул. Кубійовича, 38, 79011, Львів, Україна,

художник-реставратор II категорії,

Львівська філія Національного науково-дослідного

реставраційного центру України (ЛФ ННДРЦУ)

вул. Лесі Українки, 10, 79008, м. Львів, Україна

Анотація. Мета статті — на прикладі пам’яток українського мистецтва ХІІ—ХVІІІ ст. розглянути сюжети боротьби святих воїнів Архангела Михаїла, св. Георгія, Теодора Тирона, Теодора Стратилата, Микити Бісоборця зі злом у вигляді змія чи сатани. Актуальність теми полягає в тому, піднімаються питання, які дотепер не були досліджені: розкрито іконографічні, художньо-стилістичні особливості зображень святих воїнів у боротьбі зі змієм чи сатаною у творах мистецтва Середньовіччя, Відродження та бароко. Простежено еволюцію образу святого воїна в сюжетах його перемоги над злом, який зазнав трансформації впродовж століть. Звернено увагу на іконографію сатани та змія у різні періоди розвитку цього сюжету. Розглянуто композицію, символіку кольорів, атрибутів у зображеннях святих воїнів у боротьбі зі злом у творах мистецтва.

Висновки: сюжет боротьби зі злом мав фольклорне походження, а також був запозичений з текстів апокрифів і Апокаліпсису. Вплив на поширення сюжету боротьби зі змієм мали також історико-політичні події, що відбувалися на теренах нашої держави.

Ключові слова: святий воїн, змій, сатана, українське мистецтво, Середньовіччя, Відродження, бароко.

Надійшла 24.01.2020

Список використаних джерел

  1. Колпакова Н. Агіографія св. Георгія в пам’ятках книжної писемності Візантії та Київської Русі. Культура України. Вип. 45: зб. наук. пр. М-во культури України; Харк. держ. акад. культури; за заг. ред. В.М. Шейка. Харків, 2014. С.124—132.
  2. Словарь книжников и книжности Древней Руси. Вып. 1 (XI — первая половина XIV в.). АН СССР. ИРЛИ. Отв. ред. Д.С. Лихачев. Ленинград, 1987. 493 с.
  3. Апокрифы Древней Руси. Сост., предисл. М.В. Рождественской. СПб.: Амфора, 2002. 239 с.
  4. Пропп В. Фольклор, література, история. Собрание трудов. Москва: Лабиринт, 2002. 441с.
  5. Туптало Д. Житіє святих (Четьї Мінеї). Книга І: Вересень. Пер. з ц.-сл. В. Шевчук. Львів: Свічадо, 2005. 464с.
  6. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена. пер. І. Огієнко. Київ: Українське Біблійне Товариство, 2002. 1159 с. URL: http://www.bibleonline.ru/bible/ukr/.
  7. Руско Н. Архетипи галицької ікони: філософсько-релігієзнавчий контекст. Вісник Прикарпатського уні­вер­ситету. Філософські і психологічні науки. 2016. Вип. 20. С. 164—169.
  8. Котляр М. Запровадження християнства у Давньоруській державі. Український історичний журнал. 1988. №6. С.14—25.
  9. Квитко А. Особенности визуализации архетипа героя в светском изобразительном искусстве на христианскую тематику. Вестник Казгуки. №4. 2017. С.101—104.
  10. Архипова Є. Монументальна пластика в зодчестві Києва ХІІ ст. Археологія. 1997. № 2. С. 53—69.
  11. Архипова Е. Новые рельефы ХІ—ХІІ вв. с территории Михайловского Златоверхого монастыря в Киеве. Нові дослідження давніх пам’яток Києва. Матеріали наук. конф. Національного заповідника «Софія Київська» (Київ, 22—23 листопада 2001 р.). Київ, 2003. С. 40—52.
  12. Алпатов М. Образ Георгия-воина в искусстве Византии и древней Руси. Труды Отдела древнерусской ли­тературы Института русской литературы АН ССР (Пушкинского дома). Т. 12. Москва; Ленинград: изд-во Академии наук СССР, 1956. С. 292—317.
  13. Некрасова М. Образ всадника-воина — святого Георгия змееборца. Его сакральный смысл в искусстве славянских народов как источника жизненных начал. Труды Санкт-Петербургского государственного университета культуры и искусств. СПб.: Санкт-Петербургский государственный университет культуры и искусств, 2009. С.15—27.
  14. Жишкович В. Пластика Русі-України Х — перша половина XIV ст. Львів: Інститут Народознавства НАНУ; Львівська богословська академія, 1999. 239 с.
  15. SpruttaJ. Њw.Demetriusz jako pogromca zіa w tradycji bizantyсskiej i sіowiaсskiej (do XV w.). Studia TeologicznoHistoryczne Њlska Opolskiego. № 1. 38 (2018). S. 167.
  16. Rozycka-Bryzek A. Freski w Kaplic Zamku Lubelskiego. Lublin: Muzeum Lubelskie, 2000. 163 p.
  17. Логвин Г., Міляєва Л., Свенціцька В. Український середньовічний живопис. Київ: Мистецтво, 1976. 26 с.
  18. КолпаковаН. Святий Георгій в Галицькому іконописі XIVXVІст.: іконографія та еволюція образу: дис. … кандидата мистецтвознавства: 17.00.05. Львів, 2015. 170 с.
  19. Москаль М. Святі воїни Теодор Тирон та Теодор Стратилат в українському сакральному мистецтві ХІІ—XVIIIст.: іконографія та еволюція образу. Вісник ХДАМД. №3. 2017. С. 130—137.
  20. Макарова А. Світло українського бароко. Київ: Мистецтво, 1995. 288с.
  21. Сковорода Г. Брань архистратига Михаила с сатаной о сем: легко ли быть благим. Повне зібрання творів: у 2-х т. Т. 2. Київ: Наукова-думка, 1973. С. 59—84.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »