« 2020. № 1 (151)

Народознавчі зошити. 2020. № 1 (151). С. 117—125

УДК 745.51.011.26.071.1(477.85/.87-22)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.01.117

РІЧКІВСЬКІ МАЙСТРИ ІНКРУСТАЦІЇ ДЕРЕВ’ЯНИХ ВИРОБІВ. ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЇ І ФОРМАЛІЗМ НАРОДНОГО МИСТЕЦТВА

ЧІХ-КНИШ Богдана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4137-4493

кандидат мистецтвознавства, докторант,

Львівська національна академія мистецтв;

доцент кафедри історії мистецтв та гуманітарних дисциплін,

Косівський інститут декоративного і прикладного мистецтва ЛНАМ,

вул. С. Бандери, 32, 78600, м. Косів, Україна,

Контакти: е-mail: bogdana1973@gmail.com

Анотація. Гуцульське село Річка є унікальним сучасним осередком різьби та інкрустації виробів з дерева. Упродовж ХХ ст. тут сформувалась своєрідна художня стилістика, яка сьогодні вважається традиційною. А тому актуальним є вивчення специфіки форм та орнаментального оздоблення сучасних виробів з дерева із с. Річки. Метою дослідження є визначення традиційних та нових естетичних ознак художнього процесу, з’ясування чинників та причин формалізму у народному мистецтві. Об’єктом дослідження є вироби з дерева річківських майстрів, а предметом — художні ознаки та процес взаємопроникнення традиційних та нових естетичних характеристик народного мистецтва Гуцульщини.

Методологічну основу дослідження становить історико-системний аналіз культурного контексту, порівняльна характеристика на основі мистецтвознавчого аналізу. Основою джерельної бази дослідження є зразки інкрустованих виробів з дерева, що зберігаються у музейних збірках та є власністю народних майстрів с. Річки. Фактологічний матеріал зафіксований під час польових експедицій та з опублікованих праць мистецтвознавців А. Будзана, М. Станкевича, О. Соломченка.

Активну працю сучасних річківських майстрів засвідчила виставка «Віртуози інкрустації», що діяла у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини впродовж 7—20 грудня 2018 року. Дев’ять різьбярів з села Річки представили інкрустовані дерев’яні вироби з виразною місцевою стилістикою.

Ключові слова: народні майстри, традиція, формалізм, інкрустація.

Надійшла 13.01.2020

Список використаних джерел

  1. Шухевич В.О. Гуцульщина: в 5-ти частинах. Репринтне видання 1899—1908 рр. Харків: Видавець Олександр Савчук, 2018.
  2. Будзан А.Ф. Різьба по дереву в західних областях України. Київ: Видавництво АН Української РСР, 1960.
  3. Соломченко О. Марко Мегединюк. Збірник статей. Косів: Писаний камінь, 2010. С. 137—150.
  4. Станкевич М.Є. Українське художнє дерево. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2002.
  5. Анри де Моран. Істория декоративно-прикладного искусства. Москва: Искусство, 1982.
  6. Сіреджук П. З хроніки заселення галицької Гуцульщини. Історія Гуцульщини. Т. ІV. Львів, 1999.
  7. Молинь В. Визначний майстер Марко Мегединюк. Вісник ЛНАМ. 2013. Вип. 23. С. 228—236.
  8. Домашевський М. Мистецьке різьблення по дереву. Історія Гуцульщини. Т. І. Львів, 1995. С. 245—290.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »