Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 939–948

УДК 75.052:27-526.62

3-99

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7411-0574

Надійшла 07.07.2018

ПОХОДЖЕННЯ ТА ПЕРВИННЕ ВИКОРИСТАННЯ ВЕЛУМУ

Матвєєва Юлія Геннадіївна, кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедра дизайн та образотворче мистецтво

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

61002, м. Харків, Куликівський узвіз, 12, Україна,

Контакти: телефон 380 50 751 51 90, e-mail: matveyevoy@gmail.com

Анотація. Метою роботи є усвідомлення іконографічних, історичних та культурних принципів, за якими тканина, що зветься в іконописі «велум», почала відігравати значну роль у церковному мистецтві візантійської традиції. Її походження виводиться зі справжніх тканин, використання яких було притаманно культурі Середземномор’я. До них відносяться завіси на ківорії, завіси на двері церкви та завіси на її стовби, які спочатку потрапили до іконографії як реальні предмети. Поступово завіси перестали виконувати настільки значну роль у культурі, але залишилися в іконографії як символи. Оскільки зв’язок із реальними предметами було вже втрачено, зображення цих тканин почали набувати фантастичних гіперболізованих форм, але принципи їх символічного використання в іконографії залишились. Символіка завіс пов’язана з їхнім первинним використанням — відділенням сакрального простору, переходом із одного простору в інший, поєднанням двох символічно різних просторових зон в іконі.

 Ключові слова: ікона, велум, завіса, тканина, ківорій.

Список використаних джерел

  1. Беляев Д. Очерки, материалы и заметки по византийским древностям. — Книга 1 / Д.О. Беляев. — Санкт-Петербург : Типография Императорской Академии Наук, 1891. — 201 с.
  2. Велум // Православная энциклопедия. — Москва, 2004. — Т. 7. — С. 537.
  3. Герман Константинопольский, свт. Сказание о Церк­ви и рассмотрение таинств / Герман Константинопольский ; вступ. ст. П.И. Мейендорфа ; пер. и пред. Е.М. Ломизе. — Москва : Мартис, 1995. — 87 с.
  4. Жегин Л.Ф. Язык живописного произведения / Л.Ф. Жегин. — Москва : Искусство, 1970. — 232 с.
  5. Лазарев В.Н. История византийской живописи / В.Н. Лазарев. — Москва : Искусство, 1986. — 332 с.
  6. Матвеева Ю.Г. Декоративные ткани в мозаиках Ра­венны: семантика и культурно-смысловой контекст / Ю.Г. Матвеева. — Киев : Дух и литера, 2016. — 496 с.
  7. Тафт Р.Ф. Упадок причащения в Византии и отдаление мирян от литургического действа: причина, следствие или ни то, ни другое? (D. Занавешенный алтарь) / Тафт Р.Ф. // Статьи. — Т. 1: Литургика / пер. с англ. С. Голованов. — Омск : Голованов, 2010. — С. 342—365.
  8. Филатов В.В. Краткий иконописный иллюстри­рованный словарь / В.В. Филатов. — Москва : Просвещение, 1996. — 224 с.
  9. Шалина И.А. Вход «Святая Святых» и византийская алтарная преграда / И.А. Шалина // Иконостас: Про­исхождение — развитие — символика / Центр восточнохристианской культуры ; ред.-сост. А.М. Лидов. — Москва : Прогресс-Традиция, 2000. — С. 52—84.
  10. Языкова И.К. Богословие иконы / И.К. Языкова. — Москва : Издательство Общедоступного Православного Университета, 1994. — 240 с.
  11. Kazdan A. Velum / A. Kazdan // The Oxford Dictio­nary of Byzantium. — New York ; Oxford : Oxford University Press, 1991. — Vol. 3.
  12. Lamp G.W.H. Patristic Greek Lexicon / G.W.H. Lampe. — Oxford : At the Clarendon Press, 1961. — 1618 p
  13. Sophocles A.E. Greek Lexicon of the Roman and Byzan­tine Periods / A.E. Sophocles // Georg Olms Verlag Hildeshem. — Zыrich ; New York, 1992.
  14. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P. Mig­ne. — Paris, 1863. — T. 108. — 1492 p.
  15. The Glory of Byzantium. Art and Culture of the Middle Byzantine Era. — A.D. 843—1261 / ed. by Helen C. Evans and William D. Wixom. — New York : The Metropolitan Museum of Art, 1997. — 754 p.
  16. Wessel K. Ciborium / K. Wessel // Reallexikon zur byzantinischen Kunst. Unter Mitwirkung von Marcel Restle Herausgegeben von Klaus Wessel. — Band 1. — Stuttgart : Anton Hierseman, 1966. — Sp. 1055—1068.
  17. Андрей Рублев. Благовещение. (дата звернення 20.06.2018). http://nearyou.ru/rublev/vlad/vl2blagov.html.
  18. Велум. (дата звернення 20.06.2018). http://ru.wiki­pedia.org/wiki/Велум.
  19. Manuscript — Vat. gr. 1613. (дата звернення 20.06.2018). https://digi.vatlib.it/view/MSS_Vat.gr.1613.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »