Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 939–948

УДК 75.052:27-526.62
3-99

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.939

Надійшла 07.07.2018

ПОХОДЖЕННЯ ТА ПЕРВИННЕ ВИКОРИСТАННЯ ВЕЛУМУ

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7411-0574

Матвєєва Юлія Геннадіївна, кандидат мистецтвознавства, доцент

кафедра дизайн та образотворче мистецтво

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

61002, м. Харків, Куликівський узвіз, 12, Україна,

Контакти: телефон 380 50 751 51 90, e-mail: matveyevoy@gmail.com

Анотація. Метою роботи є усвідомлення іконографічних, історичних та культурних принципів, за якими тканина, що зветься в іконописі «велум», почала відігравати значну роль у церковному мистецтві візантійської традиції. Її походження виводиться зі справжніх тканин, використання яких було притаманно культурі Середземномор’я. До них відносяться завіси на ківорії, завіси на двері церкви та завіси на її стовби, які спочатку потрапили до іконографії як реальні предмети. Поступово завіси перестали виконувати настільки значну роль у культурі, але залишилися в іконографії як символи. Оскільки зв’язок із реальними предметами було вже втрачено, зображення цих тканин почали набувати фантастичних гіперболізованих форм, але принципи їх символічного використання в іконографії залишились. Символіка завіс пов’язана з їхнім первинним використанням — відділенням сакрального простору, переходом із одного простору в інший, поєднанням двох символічно різних просторових зон в іконі.

 Ключові слова: ікона, велум, завіса, тканина, ківорій.

Список використаних джерел

  1. Беляев Д. Очерки, материалы и заметки по византийским древностям. — Книга 1 / Д.О. Беляев. — Санкт-Петербург : Типография Императорской Академии Наук, 1891. — 201 с.
  2. Велум // Православная энциклопедия. — Москва, 2004. — Т. 7. — С. 537.
  3. Герман Константинопольский, свт. Сказание о Церк­ви и рассмотрение таинств / Герман Константинопольский ; вступ. ст. П.И. Мейендорфа ; пер. и пред. Е.М. Ломизе. — Москва : Мартис, 1995. — 87 с.
  4. Жегин Л.Ф. Язык живописного произведения / Л.Ф. Жегин. — Москва : Искусство, 1970. — 232 с.
  5. Лазарев В.Н. История византийской живописи / В.Н. Лазарев. — Москва : Искусство, 1986. — 332 с.
  6. Матвеева Ю.Г. Декоративные ткани в мозаиках Ра­венны: семантика и культурно-смысловой контекст / Ю.Г. Матвеева. — Киев : Дух и литера, 2016. — 496 с.
  7. Тафт Р.Ф. Упадок причащения в Византии и отдаление мирян от литургического действа: причина, следствие или ни то, ни другое? (D. Занавешенный алтарь) / Тафт Р.Ф. // Статьи. — Т. 1: Литургика / пер. с англ. С. Голованов. — Омск : Голованов, 2010. — С. 342—365.
  8. Филатов В.В. Краткий иконописный иллюстри­рованный словарь / В.В. Филатов. — Москва : Просвещение, 1996. — 224 с.
  9. Шалина И.А. Вход «Святая Святых» и византийская алтарная преграда / И.А. Шалина // Иконостас: Про­исхождение — развитие — символика / Центр восточнохристианской культуры ; ред.-сост. А.М. Лидов. — Москва : Прогресс-Традиция, 2000. — С. 52—84.
  10. Языкова И.К. Богословие иконы / И.К. Языкова. — Москва : Издательство Общедоступного Православного Университета, 1994. — 240 с.
  11. Kazdan A. Velum / A. Kazdan // The Oxford Dictio­nary of Byzantium. — New York ; Oxford : Oxford University Press, 1991. — Vol. 3.
  12. Lamp G.W.H. Patristic Greek Lexicon / G.W.H. Lampe. — Oxford : At the Clarendon Press, 1961. — 1618 p
  13. Sophocles A.E. Greek Lexicon of the Roman and Byzan­tine Periods / A.E. Sophocles // Georg Olms Verlag Hildeshem. — Zыrich ; New York, 1992.
  14. Patrologia curcus completes. Ser. Graeca / ed. J.P. Mig­ne. — Paris, 1863. — T. 108. — 1492 p.
  15. The Glory of Byzantium. Art and Culture of the Middle Byzantine Era. — A.D. 843—1261 / ed. by Helen C. Evans and William D. Wixom. — New York : The Metropolitan Museum of Art, 1997. — 754 p.
  16. Wessel K. Ciborium / K. Wessel // Reallexikon zur byzantinischen Kunst. Unter Mitwirkung von Marcel Restle Herausgegeben von Klaus Wessel. — Band 1. — Stuttgart : Anton Hierseman, 1966. — Sp. 1055—1068.
  17. Андрей Рублев. Благовещение. (дата звернення 20.06.2018). http://nearyou.ru/rublev/vlad/vl2blagov.html.
  18. Велум. (дата звернення 20.06.2018). http://ru.wiki­pedia.org/wiki/Велум.
  19. Manuscript — Vat. gr. 1613. (дата звернення 20.06.2018). https://digi.vatlib.it/view/MSS_Vat.gr.1613.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »