Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 4 (142)

УДК 123.1:124.2]:159.947.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.787

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 787–816

Надійшла 12.06.2018

СВОБОДА ТА РУХ СМИСЛІВ (ЗАКІНЧЕННЯ. ПОЧАТОК У ПОПЕРЕДНЬОМУ ВИПУСКУ ЖУРНАЛУ)

Кісь Роман Ярославович, старший науковий співробітник

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ соціальної антропології,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

етнолог, філософ, соціолінгвіст, публіцист

Контакти: (067)7117846; e-mail: Kholeryk@gmail.com

Анотація. Таїну людини можна збагнути зі середини її свободи. Ми можемо віднайти цю таїну у нашій посутній потенціальності чинити спротив (послуговуючись силою смислів) тортурам та смерті. Ж.П. Сартр висловив парадоксальну гадку. Ми ніколи не були такими вільними, — казав  філософ, — як під час німецької окупації. І ми — українці — ніколи не були такими цілокупнимиі та ніколи не мали такого сильного почуття ідентичности, як під час нової російсько-української війни (прагнення свободи і почуття цільности є взаємозалежними). Наш український і наш глибоко особистісний смисл війни та смисл свободи є, якщо послуговуватися тут термінологією Гадамера — сенсоґенерувальною «роботою життя». Цілком незалежного так званого «вільного вибору» не існує взагалі. По-перше, так звана моя вільна воля визначається, наперед, самою енергією властивого мені капіталу смислів. По-друге, наша інтенціональність може бути «переунапрямлена» із допомогою спонтанної динаміки сенсокінесісу. І, нарешті, по-третє, так звана вільна моя воля може бути змінена та обмежена у процесі амбівалентного та суперечливого прийняття рішення. Це може статися під впливом конверґенції персональних інтрасмислів із їхніми важливими дискурсивно-ситуативними вимірами. Мінливі обставини (які дуже часто є непередбачуваними) не можуть бути у жодний спосіб подоланими нашими свідомими поведінковими актами. Часто жодна свобідна воля не годна подолати ті перепони та обмеження, які є зазвичай всередині нас. Це одна із причин, чому нам (кожному з нас) так важко нести тягар свободи і тягар «вільного вибору». Ось чому Ніколай Бердяєв доволі часто повторював, що свобода є важкою та складною.

Ключові слова: свобода окремішнього єства, позиції Ego, Яйність, Самісність, Сенсотворення, Сенсокінесіс, Суверенізація думки, Вільний вибір, Окремішня особа.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »