Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2018. № 4 (142)

УДК 123.1:124.2]:159.947.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.787

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 787–816

Надійшла 12.06.2018

СВОБОДА ТА РУХ СМИСЛІВ (ЗАКІНЧЕННЯ. ПОЧАТОК У ПОПЕРЕДНЬОМУ ВИПУСКУ ЖУРНАЛУ)

Кісь Роман Ярославович, старший науковий співробітник

Інститут народознавства Національної академії наук України,

відділ соціальної антропології,

Львів-центр, проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

етнолог, філософ, соціолінгвіст, публіцист

Контакти: (067)7117846; e-mail: Kholeryk@gmail.com

Анотація. Таїну людини можна збагнути зі середини її свободи. Ми можемо віднайти цю таїну у нашій посутній потенціальності чинити спротив (послуговуючись силою смислів) тортурам та смерті. Ж.П. Сартр висловив парадоксальну гадку. Ми ніколи не були такими вільними, — казав  філософ, — як під час німецької окупації. І ми — українці — ніколи не були такими цілокупнимиі та ніколи не мали такого сильного почуття ідентичности, як під час нової російсько-української війни (прагнення свободи і почуття цільности є взаємозалежними). Наш український і наш глибоко особистісний смисл війни та смисл свободи є, якщо послуговуватися тут термінологією Гадамера — сенсоґенерувальною «роботою життя». Цілком незалежного так званого «вільного вибору» не існує взагалі. По-перше, так звана моя вільна воля визначається, наперед, самою енергією властивого мені капіталу смислів. По-друге, наша інтенціональність може бути «переунапрямлена» із допомогою спонтанної динаміки сенсокінесісу. І, нарешті, по-третє, так звана вільна моя воля може бути змінена та обмежена у процесі амбівалентного та суперечливого прийняття рішення. Це може статися під впливом конверґенції персональних інтрасмислів із їхніми важливими дискурсивно-ситуативними вимірами. Мінливі обставини (які дуже часто є непередбачуваними) не можуть бути у жодний спосіб подоланими нашими свідомими поведінковими актами. Часто жодна свобідна воля не годна подолати ті перепони та обмеження, які є зазвичай всередині нас. Це одна із причин, чому нам (кожному з нас) так важко нести тягар свободи і тягар «вільного вибору». Ось чому Ніколай Бердяєв доволі часто повторював, що свобода є важкою та складною.

Ключові слова: свобода окремішнього єства, позиції Ego, Яйність, Самісність, Сенсотворення, Сенсокінесіс, Суверенізація думки, Вільний вибір, Окремішня особа.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »