« 2018. № 4 (142)

Народознавчі зошити. 2018. № 4 (142). С. 902–906

УДК: 94 “18”:75

DOI https://doi.org/10.15407/nz2018.04.902

Надійшла 17.05.2018

ЕТНОГРАФІЧНА ЧУТЛИВІСТЬ ЯК ОСНОВА «ГРЕЦЬКОГО ДИВА» У ДЗЕРКАЛІ АНТИЧНИХ МОНЕТ

Гурмак Василь Миколайович — професор кафедри МДС

Львівської національної академії мистецтв,

заслужений діяч мистецтв України.

Вул. Кубійовича, 38, Львів, Україна, 79000

Контакти: тел. 067 670 63 87; e–mail: arthurmak@ukr.net

Анотація. На прикладі низки античних монет розглядається феномен «грецького дива». Доводиться теза про етнографічну чутливість як основну характеристику давньогрецької культури у всіх її сферах: мистецтві, науці, політиці. Зокрема, основу грецької політики стосовно захоплених під час походів Александра Македонського країн складало засвоєння культурних особливостей підкореного народу, що зводило до мінімуму антагонізм між місцевим населенням та чужоземними правителями. Висловлюється припущення, що саме відкритість греків до культур інших народів становить основу «грецького дива».

Ключові слова: «грецьке диво», антична культура, монета, мистецтво, політика.

Список використаних джерел

  1. Геродот. «Геродота Турійця з Галікарнасса «Історій» книг дев’ять, що їх називають музами» / Геродот. — Київ : Наукова думка, 1993. — 576 с.
  2. Платон. Собрание сочинений : в 4-х т. — Т. 3 (Философское наследие) / Платон. — Москва : Мысль, 1994. — 657 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »