Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 1 (145)

Народознавчі зошити. 2019. № 1 (145). С. 92—98

УДК 745.51:7.021.7″ХХІ”

МАЙСТРИ ХУДОЖНЬОГО ДЕРЕВА КИЇВЩИНИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

ШЕВЧУК Василь

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6985-5686

аспірант

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

кафедра дизайну і теорії мистецтв

м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова, 34 а 

Контакти: e-mail: shevchuk-vasil@ukr.net

Анотація. У статті висвітлюється сучасний стан розвитку художнього дерева Київської області, аналізується діяльність Київського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. При аналізі творів різьбярів Київщини виявлено найбільш характерні образно-змістові й композиційно-пластичні особливості виробів. Розглянуто роль і значення творчого доробку митців у збереженні, відродженні, популяризації і розвитку художнього дерева — важливої складової народного мистецтва України.

Ключові слова: художнє дерево Київщини, майстер різьби по дереву, композиційне рішення, образна система, формотворення, київський осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Надійшла 6.12.2018

Список використаних джерел

  1. Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ, 1993. 272 с.
  2. Шевченко Є. Велес’2005. Перший всеукраїнський симпозіум народної дерев’яної скульптури: альбом. Мін. культури і туризму України, НСМНМУ. Ки­їв: Народні джерела, 2005. 32 с.
  3. Виставка «Різьблений дивосвіт Івана Чередніченка». Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Режим доступу: http://www.niez.com.ua/events/trade-shows/959 (дата звернення 04.09.2018).
  4. Віктор Терещенко. Режим доступу: https://rukotvory.com.ua/maystry/viktor-tereschenko (дата звернення 01.09.2018).
  5. Шевченко Є., Корнієнко В. Всеукраїнська виставка-конкурс народного мистецтва. Кращий твір року 2011: альбом. Мін. культури України, НСМНМУ. Київ: Народні джерела, 2011. 92 с.
  6. Міщенко Г. Велес 2003. Артанія. 2004. Книга 6. Режим доступу: http://artanija.com/articles/29/126 (дата звернення 23.08.2018).
  7. Шевченко Є. Народне мистецтво Київщини. 10 років Київському осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Гол. управл. культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради, Київський осередок НСМНМУ. Київ: Народні джерела, 2005. 92 с.
  8. Корнієнко В. Народне мистецтво. 10-річчю Незалежності України: каталог. Мін. культури та мистецтв України, НСМНМУ, Палац мистецтв «Укр. дім». Київ, 2001. 82 с.
  9. Шевченко Є. Перша київська виставка скульптури «Ве­лес»: альбом-каталог. Київ: Народні джерела, 2003. 96 с.
  10. Прядка В.М. Шляхи розвитку українського народного мистецтва. Народна творчість та етнографія. 1989. № 4 (218). С. 56—59.
  11. Шевченко Є. Українське народне мистецтво. Всеукраїнська виставка-конкурс народного мистецтва на кращий твір року: альбом. Мін. культури і туризму України, НСМНМУ. Київ: Народні джерела, 2005. 48 с.
  12. Шевчук В. Роль Спілки майстрів народного мистецтва України в збереженні та розвитку різьбярства Київщини 90-х років ХХ століття. Науковий огляд. 2013. Вип. 1. С. 184—190.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »