Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2019. № 3 (147)

Народознавчі зошити. 2019. № 3 (147). С. 705—714

УДК 39:624.011.1:691:391.985](477.83/.87)

ВИБІР ДЕРЕВА ДЛЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТАХ: НАРОДНІ СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ, ТРАДИЦІЙНА СИМВОЛІКА

ФАЙНИК Тетяна

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8446-4002

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,

Інститут народознавства НАН України,

відділ етнології сучасності,

проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна

Контакти: е-mail: t.faynyk@gmail.com

Анотація. На основі літературних джерел та матеріалів польових досліджень у межах карпатського регіону висвітлюються традиційно-народні світоглядні підходи до вибору природного матеріалу для будівництва житла. Об’єктом дослідження є народне дерев’яне житлове будівництво, а предметом — властивості деревини, народні уявлення та вірування про неї. У дослідженні ми використали історико-порівняльний метод та методи польової етнографії: опитування, інтерв’ювання, спостереження та фотофіксація. Основою роботи є польові матеріали автора, зібрані на території Львівської та Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. На основі зібраних під час експедицій уявлень і вірувань про деревоматеріал, що досі збережені у пам’яті українського народу, автор ставить перед собою мету показати глибоке духовне ставлення українців до навколишньої природи і значення традицій при доборі матеріалу для будівництва житла. Актуальністю запропонованої теми є те, що, заготовляючи матеріал на будівництво, дбаючи про належне обладнання свого житла та двору, забезпечуючи собі достаток і добре самопочуття, людина думала про духовний світ й про збереження природи. Своїм завданням у запропонованій статті хочемо показати, що народні світоглядні уявлення та вірування були не лише ідеологією, а й своєрідною методологією у будівничій справі. Міфи, легенди, народні прикмети, обряди давали горянам знання про властивості деревини, її придатність у будівництві, для яких саме потреб можна використати ту чи іншу її породу.

Ключові слова: світосприйняття, світоглядні уявлення, природне довкілля, дерево, деревоматеріал, вірування, будівельний матеріал, традиції.

Надійшла 24.04.2019

Список використаних джерел

  1. Вінценз С. На високій полонині. Львів: Червона Калина, 1997. 452 с.
  2. Іларіон Митрополит. Дохристиянські вірування укра­їнського народу. Історико-релігійна монографія. Київ, 1992. 424 с.
  3. Кирчів Р.Ф. Світоглядні уявлення і вірування. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. Ки­їв: Нау­кова думка, 1987. С. 243—260.
  4. Ліс зеленіє — серце веселіє. Прислів’я та приказки. Львів: Фірма «Камула». 2004. 226 с.
  5. Коберська Т. Граничні екзистенціали в українському міфо-релігійному світогляді. Історія релігій в Україні. Науковий щорічник: Книга І. Львів: Логос, 2005. С. 60—65.
  6. Багнюк А. Символи українства. Художньо-інфор­маційний довідник. Тернопіль: Навчальна книга; Богдан, 2010. 512 с.: іл.
  7. Гоголь Н.В. Вечера на хуторе близ Диканьки. Собрание художественных произведений: в 5-ти т. Москва, 1960. Т. І. 371 с.
  8. Лозко Г. Українське язичництво. Київ, 1994. 24 с.
  9. Moszyсski K. Kultura ludowa Sіowian. Warszawa, 1929. 710 s.
  10. Український народ у своїх легендах, релігійних по­гля­дах та віруваннях. Київ: Довіра, 1992. 414 с.
  11. Костомаров М.И. Славянская мифология. Слов’ян­ська міфологія. Вибрані праці з фольклористики й літературознавства. Київ: Либідь, 1994. С. 201—256.
  12. Головацький Я.Ф. Виклади давньослов’янських легенд або міфологія. Київ, 1991. С. 49.
  13. Агапкина Т.А. Дуб. Славянские древности. Этно­лин­гвистеческий словарь под общей редакцией Н.И. Тол­стого. Т. 2 Д—К (Крошки). Москва: Международные отношения, 1999. С. 141—146.
  14. Велецкая Н.Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. Москва, 1978. 236 с.
  15. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. Ленинград, 1986. 365 с.
  16. Fischer A. Drzewa w wierzeniach i obrzкdach ludu pol­skiego. Odbitka z kwartalnika etnograficznego. Lud, 1933. T. 35; Lwуw, 1938. S. 16.
  17. Усачова В.В. Клен. Славянские древности. Этнолин­гвистеческий словарь под общей редакцией Н.И. Толстого. Т. 2. Д-К (Крошки). Москва: Международные отношения, 1999. С. 507—509.
  18. Агапкина Т.А. Тополь. Славянские древности. Этнолингвистеческий словарь под общей редакцией Н.И. Тол­стого. Т. 5 (С—Я (Сказка «Ящерица»). Москва: Международные отношения, 2012. С. 282—284.
  19. Файник Т.М. Житло та довкілля: будівельні традиції українців Карпат. Львів, 2007. 207 с.
  20. Онишкевич М.Й. Словник Бойківських говірок: в 2-х томах. Київ: Наукова думка, 1984. Ч. І. 495 с.; Ч. ІІ. 515 с.
  21. Гошко Ю.Г. Населення Українських Карпат XV—XVIII ст.: Заселення. Міґрації. Побут. АН УРСР. Державний музей етноґрафії та художнього промислу. Київ: Наукова думка, 1976. 206 с.
  22. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. Київ: Оберіг. 1992. 86 с.
  23. Czajkowski J. Wiejskie budownictwo mieszkalne w Beskidzie Niskim i na przylegіym Pogуrzu. Rocznik Mu­zeуw Wojewуdztwa Rzeszowskiego. Rzeszуw, 1969. T. II. 170 s.
  24. ФайникТ.М. Традиційно-народна технологія будівництва в Українських Карпатах. Науково-методичний Вісник. Львівський науково-практичний центр Інституту педагогіки і психології профосвіти АПН України. Львів, 1996. № 1. С. 9—17.
  25. Reinfuss R. Јemkowie jako grupa etnograficzna. Prace i materiaіy etnograficzne. Lublin, 1948—1949. Т. VII. 132 s.
  26. Reinfuss R. Budownictwo ludowe na Zachodniej Јem­kow­szczynie. Warszawa: Lud, 1935. T. XXXIII. S. 83—112.
  27. Сополига М. Народне житло українців Східної Сло­ваччини. Братіслава; Пряшів, 1983. 387 с.
Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »